"Король Убю" Альфред Жаррі
П'єсу написав письменник, який був забутий та не став відомим за життя, але про якого згадали у ХХ столітті.
Це дуже цікава драма, тому що Жаррі, по суті, хотів висміяти свого вчителя фізики, якого ненавидів щирою душею. Він написав абсолютно прекрасну п'єсу про короля Убю — диктатора, якого, насправді, цікавить тільки їжа. Він неймовірний ненажера. Його дружина вмовляє його захопити владу. Спочатку він каже, що ні, я не такий. Але спокушений ковбасою, захоплює владу і стає тираном. Тираном беззмістовно жорстоким, тираном без якоїсь мети.
Цикл про Гаррі Поттера
Волдеморт — великий тиран, який стає малим, майже зникає, потім знову виростає, потім знову зникає. І це сім книжок боротьби з тираном, яка вочевидь ніколи не закінчиться.
В останній книжці Волдеморт тимчасово зникає, але ми розуміємо, що це глобальне питання протистояння добра і зла. Глобальне протиборство двох великих систем — системи влади багатьох (права на вибір) і системи узурпації влади елітами.
Фото: balka-book
"Осінь патріарха", Габріель Гарсія Маркес
Це текст узагальнюючий, який говорить про латинську Америку однією мовою, одним текстом. Тиран в романі зливається в одну особу але в цій людині можна відчитати багатьох. Маркес насправді зображував багатьох реальних людей і цим надавав, синтезував образ тирана.
Це дуже страшний текст, бо він зображує нескінченну самотність тирана. Він показує не тільки, як тиран чинить зло до інших. Він показує оцей момент залишку в самотності.
"Диктатор", Ульф Старк
Головний герой історії — маленький Диктатор. І сонце встає, тому що він так хоче. І каша стає холодною, тому що він так хоче. Історії цікаві і довгі, тому що він так хоче. Це велике бажання стоїть за всім життям маленького Диктатора.
Ульф лагідно жартує з усього. В нього ніколи немає сарказму, тільки лагідний гумор. В образі цього маленького Диктатора, хлопчика, якого втішають батьки, з яким носяться батьки, який робить все як сам захоче, — присутні типові риси справжнього великого диктатора.
.jpg)
Фото: Довженко книги.кава.кіно
"Все королівське військо", Роберт Пенн Уоррен
Про бажання змінити світ на краще, яке може перетворитися на тиранію, якщо його забагато і воно панівне.
Тут маємо цілком реальну історію про Г'юї Лонга. Це справжній губернатор Луїзіани, якого називали "морським царем". Він збирався стати президентом США та не приховував свого бажання. І, якби він трагічно не загинув, то мав би усі шанси стати Трампом задовго до Трампа. Оповідь від імені найближчого помічника цього майбутнього диктатора — спостереження за тим, як людина, керована хорошими бажаннями, поступово перетворюється на тирана.
"Володар мух", Вільям Голдінг
В центрі роману розповідь про двох лідерів, які між собою змагаються та лише один з них може перемогти. Це історія про хлопчиків з церковного хору, які випадково губляться. Йде війна, з їхнім літаком трапляється катастрофа. Весь дитячий хор опиняється на острові, де вони починають будувати суспільство, де з'являється два лідери. Один з них раціональний, інший — готовий чути дику природу людину і реальності навколо. Жоден не перемагає. Обоє вони диктатори. І в цьому трагізм цієї ситуації.
Вірш "Троянда для Піночета", Іван Андрусяк
В цьому тексті дві історії. Одна з них — про те, як у 1998 році заарештовують Піночета в Лондоні, депортують в Чилі, де він має відповісти за всі свої тиранічні злочини. Цей текст написаний за шість років до смерті Піночета, але написаний як на смерть Піночета.
Але за цим текстом ховається ще одна історія: це 2000 рік, в Україні відбувається акція "Україна без Кучми". З цього тексту народжується інша патріотична поезія, яка говорить напряму закликами, патріотичними формулами, але яка окреслює дуже тонко наші стосунки з поетичною реальністю.
Богдана Романцова. Фото Facebook
