– Як мандрівник, ти знаєш дуже багато про запахи маловідомих країн, наприклад, Північної Кореї. Мені дуже цікаво знати, яка там мода, як там пахнуть люди.
– Дійсно, мені вдалося за своє життя вже тричі побувати у Північній Кореї. Вперше це було ще 2006 року, і країна тоді справляла враження економічного занепаду. Там не те що парфумів – там не можна було знайти гарних сигарет.
Але у минулі роки, за режима Кім Чен Ина, там, очевидно, зростає економіка, і з'явилося багато товарів, які швидше можна віднести до товарів розкоші – парфуми, дорогі сигарети – саме корейського виробництва. Там дуже цікаві деревні ноти, майже обов’язкове використання женьшеню, якого найбільша у світі кількість якраз існує в Кореї. Аромати, які вони пропонують, мені здалися унісекс. І вони досить дешеві. Щоправда, оскільки у Північній Кореї слабо розвинена хімічна галузь, вони досить нестійкі.
– У чому ти зараз? Я відчуваю нотки тютюну, пачулі і, можливо, сандалу.
– Нещодавно я його придбав у Баку. Я був там на міжнародному фестивалі, і мені було цікаво, чи є в Азербайджані якась парфумерна лінія. Вона дійсно є, парфуми десь від 100 до 400 доларів. Вони справжні niche, тому що вони виробляються лише в цій країні невеликим тиражем. У них використовуються складові, які люблять у мусульманському світі. Але все-таки це не такі пряні парфуми, як виробляють Катар чи ОАЕ, вони більш європеїзовані.
Мене зацікавив ще інший парфум, у якому використовується нафта. Причому нафта не лише використовується у парфумі – на додачу до покупки видається ще маленький флакончик нафти як сувенір. А нота нафти досить цікаво читається у парфумах.
У Comme des Garçons є більш дешевий варіант, щоправда, там немає справжньої нафти.
– До речі, я Comme des Garçons теж дуже любив. З їхньої серії, присвяченої різним церквам світу, я обрав собі Zagorsk, саме тому, що там була дуже цікава нота дьогтю. Православ’я – це, безперечно, не лише ладан. Там є й дуже багато дьогтю.
Я не люблю одні парфуми використовувати дуже часто. Життя змінюється, ти змінюєшся, і чіплятися за якісь аромати не хочеться. Щоправда, з Zagorskбув виняток, я його купував тричі. Мабуть, більше я купував тільки GuerlainHabitRouge. Коли я перше його вдів, я просто у захваті ліг на ліжко і ловив неймовірний кайф від того, як розгортається цей запах. З жодним іншим парфумом у мене такої історії не було.
– Тепер тобі залишається тільки полювати за цим парфумом, бо його більше не випускатимуть за старою формулою, зокрема, через заборону організації IFRA, як вихолостила майже всі парфуми світу.
Причина лежить на поверхні. Нібито мова про захист алергіків, але я думаю, що йдеться про захист інтересів великих хімічних концернів.
– На жаль, ми живемо в часи, коли все більше людство переходить на споживання чогось хімічного, штучного. Вже з’явилося навіть штучне м'ясо. Мені це все не надто радісно. Я раджу усім людям вживати усе натуральне допоки воно є. Тому що прийдуть часи, коли вам пропонуватимуть усе штучне, і це вже буде зовсім інше життя.
Обираючи аромат для себе, важливо довіряти своїм смакам та відчуттю себе. Багато людей не довіряють собі, а довіряють брендам. Але кожному своє, як кажуть.
– Зазвичай презентації парфумів відбуваються дуже нудно. Як арт-критик, як людина, яка була дотичною до проєкту "Фатальні стратегії" української дизайнерки Ольги Громової, коли одразу після показу мод усі сукні було спалено просто на сцені, як би ти організував таку презентацію?
– Я не знаю, чи взявся б я за таку історію, як презентація парфуму. Це окремий підхід. Я більше працюю з візуальним мистецтвом. Запах може бути складовою, але це треба думати.
Знаю, що колись у Києві відбувалася дуже цікава виставка "Призивання Кармапи", і різні українські художники робили на тему буддизму і Кармапи роботи. Арсен Савадов тоді запропонував свою концептуальну роботу: він хотів поставити велику голову Будди і поприскати її якимось парфумом. Це й мала бути концептуальна робота. Але галерист тоді подумав, що це надто концептуально.
Слухайте розмову повністю в ефірі Українського радіо!
фото з фейсбуку
