Зруйнувати залізницю буде простіше, ніж Кримський міст – Лакійчук

Зруйнувати залізницю буде простіше, ніж Кримський міст – Лакійчук

Кримський міст і нова залізниця вздовж узбережжя Азовського моря заслуговують особливої увагу наших військових, вважає керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук. В ефірі Українського Радіо він наголосив: "Кримський міст не жилець". Росіяни це розуміють, тому активно будують альтернативне сполучення суходолом. "Невдовзі треба буде думати, що робити із цією залізницею. Вона ближче до наших засобів ураження і, сподіваюся, зруйнувати її буде дещо простіше, ніж Кримський міст", – сказав Лікійчук.  Експерт також зауважив, що на Форумі оборонних індустрій Україна-ЄС, який 6 травня відбувся у Брюсселі, було підтверджено, що Україна розглядається як невід'ємна складова оборонно-промислового комплексу ЄС, і не тільки у контексті допомоги. "Багато європейських збройових компаній зацікавлені не тільки у поставках озброєння в Україну, а й у виробництві зброї в Україні. Бо це і реклама, і конкретний великий споживач озброєння", – додав Лакійчук. 

0:00 0:00
10
1x

Кримський міст. Фото: wikimedia.org

Пропускна спроможність Кримського мосту обмежена

Британське видання The Independent повідомляє, що Росія більше не використовує Кримський міст для перевезення зброї. Яка ваша думка щодо цього і що загалом треба робити із цією незаконною спорудою?

Тільки недавно британці офіційно заявили, що їхньою зброєю Україна може наносити удари по військових об'єктах на території Росії. Це добра новина. І тут відразу трохи дають задню, про всяк випадок. Тут вони трошки лукавлять, тому що дійсно після минулорічних ударів Сил оборони України пропускна спроможність Кримського мосту дещо обмежена. Автомобільна частина мосту використовується переважно для цивільного перевезення. Там тільки одна нитка працює у реверсному режимі. Залізницею не перевозяться вибухонебезпечні, займисті вантажі для російських збройних сил у Крим. Але тим не менше ешелони з військовою технікою і з особовим складом в обидвох напрямкам рухаються. Невеликі, але щодня 3-5 складів проходять. Тому говорити про те, що Кримський міст не використовується російськими збройними силами – це не зовсім правда. Що правда – це те, що нова залізниця, яку вони будують вздовж узбережжя Азовського моря з території Росії, від Таганрогу в Крим, так звана залізнична Таврида-2, є досить небезпечною і важливою для противника альтернативою Кримського мосту. Росіяни розуміють, що після заяв нашого керівництва і дій наших військових, Кримський міст не жилець. Тож розраховують на його альтернативу. Основна частина цієї залізниці вже побудована, залізничне полотно майже протягнуте до Маріуполя і далі рухається до Бердянська. Невдовзі треба буде думати, що робити із цією залізницею. Вона ближче до наших засобів ураження і, сподіваюся, зруйнувати її буде дещо простіше, ніж Кримський міст. Тим не менше, обидва ці логістичні ланцюжки заслуговують увагу наших військових, якщо ми хочемо послабити ворога на Півдні і ізолювати кримське угруповання ворога.

Ворог тікає на Кавказ

У ніч проти 6 травня, внаслідок операції ГУР МОУ, в районі бухти Вузька український морський дрон Magura знищив російський швидкісний катер "Мангуст". Які зараз операції ми спроможні здійснювати за допомогою морських надводних безпілотників? 

Це треба розділити щонайменше на 3 групи задач, які стоять перед нашими Силами оборони на морі. Удари по кримських портах, по Севастополю, Феодосії, по логістиці між ними – це одна задача, яку успішно реалізують ЗСУ і наші спецслужби за допомогою морських дронів. Це знищення великих десантних кораблів, які противник використовує для забезпечення свого угруповання, як альтернативу тому ж Кримському мосту. І результат тут очевидний – щонайменше 7 одиниць десантних кораблів за 2 роки ми помножили на "нуль" або "наполовину". Друга задача – це відігнати ударні сили противника від нашого узбережжя. І це теж успішно здійснюється ЗСУ. Із основних портів, військово-морських баз на кримському узбережжі ворог тікає на Кавказ. Передусім до Новоросійська, до Анапи і навіть до Сочі. Є і такі дані. Бо там не тільки курорт, а й аеродром, який росіяни дуже активно використовують і є невеликий пункт базування для військових кораблів. Тож Анапа це важливий військовий об'єкт і, рано чи пізно, прилітати буде й туди. 

Резиденція Путіна – перша загроза для мешканців Сочі

Виходить, що курортний сезон у Сочі може бути зірвано? Чи з’явиться тепер там Путін, якщо їхні військові кораблі там теж є легітимними цілями для ЗСУ?

Якраз наявність резиденції Путіна є першою загрозою для мешканців Сочі і відпочиваючих там. Тому що, як тільки Путін чи його холуї приїжджають на сочинське узбережжя, відразу з'являються патрульні кораблі російських прикордонників. І не один. Їх там із півдесятка сторожує їхнього фюрера. Але нехай  кучкуються. Приїдуть "Магури" і туди.

