В обмеженій придатності має бути прив’язка до конкретної функції у війську ― Галан

В обмеженій придатності має бути прив’язка до конкретної функції у війську ― Галан

У новому проєкті закону про мобілізацію скасовується поняття обмеженої придатності. Які це матиме наслідки? Чи не будуть ВЛК знову перевантажені? В ефірі Українського Радіо ці питання прокоментувала Любов Галан, співзасновниця і голова Правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип".

0:00 0:00
10
1x

Фото: sud.ua

 

Що означає статус "обмежено придатний" станом на сьогодні?

Питання обмежено придатних регулюється 402-м наказом Міністерства оборони про військово-лікарську експертизу. Такий статус означає, що людина не може служити у певних видах війська, наприклад, десантно-штурмових чи спецпідрозділах, а може служити у тилових частинах, ТЦК тощо. Передбачалося, що певні види служби зі специфічними навантаженнями на організм не можуть виконувати люди з певними порушеннями функціональності свого організму. Проблема в тому, що повномасштабна війна вносить свої корективи, і фізичні навантаження у таких військах, як тероборона, сухопутні підрозділи, не дуже відрізняються від решти військ.

Ви раніше зазначали, що для обмежено придатних військовослужбовців немає достатньої кількості посад. Наскільки ця проблема масштабна?

Ця проблема зберігається. На нашу думку, проблема обмежено придатних ― це в першу чергу кадрова проблема. Вона є у двох площинах. Перша ― брак посад, бо крім захворювань новомобілізованих військовослужбовців є поранені, які стають обмежено придатними. А друга площина ― через повномасштабне вторгнення є потреба виконувати певні бойові обов’язки, які однакові для досить великої кількості родів військ, і не зрозуміло, чи наказ 402 у чинній редакції може тут якось допомогти. Наприклад, обмежено придатний військовий матиме досить серйозні навантаження і в ТРО, і в сухопутному підрозділі, тому ми говорили, що має бути прив’язка в обмеженій придатності до конкретної посади, тобто функції, яку людина виконуватиме у війську. Але такі зміни потребують дуже великої реформи, перегляду всієї системи визначення придатності та її конкретизації, калібрування, це досить складна робота із залученням багатьох фахівців.

Можливо, статус обмежено придатних не скасовується, а йдеться про пошук якогось проміжного варіанту?

Скасування цієї категорії очевидно виникло із браку розуміння, що робити з обмежено придатними людьми, також тут є певний корупційний момент. Проте скасування категорії обмежено придатних вестиме до того, що в 402-му наказі усі діагнози станів, які раніше вважалися обмежено придатними, потрібно буде поділити між придатними і непридатними. Це дуже складна задача, і я маю сумніви, що її можна ефективно розв’язати у межах 402-го наказу. І взагалі, дуже складно розглядати сукупність різних станів людини та оцінювати її функціональність. Тому наша організація вважає, що навіть коли держава ухвалить рішення виключити статус обмежено придатних із 402-го наказу, при переформатуванні наказу під новий закон має бути врахований проміжний стан, де люди з певними важкими функціональними порушеннями організму матимуть можливість не служити як придатні.

Які можуть бути варіанти для такого проміжного статусу?

Думаю, що це напрацює Міністерство оборони та Командування Медичних сил ЗСУ. Ми будемо чекати офіційної комунікації від них. Не буду нічого озвучувати в ефірі, адже ще є питання ― чи проголосують закон про мобілізацію в такій редакції. Крім того, це все одно дискусія, якщо навіть закон буде проголосований. Ми переконані у тому, що є категорія фізичних станів, які точно можуть загрожувати людині служити як придатній, але водночас така людина може виконувати інші функції. Ідеальну відповідь на це питання ми отримаємо тоді, коли взагалі переглянемо визначення придатності та будемо здатні дати відповідь, хто, де, коли і з якою посадою потрібен у війську. У нас досить продуктивна співпраця із представниками влади, сподіваюся, вона залишиться такою. Ми не бачимо зараз якогось конфлікту чи небажання обговорювати, як вони вчинятимуть із 402-м наказом, якщо новий закон буде проголосовано.

Любов Галан. Фото: фейсбук-сторінка Любові Галан

Якщо ухвалять цей закон, людина пройшла ВЛК, отримала статус обмежено придатної, але ж залишаються лише два статуси. Вона знову мусить проходити ВЛК?

Звісно, вона має пройти ВЛК на переогляд, і відповідно до нового розкладу хвороб, буде визначено, придатна вона чи ні. Але важливо, що цей закон лише визначає відповідь на питання, буде скасована обмежена придатність чи ні. Складніші відповіді, хто саме буде вважатися придатним чи непридатним, даватимуть зміни до підзаконних актів, а саме до 402-го наказу. Тому нас чекає робота з наказом.

Чому вирішили обмежитися двома станами і прибрати проміжний середній?

Рішення було ухвалено на засіданні РНБО. Додатково його коментували Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець та Главком Валерій Залужний під час своєї пресконференції. Ми можемо лише припускати, як ухвалювали це рішення. На мою особисту думку, це виникло як проблема працевлаштування обмежено придатних осіб у межах війська. Також було питання визначеності обмеженої придатності через суб’єктивність та подальшу корупційну історію, яка загалом пронизує багато частин 402-го наказу. Рішення було ухвалене на початку осені, а законопроєкт є відповіддю на це рішення РНБО.

Чи є у вашої організації якісь напрацьовані моделі для вирішення питання обмеженої придатності?

Якщо 402-й наказ залишається у чинній на сьогодні редакції, то у нас небагато рішень. Але наша організація займалася аналізом більш системного рішення щодо загалом визначення придатності людини до війська ― коли ми дивимося на людину перед тим, як забираємо до війська, або коли вона отримує поранення чи хворобу під час військової служби. Цей погляд на людину може бути інший, і ми тут опрацьовували міжнародний досвід, робили рекомендації та маємо позитивний діалог. Але це буде складне політичне рішення, тому що будь-які зміни до системи визначення придатності впливають на мобілізацію. Незважаючи на те, яку ми класну модель оберемо, рішення будуть за нашим військово-політичним керівництвом. Крім того, у рамках українського досвіду ми не можемо використати навіть найкращі практики інших країн, де зовсім інша армія, інший контекст війни і немає потреби у постійному наповненні війська. Ми маємо розуміти, що в нашому контексті це будуть складно ухвалені рішення.