Повторна заморозка продуктів заборонена законодавством ― Басюк

Повторна заморозка продуктів заборонена законодавством ― Басюк

У теплу пору продукти швидше псуються. Чим небезпечні зіпсовані продукти і на що треба звертати увагу, купуючи продукцію на відкритих ринках та магазинах у теплий період року? В ефірі Українського Радіо ці питання прокоментував Ігор Басюк, в.о. першого заступника начальника Головного Управління Держпродспоживслужби у м. Києві. Ігор Басюк наголосив, що вся продукція, яка надходить на ринок, повинна проходити дослідження у спеціальній лабораторії. "Тому, прийшовши на ринок, треба поцікавитися, чи пройшли продукти ветсанекспертизу, і вимагати у продавця експертний висновок лабораторії, яка працює на цьому ринку. Варто також не забувати звертати увагу на зовнішній вигляд товару, тому що найкращою нашою оцінкою буде саме органолептика ― це смак, запах, зовнішній вигляд продуктів", ― зазначив фахівець.

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: apostrophe.ua

Чим небезпечні зіпсовані продукти?

Найперше ― треба, щоб продукти були свіжими, А ті, що приготовані, мають зберігатися в належних умовах. Якщо створити можливість зберігання до +6 градусів Цельсія, це дасть змогу подовжити термін придатності, коли продукти будуть безпечні для вживання. Така невисока температура перешкоджає розвиту мікроорганізмів. Найбезпечніша температура ― це +4 градуси, така температура має бути всередині самого продукту. Якщо в холодильник завантажити багато продукції, температура підвищується, тому треба виставити в холодильнику нижчу температуру.

Ми говоримо зараз про шинки, ковбаси, яйця. А як правильно зберігати паски?

Паска ― це такий продукт, який особливої загрози не несе. Адже він піддавався термічній обробці, і приміром яйця, які додаються до пасок у великій кількості, вже цілком безпечні. Тобто паска може стояти на столі. А якщо освячена паска вже засохла, то краще згодувати її домашнім улюбленцям або худобі.

Як правильно обирати швидкопсувні продукти на ринку?

На всіх ринках в Україні, зокрема й у Києві, працюють лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. Уся продукція, що надходить на ринок, повинна проходити дослідження, які проводяться в лабораторії та визначають якість та безпечність цієї продукції. Тому, прийшовши на ринок, ви можете поцікавитися, чи пройшли продукти ветсанекспертизу, а для промислового виробництва ― ветсанконтроль. І вимагати у продавця експертний висновок лабораторії, яка працює на цьому ринку. Варто також не забувати звертати увагу на зовнішній вигляд товару, тому що найкращою нашою оцінкою буде саме органолептика ― це смак, запах, зовнішній вигляд продуктів. Якщо продукція не свіжа, викликає у вас сумніви, ви можете звернутися до адміністрації ринку або до працівників лабораторії, а також вимагати у продавця експертний висновок, який видала їм лабораторія. Продукція промислового виробництва також має зберігатися відповідно до вимог зберігання, що позначені на маркуванні. Якщо це швидкопсувна продукція, вона має зберігатися в холодильнику, у холодильних прилавках, морозильних камерах, і продавець повинен обов’язково контролювати температурні режими для зберігання продукції. Якщо ми принесли продукт додому і бачимо, що він не належної якості, то пред’явити якісь претензії можна тоді, коли є документ, який підтверджує, що ви купили товар саме в цього продавця і саме на цьому ринку. Тому ви повинні вимагати товарні чеки, і на ринках також. Це закон захисту прав споживачів щодо повернення продукції та вартості оплати за неї. Чек має надаватися обов’язково.

А якщо це якесь стихійне місце і селянин щось продає, він може не мати необхідного документа?

Я б узагалі заборонив продажі на стихійних ринках. Це повинні контролювати органи внутрішніх справ, Національна поліція і не допускати такої торгівлі. Тут вже сам споживач наражає себе на небезпеку, купуючи в таких місцях. І вплинути на подальший перебіг подій фактично неможливо.

Одна з вимог на нашому шляху до Євросоюзу ― щоб не було нерегламентованих точок продажу харчових продуктів. У нас впроваджується система контролю "Від лану до столу", коли можна знайти відповідального за кожний етап.

