Мобільний додаток

"Запускати прямий фейк вже не модно" — експертка з медіаграмотності Марина Кафтан

16.10.2019 р., 17:40

У планах діяльності Міністерства культури, молоді та спорту написано, що українець рідше стикатиметься з фейками та маніпуляціями. Про важливість критичного мислення і як цьому навчитися, чому з'являються фейкові матеріали і як зараз маніпулюють, поспілкувалися в ефірі Радіо Культура з експерткою з медіаграмотності та критичного мислення, голова ГО "Медіана" Мариною Кафтан.

Освіта

Марина Кафтан наголошує, що перше, на що варто звернути увагу, прагнучи змінити медіаполе, це рівень і підхід до журналістської освіти:

"У нас дуже багато виходить фейкових матеріалів не тому, що хтось хотів викривити інформацію, а тому що хтось не вміє працювати з цією інформацією", — вважає експертка.

Швидкість

Серед проблем вона також називає порушений баланс думок. Одна з причин — це те, що журналістам складно швидко розібратися у великих темах без відповідної підготовки. Наприклад, у новинах профільних журналістів майже немає — усі пишуть про все. 

Фейки

Щодо фейкових повідомлень та цілеспрямованої брехні, експертка зазначає, що наразі працюють дещо тонші технології: 

"Запускати прямий фейк вже не модно, це було актуально років 10-15 тому. Зараз маніпулюють не фактами, а громадською думкою про ці факти. І довести, що людиною якось свідомо маніпулювали, щоб досягти певного ефекту, дуже складно", — говорить Марина Кафтан.

Постправда

Експертка погоджується, що постправда — трактування того чи іншого факту — це те, що є наразі ключовим інструментом маніпуляцій. 

"Зараз ви можете самостійно з’ясувати всі факти, а от що потім з ними робити?", — говорить медіаекспертка.

Споживачі

Працювати з інформацією людей потрібно вчити, і Марина Кафтан переконана, що певні успіхи в цій царині все ж є:

"Робота зі споживачами йде і вже не перший рік, і певні зрушення є. Дуже повільно, не так ефективно, як би хотілося, та медіа освіта рухається вперед. Років 10 тому її взагалі не було. Це взагалі не обговорювалося". 

Діти

Критичне мислення застосовується в усіх сферах людського життя, йому потрібно вчити і це навчання є навіть в програмах дитячих садочків. Можливо, його треба посилювати.

Експертка пояснює, що в дитячому віці закласти підвалини критичного мислення значно легше.

"Доросла людина — вона вже сформована, у неї вже сформовані певні уявлення про світ. І ці уявлення так само включають і її бачення якихось політичних процесів, суспільного устрою тощо. І якщо ви задаєте якісь питання, починаєте щось аналізувати, і людина розуміє, що це не співпадає з її баченням світу, це викликає в неї дуже сильний спротив. Тому що її уявлення про світ дуже тісно пов’язані з її уявленням про себе. Відмовитися від своїх уявлень про світ — те саме, що відмовитися від якоїсь часточки себе. У дітей ще немає цієї жорсткої прив’язки, тому їм набагато легше змінити думку, проаналізувавши якийсь факт. Зараз дітям розповідають, що світ дуже різний і всі дуже різні, та сама інклюзія діткам заходить досить добре, зі старшими — вже складніше", — аргументує Марина Кафтан.

Вона наголошує, що зараз розвивати критичне мислення в політиці просто необхідно, адже часто люди навіть не знають, як працює країна, не можуть пояснити, чому вони голосували за того чи іншого кандидата, і формують свою позицію виключно на відчуттях, якими вміло керують маніпулятори.

Фото: Марина Кафтан/Facebook

"Запускати прямий фейк вже не модно" — експертка з медіаграмотності Марина Кафтан

Новини по темі