Світ давно перестав бути фізичним простором – нині значну його частину формують простори інформаційний та віртуальний. Більше про соціальні мережі і феномен активної аудиторії — у спецпроєкті Українського радіо "Еволюція виборця".
Політика радянської доби опиралася на ідеологію "робочого дня": щоб сприйматися, вона мала контролюватися ззовні (звідси, наприклад, обов'язкова підписка на газети).
Сучасна політика — це політика вільного часу, вона контролюється зсередини самою людиною. Стара політика опиралася на зовнішню цензуру, яка розділяла повідомлення на правильні або неправильні і забороняла останні. Нині умовний "цензор" є всередині людини, яка тепер сама приймає одні повідомлення як правильні і відхиляє решту як недостовірні.
Сучасна політика підхоплює будь-який інструментарій, що довів свою ефективність в інших сферах. Наприклад, мікро-таргетинг, який активно проявив себе в кількох американських президентських кампаніях, але особливо в президентській кампанії Дональда Трампа, прийшов із бізнесу.
Так само соціальні мережі змінили політику, перевівши її до розряду нових технологічно орієнтованих операцій. Вони мають особливості, що дозволяють кардинально змінити комунікацію з виборцями. Це, зокрема, швидкий і одномоментний вихід на будь-яку велику аудиторію, забезпечення вбудованості "чужих" комунікацій в особисту систему комунікацій виборця, а також можливість запускати повідомлення за допомогою розповсюдження самими виборцями. Це, до речі, виявилося зручним для негативних і фейкових повідомлень, які поширюються значно краще, ніж позитивні. Якщо раніше аудиторія була пасивним отримувачем, то нині виникає новий феномен активної аудиторії.
Соцмережі роблять політика "домашнім", оскільки і творці кампанії, і самі користувачі розповсюджують ті характеристики кандидата, які для них важливі. Виборці повинні відчувати свободу, а не тиск з боку телебачення і білбордів на дорогах.
Соцмережі дали можливість визначати персонально, хто цікавий для кампанії, знання того, що хоче почути та або інша група виборців, що може змусити їх голосувати і яким чином активізувати їхню підтримку.
Враховуючи зростання впливу соціальних медіа на вибори, вже зараз можна прогнозувати, що у подальшому зростатиме емоційність, яка переважатиме раціональність. Також відбудеться освоєння всієї палітри соцмедіа, які активніше відображатимуть реакцію вулиці, а не професіоналів, що завжди буде ближче до користувача.
Сайти підтримки політиків виникатимуть одразу після виборів під майбутні вибори (щоб напрацьовувати свою аудиторію заздалегідь). Зростатиме негативна складова виборчої кампанії, оскільки дедалі більше використовуватимуться фейки.
На передвиборчому полі соцмережі стали активним і часто вирішальним гравцем. І програти, і виграти можна, граючи за правилами. Або ж запровадити свої, що сьогодні і дозволяє робити використання соціальних медіа як головного інструментарію виборів, оскільки вони мають більш гнучкий характер, що дозволяє слабшому гравцеві бути на рівних із "сильним", чого не було у випадку традиційних медіа.
Спецпроект Українського радіо "Еволюція виборця" — це 20 аналітичних ефірів та 3 публічні заходи. Його основні завдання — аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета — сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.
Слухайте спецпроект у вівторок та четвер, початок о 18:10.
Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Фото - unsplash.com
