Для чого проводять мистецькі акції на підтримку політв'язнів — розповідає Олександра Романцова

Для чого проводять мистецькі акції на підтримку політв'язнів — розповідає Олександра Романцова

Як сприйняли звільнення українських військовополонених у мистецьких колах? Для чого проводилися гучні перформанси та мистецькі акції на підтримку політв’язнів — розповідає в ефірі Радіо Культура Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.

Митці дуже часто долучалися до акцій на підтримку українських політв’язнів, зокрема Олега Сенцова. Олександра Романцова розповідає, що таким чином вдавалося інформацію постійно втримувати в полі зору медіапростору.

"Ми акумулювали просто нереальну фантазію людей з усього світу — і акції, і ходи, в Києві ми робили ходу з Українською академією лідерства, коли діти в ланцюгах ходили по посольствах і нагадували, що політв’язні ще є і їх треба звільняти. Акумуляція цієї творчої енергії допомагає, бо, на жаль, просто людям перераховувати прізвища, а в нас було на той час понад сотня кейсів, більшість з яких — кримськотатарські і не дуже зручні для сприйняття на слух. Тому важливо було придумувати різні форми: від малюнків до різних дизайнерських рішень, футболок різних форматів. Перформанси — з капканами, свічками, ланцюгами. Здавалось би, серйозна ж справа, що ви там придумуєте? А ні — насправді, це форми, які допомагали тримати на плаву цю інформацію". 

На підтримку Олега Сенцова та інших політв'язнів було проведено багато акцій, зокрема оголошено марафон написання листів бранцям, а цьогоріч митці і літератори зачитували листи політв’язнів у рамках акції "Листи з неволі". Тобто ця тема постійно трималася в медіапросторі. Також були акції "Саджай квіти, а не політв’язнів", "Посади дерево", де родичі політв’язнів і відомі люди разом саджали дерева і позначали їх іменами бранців.

Олександра Романцова запевняє, що зупинятися активісти не збираються: 

"Ми будемо і надалі працювати так само. Тобто вже сьогодні зранку ми вже плануємо, що робити далі. Звичайно, ми будемо чекати, коли мине період реабілітації і з’явиться готовність говорити з нами у політв’язнів, і ми зможемо з ними обговорити. Наскільки вони захочуть і в якій формі долучитися до компанії, бо роботи ще багато".

Читайте також: Українці, які в рамках обміну з Росією повернулися на батьківщину (список)

 

Нагадаємо, 7 вересня до України повернулися 24 полонених моряки та 11 політв'язнів, серед яких Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Роман Сущенко, Володимир Балух, Павло Гриб, Микола Карпюх, Станіслав Клих та інші.

Фото: Олександра Романцова/UA|TV