А відстань до Сочі "Магури" подолають, зможуть дістати? 

"Магури", можливо, і ні. Але за останній рік наші Сили оборони досягли декілька тактичних і технологічних плюсів війни на морі саме із використанням безпілотників. Тобто морських безпілотників, як і повітряних, у нас уже є декілька типів, під різні завдання. Є такі, що досягають і на тисячу кілометрів морем, і мають достатню вибухову потугу. Є такі, які діють у ближній зоні. Вони більш швидкісні, маневрені. Для кожного безпілотника вже є свої задачі. 

"Оселедці у бочці" рано чи пізно стануть "партнерами крейсера Москва"

Де зараз ховаються російські носії крилатих ракет "Калібр" і як їх нам дістати?

Якщо з початку війни вони перебували переважно на головній військово-морській базі у Севастополі (фрегати, корвети, підводні човни), то після успішних ударів по Севастополю і по кораблях на рейді Севастопольської бухти, росіяни зрештою зрозуміли, що треба розосереджувати сили і засоби. Зараз більшість кораблів, не тільки носіїв "Калібрів", кучкується у порту Новоросійська. Там невеличка ділянка, геопорт, який використовують військові. І набилися вони там як "оселедці в бочку".

"Солодка ціль". Ми там їх дістаємо? 

Дивлячись по діях наших військових там були поодинокі удари, переважно на зовнішньому рейді Новоросійська. Але ми ж не росіяни. Наші військові остерігаються завдавати удари по цивільній інфраструктурі. Адже, це дуже великий торговельний порт, який не замерзає. Якщо ми почнемо витворяти у Новоросійську те, що вони роблять із нашою Одесою, з Південним, то мало їм не здасться.  Але, рано чи пізно, і носії, і десантні кораблі, які там ховаються, стануть "партнерами крейсера Москва".

Павло Лакійчук. Фото: facebook/Pavlo Lakiichuk

Україна – невід'ємна складова Європейського оборонно-промислового комплексу

6 травня в Брюсселі відбувся Форум оборонних індустрій Україна-ЄС, в якому взяли участь понад 350 учасників. Чого нам чекати від цього заходу і які важливі рішення там могли ухвалити?

Форум дійсно важливий, і не тільки Україні, а й європейцям також. Його треба розділити, умовно, на 2 складові – політичну і бізнесову. Адже, в основному, це зібрання великого оборонного промислового комплексу більшості європейських країн. А політична складова, напевно, вкладається в заяви дипломатичного представника Євросоюзу пана Борреля. Він сказав, по-перше, що те, що зараз відбувається – це поштовх для переходу оборонної промисловості Європи на воєнні рейки. Вони дивляться на росіян, як вони справляються із завданнями, і бачать повільну розкрутку європейського оборонно-промислового комплексу. І загрози, які створює Росія для Європи, змушують наших сусідів прискорювати свій розвиток. Друге, це те, що Україну розглядають як невід'ємну складову Європейського оборонно-промислового комплексу. І не тільки в контексті допомоги Україні, а й в контексті рівноправного партнерства і взаємодії. Наші напрацювання, наші потужності розглядаються як перспективні. Звісно, це великий плюс для нас, тому що багато європейських збройових компаній зацікавлені не тільки у поставках озброєння в Україну, а й у виробництві зброї в Україні. Бо це і реклама, і конкретний великий споживач озброєння.  А друге – це більш "тіньова" сторона цього Форуму, це спілкування бізнесменів щодо того, які потреби має Україна і яку зброю можна їй передати. Не стару зброю зі складів, а якраз новітні розробки. Російсько-українська війна виступає таким собі полігоном для випробування найновіших засобів ураження, і це дає певну можливість нам. Буквально вчора була заява про те, що Rheinmetall готовий випустити кількасот тисяч снарядів із дальністю застосування до 100 кілометрів. Скоріш за все, це буде якийсь новітній варіант активно-реактивних снарядів. Але таким чином німці намагаються випробувати ефективність такої зброї на орках. А нам це ще один "плюс у карму". Нам будь-яка зброя потрібна, особливо та, яка може вражати противника найбільш ефективно. 

Як ви оцінюєте запропоновану схему, коли країни ЄС купують зброю на українських заводах і вона одразу постачається на лінію фронту?

Ідея і концепція хороша, і дуже своєчасна. Так, ми критикували і критикуємо наш оборонно-промисловий комплекс, який розвивається із широкомасштабним вторгненням ворога дуже повільно. Але на сьогодні виявляється, що його темпи нарощення виробництва вже перевищують темпи спроможності нашого оборонного замовлення і державного бюджету на забезпечення цією зброєю військ. Тож не тільки на волонтерських засадах українці можуть донатити на дрони і іншу зброю, а й можна залучити до цього європейські держави. Це вигідно і зручно.