Чи мав право поліцейський у Дніпрі застосувати вогнепальну зброю — пояснює адвокатка

Чи мав право поліцейський у Дніпрі застосувати вогнепальну зброю — пояснює адвокатка

У Дніпрі поліцейський застрелив чоловіка, який почав чинити опір та нападати на поліцейських після того, як зупинили його авто для перевірки. Між патрульними та водієм виник конфлікт, і один із правоохоронців застосував вогнепальну зброю. ДБР розпочало розслідування щодо правомірності її застосування. За яких обставин поліцейські можуть застосовувати вогнепальну зброю без попередження — в ефірі Українського Радіо це питання прокоментувала Олена Карнаух-Голодняк, адвокатка, правозахисниця.

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: Державне бюро розслідувань

 

Як закон регулює застосування зброї поліцейськими?

Правозахисниця Олена Карнаух-Голодняк зазначила, що в Законі про Національну поліцію чітко визначені випадки використання вогнепальної зброї та інших засобів — пневматичної зброї, кайданків, електрошокерів, гумових кийків тощо. Вогнепальну зброю можна застосовувати з попередженням і без попередження. Без попередження — це виключні випадки:

1) особа, яка спілкується із поліцейським, має зброю і наближається до поліцейського;

2) особа чинить опір з використанням додаткової зброї або палиць, биток, ножів, тобто не голими руками;

3) особа, що підозрюється у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину, намагається втекти на автомобілі. Тобто сідає в авто і зараз поїде;

4) особа намагається заволодіти вогнепальною зброєю;

5) особа здійснює напад не тільки на поліцейського, а й на когось із людей, з використанням додаткових засобів, які несуть більш серйозну руйнівну силу, ніж просто голі руки.

Ці переліки чітко визначені, і поліцейські мають їх дуже добре знати.


Олена Карнаух-Голодняк. Фото: ФБ-сторінка

Чи можна випадок у Дніпрі кваліфікувати як напад на поліцейського?

"З відео складно розібратися, чи загиблий бив, чи намагався вихопити зброю. Це секунди. Ситуація буде дуже детально вивчатися правоохоронними органами. Зроблять розкадровку відео, будуть розглядати обидва відео, бо знімали діти загиблого, а також знімали з нагрудних камер. Ці відео будуть зіставлені, проведуть слідчі експерименти, наприклад, чи міг чоловік тягнути руку за зброєю, якщо він у цей час завдавав цією ж рукою удар дівчині. Зараз висновки робити передчасно, я б не поспішала. З перелічених можливостей застосування вогнепальної зброї без попередження це єдиний, на мою думку, випадок, коли є намагання заволодіти вогнепальною зброєю, але треба розуміти співмірність та неможливість використати інші засоби впливу у цей момент. Я чудово розумію, що поліцейський також не робот. Звісно, він має спеціальну підготовку і за секунду мусив би оцінити ситуацію й відчути, чи треба тут робити попереджувальний постріл у повітря, чи можна підійти і просто відштовхнути ногою. Треба розібратися, чому поліцейський вирішив так зробити. Він буде це пояснювати слідчому. Ми ще не чули його версії та офіційної версії захисників, якщо вони захочуть її озвучити. Цю ситуацію неможливо вивчати однобоко. Хоч вона й тривала кілька хвилин, але в ній багато порушень і виправдань, які можна побачити. З боку кожної сторони конфлікту".

Якщо порівняти цей випадок із подібною ситуацією, яка сталась би у Сполучених Штатах?

"У нас зовсім інша культура спілкування з правоохоронцями, вироблена роками. У США своя культура, що ґрунтується на сотнях років життя суспільства. Якщо ми згадаємо Радянський Союз, то міліція, КДБ тощо були ворогами вільної людини, тому маємо трохи інше ставлення наших людей до будь-яких правоохоронців. Це просто наша особливість. Порівнювати з іншими країнами дуже важко. У США також виникають великі питання щодо правомірності використання поліцейськими будь-якої сили. Слово не так сказав — уже лежиш обличчям у підлогу, але для них це нормально. Для нас це ненормально, у нас свій принцип спілкування. Добре було б, якби ми поважали не силу, що є у поліцейського, а розуміли, що він має робити і для чого. Розуміли, що він захищає певний правопорядок. Як адвокат у багатьох кримінальних та адміністративних справах, можу сказати, що правоохоронці іноді виходять за ті межі, які мали б бути у спілкування з людьми. Я б радила людям не використовувати силові методи спілкування з поліцейськими, бо вони мають більше можливостей, зокрема вогнепальну зброю. Це стосується не лише поліцейських. Якщо ви спілкуєтеся на вулиці і бачите у цивільної людини якусь зброю, то провокувати її на певну агресію — невдала ідея. Бо найперше — ми маємо думати про свою безпеку, а вже потім про відповідальність особи, яка може завдати нам якоїсь шкоди. Відвернути небезпеку від себе та оточуючих — це перше, про що ми маємо думати. Як би при цьому не хотілось показати себе сильним і крутим. Треба оцінювати реальну ситуацію та ризики. Переді мною поліцейський зі зброєю. Чи хочу я тут випробувати долю і почати з ним "активну" розмову? У нашій ситуації міг би бути, наприклад, розбитий ніс та подальші справи, відкриті на всіх учасників, але всі залишилися б живі".

Якщо людина чемно спілкується, коли її зупинили, а поліцейські розмовляють і поводяться грубо, як на це реагувати?

"Бувають такі історії. Це показує невисокий рівень підготовки поліцейського. Для правоохоронців це робота, вони не мають переходити на особистості. Але поліцейські також люди, неможливо стати роботом. Хоча хотілося б, щоб вони реагували спокійно, виважено та ввічливо. Якщо ви бачите, що поліцейський починає хамити і поводитися дещо неадекватно, то краще усвідомити, що може статися неприємна ситуація, і поводитися ввічливо, обережно, а також фільмувати. А потім, в разі чого, скаржитись у відповідні органи".