Мобільний додаток

КРІ для ректорів, мотиваційні листи і скасування ЗНО для військових: що може змінитися у вищій освіті

13.11.2019 р., 16:55

Напередодні депутати в першому читанні проголосували за законопроєкт, який має змінити вищу освіту в Україні. При вступі до вишів, крім ЗНО, можуть писати мотиваційні листи, для ректорів хочуть запровадити критерії ефективності, а ще відмовитися від дипломів державного зразка. Більше про ці зміни та їхнє значення, про вдосконалення закону про вищу освіту в ефірі Радіо Промінь розповіла головна експертка з освіти "Реанімаційного Пакету Реформ" Наталія Шульга.

Наталія Шульга нагадала, що у 2014 році в Україні схвалили новий базовий закон "Про вищу освіту", який готувався перед тим майже 10 років.

"Це був проривний, революційний закон. І от п’ять років його впровадження показало, що він був недосконалий у багатьох елементах. Також за цей час у нас сталися кардинальні зміни — стан війни з Росією, агресія, окупація території України також поставили абсолютно непередбачувані нашим законодавством вимоги до освіти. З моєї точки зору, я би робила новий базовий закон. Експерти порадилися, що все-таки підемо шляхом правок до базового закону. Тому їх дуже багато. Схвалення змін до Конституції щодо європейської та євроатлантичної інтеграції, бажання університетів і студентів мати доступ до найкращих зразків закордонної освіти — це спонукало всі ці численні правки, які будуть вноситися в тіло базового закону", —  розповіла експертка.

Однією з можливих новацій законопроєкту є зміни при вступі до вищих навчальних закладів.
 Йдеться про те, що, крім ЗНО, при вступі враховуватиметься бал за написаний мотиваційний лист, написаний абітурієнтами.

"Людина, яка хоче отримувати вищу освіту, повинна подати мотиваційний лист до певного університету з тим, чому вона хоче вчитися в цьому університеті, чому хоче обирати ту чи іншу спеціалізацію, професію. Це дуже слушна річ. Підлітки, які впродовж свого навчання в середній школі робили більше, ніж середній школяр, брали участь в олімпіадах, спортивних змаганнях, досягали результатів —  це все впливатиме на рішення приймати такого абітурієнта в студенти чи не приймати. Це позитивний рух у цьому напрямку", — розповіла вона.

Експертка наголосила, що без складання ЗНО неможливо взагалі розглядати документи. Проте військові, які проходять службу за контрактом, матимуть пільги при вступі. Новий закон запроваджує для них можливість зарахування на військові спеціальності без складання зовнішнього незалежного оцінювання.

"Правка, яка внесена для військових, ветеранів АТО, щоби без ЗНО вони могли вступати у військові заклади освіти — це з моєї точки зору послаблення. Тому що якщо людина мотивована отримувати вищу освіту, то вона теж повинна проявити мотивацію. Ця правка викликає застереження", — пояснила Наталія Шульга.

Читати також: Реформа мистецької освіти призведе до подорожчання навчання і зменшення кількості учнів – експерти

Законопроєкт стосується і виборів ректорів. Кандидати на ректорські посади будуть змагатися на виборах зі своїми програмами. У разі перемоги ці програми ставатимуть частиною контракту з МОН із чіткими KPI (критеріями), за якими визначатиметься ефективність їх роботи.

"В цілому цей комплекс правок є важливий. Знайшли рішення для подолання феодалізму ректорів. Ідеї, які ми закладали в базовий закон, дали можливість деяким ректорам почувати себе феодалом. Вони кажуть: "Ми ж автономні, ніхто не може нас торкнутися, нас вибрав колектив, тепер ми будемо працювати вічно". Тепер вони повинні звітувати про свої досягнення та програми, які вони повинні подавати при конкурсі. Вони повинні їх реалізовувати. Якщо цього немає, то є право міністерства розривати контракт із ректором. Раніше такого не було", —  розповіла вона.

Експертка зазначила, що  зараз немає жодного українського вишу в поважних рейтингах, які визначають внесок університету не тільки в соціальні та локальні процеси в країні, а й у світову науку. "Тут у нас величезна проблема. За ці п’ять років імплементація йде дуже повільно й неефективно. Нам потрібно адаптувати законодавство до наших заявлених векторів. А це — входження в європейську систему освіти і входження в європейську систему досліджень. Ми повинні рухатися швидше. Ці правки допомагатимуть орієнтуватися на ці речі", — сказала вона. 

За її словами, ще дуже багато роботи. "Мене не здивувало, що більшість фракцій утрималося від підтримання цього першого читання, бо воно сире. Над ним (законопроєктом - ред.) ще треба працювати," — додала Наталія Шульга. 

Нагадаємо, що 12 листопада депутати в першому читанні проголосували за законопроєкт 2299, авторами якого були депутати від "Слуги народу". Для остаточного затвердження змін, документ має пройти друге читання у Верховній Раді.

Джерело: unsplash
 

КРІ для ректорів, мотиваційні листи і скасування ЗНО для військових: що може змінитися у вищій освіті

Новини по темі