Нашим законодавством передбачена система простежуваності. Завжди повинні бути документи, які підтверджують походження продукції. Тобто усі оператори ринку харчових продуктів повинні мати або державну реєстрацію або експлуатаційний дозвіл, якщо йдеться про продукти тваринного походження. І на вимогу споживача номер, який присвоюється під час реєстрації, кожен продавець має надати. Для тваринницької продукції цей номер також записується у супровідних документах ― це товаро-транспортні накладні.

Чи можна ковбасу, шинку, молоко і масло зберігати в морозилці?

Так, можна. Але треба правильно розморозити ці продукти, щоб не втратити їхні споживчі якості. Найкраще їх розморожувати в самому холодильнику, де вже плюсова температура. До того ж готові продукти та ті, що потребують приготування, треба розморожувати окремо, у різних лотках. Під час розморожування виходить певна рідина, тому може бути перехресне забруднення. До речі, повторна заморозка заборонена і законодавством, і я не рекомендую, бо це призводить до втрати споживчої цінності товару. Крім того, при повторному заморожуванні може зафіксуватися збудник інфекції, який активізується при повторному розморожуванні.

Чи було зафіксовано випадки отруєння салом?

Сало ― це продукт, який складається з жирів. А жири особливої небезпеки не становлять, бо вони не піддаються такому псуванню, як білки та вуглеводи. Жир може хіба що прогіркнути, тоді сало буде не таке смачне. Рекомендую купувати свіже сало і використовувати консерванти. Це насамперед сіль. Здавна сало зберігали у дерев’яних скринях, десь у прохолодних сінях чи коморі, і воно було густо пересипане сіллю. А домашні ковбаси на Різдво заливали смальцем, тобто жир використовували як консервант, і час зберігання був досить  тривалий.

Які харчові продукти є особливо небезпечними щодо отруєння?

Особливу небезпеку становить риба, яка приготована в домашніх умовах і не патрана. Там може бути розвиток ботулізму. Ботулотоксин дуже небезпечний, і якщо вчасно не надати людині допомогу, то це може призвести до летального випадку. Нам відомі випадки, коли люди попили пива з рибою, придбаною у невстановлених місцях, і потім потрапляють до лікарні із тяжким станом отруєння саме ботулотоксином. Цей токсин також виробляється бактеріями, які знаходяться в умовах без доступу кисню ― це домашня консервація, коли погано помиті овочі перед консервуванням. Щодо інших небезпек, я б серед м’ясних продуктів виділив би птицю, адже вона дуже легко переносить сальмонельоз. Розділку птиці та іншого м’яса треба здійснювати окремими ножами, на окремих дошках.

Як обирати на ринку домашнє молоко?

Молоко повинно походити від здорових тварин. В Україні передбачене дослідження всього поголів’я корів на туберкульоз та лейкоз, і це повинно бути зазначено в документах у продавця. Рекомендується скляна тара, а якщо це пластик, то він має бути спеціально призначений і перед цим не використовувався. Пляшки з-під умовної "Моршинської" ніхто не рекомендує використовувати. Молоко ― поживний продукт не лише для людей, а й для бактерій, які в ньому розвиваються, причому дуже швидко. Для того щоб фальсифікувати молоко, додають соду або антибіотики, щоб воно не скисало. Але все це легко визначається у спеціальних лабораторіях.

Подеколи трапляється, що під виглядом кролятини продають м’ясо кішки. Як це розрізнити?

Для того щоб відрізнити, кішка це чи кролик, обов’язково має залишатися одна задня лапка. Це допоможе ідентифікувати продукцію. До того ж анатомічна будова деяких кісток відрізняється, але це має визначати спеціаліст. М’ясо кроля дуже дієтичне, поживне і не спричиняє жодних алергічних реакцій.

А щодо вуличної їжі?

Якщо йдеться про шаурму, треба звертати уваги, чи є холодильники, чи добре просмажується м’ясо, який зовнішній вигляд має продавець, чи готує він у рукавичках, чи миє руки. Усі ці ятки мають бути забезпечені водою у достатній кількості.