Мобільний додаток

Еволюція виборця

"Еволюція виборця" — це спецпроєкт Українського радіо, створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Його головне завдання — аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета — сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.

Соціальний інжиніринг: чому Україна стає лабораторією для випробування політтехнологій

Генеральний директор інформаційної агенції "Інтерфакс-Україна" Олександр Мартиненко та головний редактор сайту "Лівий берег" Олег Базар у рамках спецпроекту Українського радіо "Еволюція виборця" проаналізували, як під час виборів використовується соціальний інжиніринг, чи завжди за його допомогою вдається досягти потрібного результату та чому на цьогорічних виборах в Україні традиційні прийоми "соціальних інженерів" погано спрацювали.

Шерше ля фам: що стоїть за прагненнями залучити жінок в політику та економіку

В рамках спецпроекту "Еволюція виборця" в ефірі Українського радіо народна депутатка України VIII скликання Ірина Суслова та головна редакторка порталу "Жінки — 50 відсотків успіху України" Леся Ганжа проаналізували, як та чому в усьому світі зростає залученість жінок до політичних і економічних процесів, для чого потрібні квоти для жінок у парламенті, та що ще потрібно зробити Україні у сфері гендерної рівності.

Якби не Зеленський, то стратегія Гриніва "Армія, мова, віра" була б дуже відчутною — політтехнолог

Вибори — не лише важливий інструмент демократії, а й різноманіття обіцянок, помножених на креатив політтехнологів. Як результат, кожні вибори обов’язково супроводжуються політичними гаслами, мемами, хештегами. Хто, як і для кого їх створює та як вони впливають на вибір людини? Про це в рамках спецпроекту "Еволюція виборця" в ефірі Українського радіо розповіли в.о. директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський і політтехнолог Петро Охотін.

Фейк – це завжди сильні емоції: як розпізнати брехню

Вкидання фейків вважається найдешевшою і, за певного збігу обставин, доволі потужною політтехнологією. Якими бувають фейки, як їх розпізнати і боротися з ними? Як бути медіаграмотним? У цих питаннях допомагали розібратися учасники проєкту "Еволюція виборця" — фейкотворець, менеджер спецпроєктів видання AIN.UA Олександр Лінник і журналістка, медіаекспертка, тренерка з медіаграмотності та перевірки фактів Тетяна Матичак.

Від комп'ютерних технологій до критичного мислення: що необхідно для успіху у ХХІ сторіччі

Вміння швидко адаптуватись, здатність працювати з великим об’ємом інформації, вміння постійно навчатися — ось лише деякі з інструментів, які дозволять досягти успіху у ХХІ сторіччі. Які ще навички потрібні у сучасному світі, чому серед них чи не найважливішим є критичне мислення та яка ситуація із ним серед українців. Це аналізували в рамках проекту "Еволюція виборця" на Українському радіо доктор філософських наук, голова "Виборчої ради Ю-Ей", президент Українського філософського фонду Євген Бистрицький та філософ, публіцист, директор з аналітики Громадської організації "Інтерньюз Україна" Володимир Єрмоленко.

Політичні ток-шоу: спосіб донести об'єктивну інформацію чи технології зомбування глядачів?

Є сфера, в якій українцям може позаздрити пересічний європеєць: нашим співвітчизникам доступно набагато більше політичних ток-шоу. Це і "Свобода слова" (ICTV), і "Право на владу" (1+1), і Зворотній відлік (UA: Перший), і Головна тема (ТРК Україна) і інші. Майже всі вони виходять на найбільш рейтингових телеканалах. України. Звичайно, нічого поганого в тому, що українці цікавляться політикою й дивляться вербальні (а подекуди і реальні) бійки політиків на ток-шоу, немає. За умови, що редактори та ведучі цих ток-шоу намагаються бути об’єктивними і неупереджено подають тему. Але якраз до об’єктивності ток-шоу є нарікання. В рамках спецпроекту Еволюція виборця на Українському радіо журналіст, телекритик, оглядач Інтернет-видання "Детектор медіа" Борис Бахтєєв та виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк аналізували, що не так з українськими ток-шоу.

Україна на інформаційному фронті гібридної війни: стримування чи контрнаступ?

Наприкінці ХХ століття на зміну класичним видам збройних конфліктів приходять нові форми протистояння держав. У сучасному світі конфлікти неможливі без інформаційної складової. І найчастіше інформаційні війни мають основне значення для отримання переваги або деморалізації супротивника, легітимації агресії та обґрунтування перемоги у збройному конфлікті при відповідній дискредитації противника. У рамках проекту “Еволюція виборця” на Українському радіо державний секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко та медіа-експерт, доктор наук із соціальних комунікацій, Олександр Чекмишев проаналізували, які методи Росія використовує в інформаційній війні проти України, як їм протидіяти та чи достатніми є зусилля української влади, аби стримати інформаційний натиск РФ.

Масова свідомість: як нас "ведуть" і чому ми "ведемося"?

Як політики маніпулюють масовою свідомістю, які маніпуляції були найбільш поширеними на цьогорічних виборах та чому люди ведуться на інформаційні маніпуляції різних політичних сил — проаналізували доктор соціологічних наук Олександр Стегній та менеджерка з комунікацій Центру "Ейдос" Анастасія Голуб в рамках спецпроєкту Еволюція виборця на Українському радіо.

"Еволюція виборця": серія подкастів про маніпуляції, політтехнології і перевірку фактів

У серії подкастів програми Українського радіо "Еволюція виборця" доступно і зрозуміло аналізуються поширені політичні технології, розкладаються по поличках відомі маніпулятивні кампанії (Брексіт), наводяться практичні поради, як розвивати критичне мислення, бути медіаграмотним, робити факт-чекінг, фільтрувати інформацію та правильно користуватися соціальними мережами.

Нова Верховна Рада: чи є місце для інтриги за такого складу парламенту?

Вже 29 серпня відбудеться урочисте перше засідання Верховної Ради дев’ятого скликання. У новому складі парламенту буде 424 депутати, серед них — 254 представники президентської "Слуги народу". Вперше в історії українського парламентаризму складається ситуація, коли партія-переможниця не має потреби формувати більшість, натомість вона нею вже є. Чи справді президентська політсила єдина, скільки всередині неї уже є груп впливу, та що повинно зробити керівництво партії, аби не допустити її розколу й одночасно подолати вічний бич українського парламенту — кнопкодавство та прогули, – аналізували голова Центру "Ейдос" Віктор Таран та аналітик Громадського руху "Чесно" Дмитро Черетун.