У музеї книги в Острозі можна буде погортати цифрові сторінки рідкісних стародруків

У музеї книги в Острозі можна буде погортати цифрові сторінки рідкісних стародруків

Музей книги та друкарства в місті Острог розпочав проект з оцифрування найцінніших книг. Про це розповіла в ефірі Радіо Культура завідувачка музею Світлана Позіховська.

0:00 0:00
10
1x

Осучаснення експозиції та відкриття мультимедійних можливостей для відвідувачів Світлана Позіховська називає дивовижною ідеєю.

"Музейники, вони взагалі — мрійники. Ми мріємо завжди, але мрії — вони все-таки мають тенденцію збуватися і це дуже приємно. Прикро те, що переважно музеї є статичними. Вони є ніби таким певним сховищем, як в основних фондах, так і в експозиції. Робиться експозиція, яка стоїть десятиліттями, яка не міняється. І це дуже неправильно, тому що час дуже швидко і дуже стрімко міняє свої форми і засоби комунікації, з’являються нові технології. Я так думаю, що однією з основних причин, чому музеї не встигають за тим рухатися, це, звичайно, і відсутність державної програми розвитку музеїв, і зовсім слабеньке фінансування, але є момент, коли ми розуміємо і усвідомлюємо, що музейники у великій своїй масі є консервативними, або неготовими до змін, або сприймають ці зміни з великими застереженнями", — розповідає Світлана Позіховська.

Фото: Світлана Позіховська/Ostroh.info

Музей книги та друкарства виграв грант Міністерства культури "Малі міста — великі враження". Методику використання відцифрованих книг у музеї використовують уже давно. За словами директорки, два роки тому в музеї встановили тач-вітрину — відцифрований кіоск, на якому люди можуть, як на великому планшеті, отримати додаткову інформацію. Щоб підсилити ефект від стародруків, буде закачано інформацію про них в планшети та розміщено цифрові копії книг, де можна буде погортати сторінки, не шкодячи виданню. 

Фото: drymba.com

"Прийшовши до музею кожен повинен знайти те, за чим він прийшов, і ми з молоддю повинні розмовляти їхньою мовою. Якщо ми не будемо мінятися, перспективи у нас немає", — вважає Світлана Позіховська.

Вона наводить приклади бібілотек, які швидко адаптувалися до часу, і перетворилися на літературні та освітні хаби. Директорка музею книги впевнена, що наразі у музеїв є всі шанси застосувати цю практику і перетворитися на культурні хаби.

"Цю позицію ми прописали в своїй новій концепції. Ми почали це робити ще до гранту, і робили б це без гранту. Так, ми варимо каву, пекли печиво у вигляді жайворонків до Дня птахів, варили трав’яні чаї. Ми працюємо з філармонією, яка дає у нас постійно концерти, у нас запроваджено практику осінніх балів, коли вивчаються бальні танці, ми співпрацюємо з музичною школою", — говорить директорка музею книги та друкарства.

Фото: Укрінформ

Вона переконана, що особливо дітей треба зацікавлювати, давати їм не 45-хвилинний неадаптований урок, який буде нудним та одноманітним, тож у музеї до цього підходять креативно, даючи дітям цікаві факти і їх інтерпретації.

Одним з елементів нової експозиції, наприклад, буде травник, надрукований у Кракові у 1613 році. У ньому Симоном Сиренським описано майже 600 видів трав, як вони використовуються не тільки в лікуванні, а і у ветеринарії, кулінарії, приготуванні напоїв тощо. А коли автор книги помер, то навіть принцеса Речі Посполитої Ганна продала частину своїх дорогоцінностей, щоб цю книгу видрукувати. 

Експозицію відкриють в Острозі 24 жовтня.

Фото: Stejka