Богдан Нагайло: в історію Українського радіо потрібно включати те, що відбувалось у 60-х роках на Радіо Свобода

Богдан Нагайло: в історію Українського радіо потрібно включати те, що відбувалось у 60-х роках на Радіо Свобода

Журналіст, колишній директор української служби Радіо Свобода Богдан Нагайло вважає, що в історію Українського радіо потрібно включати те, що відбувалось у 60-х роках на Радіо Свобода. Про це він сказав в ефірі Радіо Культура.

"Я думаю, що це не питання, чи можемо дозволити. Це обов’язково треба включити, бо люди, які опинилися поза межами України, це не люди, які її покидали, щоб роботу собі шукати і покращити свої економічні умови. Я говорю про інтелігенцію, зокрема тих, хто виїхав з політичних причин. Очевидно, що вони продовжували будувати ту Україну, розвивати українство так, як вони це розуміли, у тих умовах, в яких їм було можливо це робити. Мандат Радіо Свобода від американців був, тому що для того, аби Україна була вільною, мало б звучати й українське радіо: без цензури, з культурою, історією, правдою та об’єктивністю. Тому Радіо Свобода у ті роки було тимчасовим доповненням до тих процесів, які відбувалися в Україні в дуже важких умовах", — каже Нагайло.

Він також зазначив, як письменники Емма Андієвська та Ігор Качуровський потрапили на Радіо Свобода.

"Не секрет, що для радіо потрібні люди, які добре знають мову, зокрема, представники інтелігенції, які могли б писати, бути режисерами, правити мову. Як представники молодшого покоління, вони і потрапляли на радіо. До радіо дописували і Іван Кошелівець, чоловік Емми Андієвської, і Іван Майстренко, а також багато інших представників інтелігенції", — сказав журналіст.

Пізніше, коли ці письменники стали штатними працівниками, як вважає Богдан Нагайло, для них радіо стало засобом виживання.

"Бо і для Емми Андієвської, і Ігоря Качуровського, як я помічав як директор Радіо Свободи в 80-90-х роках, для них це була праця. Так, це давало їм і сатисфакцію, бо то йшло в Україну, але я не відчував, що вони вкладали свою творчу енергію та зусилля в ту працю. Радше, це був засіб, щоб вони могли заробити на хліб і вдома працювати над своїми віршами, художніми творами, перекладами. Емма, в основному, мала 3-4 функції. По-перше, вона коректором-редактором, правила мову, оскільки блискуче знала мову. По-друге, була режисером у студії. Емма і Ігор змогли у важких умовах знаходити перли, творчість, брати це від інших, але й додавати своє", — додав він.

Цього року Українське радіо відзначає своє 95-річчя.

На фото — Емма Андієвська та Ігор Качуровський