Фото: khm.depo.ua
Атаки росії на енергетичну структуру України спричиняють критичний стан у забезпеченні населення і бізнеса елекроенергією. І хоч енергетики запевняють, що ситуація контрольована, та водночас наголошують, що нам необхідно зрозуміти необхідність свідомого і збалансованого споживання елекроенергії. Наприклад, через нещодавнє похолодання в Україні спостерігається дефицит електрики: потужностей пошкодженої інфрастурктури не вистачає, щоби запезпечити всі міста. Про стан енергетичного сектеру ношої країни ведучі Радіо Промінь Анна Заклецька і Денис Денисенко поговорили з очільником Асоціації енергоаудиторів України Вадимом Литвином.
Пане Вадиме, як би ви як фахівець оцінили наразі стан енергетичного сектору України? Наскільки складна реальна ситуація? Чи, можливо, ми даремно панікуємо і насправді все краще, ніж здається?
Насправді, я думаю, мало хто знає дійсний стан. Але в будь-якому випадку ми як споживачі повинні, по-перше, бути готові до найгіршого. А по-друге, така готовність і в мирний час – я про ощадне використання енергоресурсів – нікому шкоди не завдавала, лише робила нас сильнішими і більш заможними.
Це стосується не тільки наших побутових потреб. Ми пам’ятаємо, що цілі міста відмовлялись від підсвічування певних архітектурних пам’яток впродовж ночі чи від підсвічування ялинки в певний сезон. Це все дійсно призводить до того, що енергетичній системі легше справлятися з тими викликами, яке перед нами ставить повномасштабне вторгнення?
Це також достатньо велика частина економії. Проте зовнішнє освітлення – це питання безпеки, тобто нам потрібно вирішувати, що нам важливіше – уникати аварій через недостатнє освітлення дороги чи зекономити. А от на те, що в побуті ми витрачаємо даремно і можемо на цьому зекономити – звертати увагу потрібно в першу чергу. Тобто, зробити те, що нам дозволяє не втратити в комфорті, з одного боку. А з іншого – допомогти енергосистемі і зменшити свої платіжки.
Які ви можете назвати конкретні кроки для споживача? Наприклад, відмовитись від електрочайника і перейти на газовий підігрів?..
Мабуть, найбільший потенціал несе використання – тобто, невикористання – електробойлерів для гарячого водопостачання. Тобто, якщо у вас в містах залишилось гаряче водопостачання – вимикайте електробойлери і користуйтесь централізованим водопостачанням. Якщо воно не працює або працює погано, то як мінімум встановіть таймери на ваші бойлери таким чином, щоби вони не вмикалися в годині пік – десь із п’ятої вечора до восьмої-дев’ятої години.
Відповідно, вдень вони нагрілися, ви цю воду використали, і вночі вони знову нагріються, щоби у вас була вода на ранок. Тобто, електроенергія буде споживатись саме в ті моменти, коли дефіцит в самій системі мінімальний.
А у великих містах, таких як Київ, де система централізованої подачі води збереглась і працює, саме час перевірити свої лічильники і використовувати централізовану систему. Тому що по вартості для вас це буде ідентично, а по вартості для держави за рахунок меншої компенсації в різниці на тарифах вийде дешевше. Таким чином, вивільниться частина коштів на більш нагальні потреби.
А використання яких приладів іще потрібно мінімізувати? Ми, мабуть, всі знаємо, що коли вмикаєш фен, може вимикатись вся інша техніка, настільки вони бувають потужні…
Фени дійсно дуже потужні прилади. Але в них є така особливість – зазвичай ми використовуємо їх дуже короткий час. Потужність фена співставима з потужністю бойлера, елекрообігрівача чи кондиціонера, але працює він хвилин 10 від сили – на відміну від, наприклад, електронагрівача.
Відповідно, якщо зараз комусь прохолодно (або коли скоро настане період спеки), то обігрівачем чи кондиціонером бажано користуватись лише вдень або вночі. Більшість з них мають вбудовані таймери, і ці елекроприлади можна запрограмувати так, щоби в пікові години вони вимикались, а працювали коли навантаження на систему мінімальні. Хай той же кондиціонер попрацює годинку, наприклад, з червертої до п’ятої, поки ви їдете з роботи. І у вас буде комфортно з одного боку, а з іншого – ви не перевантажуватимете електромережу потужним приладом. Тому що для таких приладів важливо не лише те, скільки вони споживають енергії, а й те, як довго працюють.
Ми знаємо, що Україна зараз закуповує достатньо великі обсяги елекроенергії з Європи. Наскільки ці об’єми можуть потенційно закривати ці дірки в енергетичній системі?
Теоретично, якщо розподільчі мережі у нас будуть відновлені, то закривати вони можуть. Але по якій вартості – ось в чому питання. Якраз в ці години вартість електроенергії по всій Європі дуже дорога. Якщо ми платимо 2,64 грн для населення, то там вартість буде 10 і більше гривень за кіловат/годину. Які держава має заплатити – і забрати кошти в тих же військових.
Тому краще економити і привчатися до нових звичок електроспоживання в Україні в цей складний період. Ту гривню, яку ви собі зекономите на електропостачанні – це як мінімум 3-4 гривні економії для держави. Вважайте, що ви їх задонатили на ЗСУ.
