Альона Кривуляк розповіла, як виникла ідея створення гадячої ліній для дітей.
"Дитина, яка зазнає насильства може звернутися до "Ла Страда-Україна". Ідея виокремити національну дитячу гарячу лінію була викликом і прийшла не одразу. Переважно наша громадська організація працювала з дорослим населення, зокрема жінками, які постраждали від торгівлі людьми та домашнього насильства. Проте ми зрозуміли, що на гарячу лінію для дорослих телефонують діти, і не завжди ці питання стосувалися торгівлі дітьми чи насильства або жорстокого поводження з дітьми. Були питання, які стосувалися непорозумінь з вчителем, конфліктів з батьками. Тобто насильства як такого немає, але є певна недовіра. Дитина не завжди знає, як відреагувати на ту чи іншу ситуацію, наприклад, проблеми першого кохання. Тому ми розуміємо, що треба зробити ще ось таке, що може бути окремо для підтримки дітей. Тому у 2013 році була ідея, що ми виокремимо національну дитячу гарячу лінію, що ми і зробили. До сьогодні вона успішно працює", — зазначила вона.
Кривуляк також зауважила, у чому полягає унікальність цієї гарячої лінії та чому вона є необхідною та актуальною для дітей.
"Національна дитяча лінія є дуже унікальною, тому що вона створена спеціально для дітей, а також для дорослих, чиї запити стосуються дітей. Тобто для батьків, вчителів та будь-яких небайдужих дорослих, які знають, що з дитиною відбувається щось, але яким чином на це відреагувати, яким чином допомогти, вони не завжди знають. Коли ми спілкуємось з дітьми, наш основний меседж не в тому, щоби показати, що ось така крута дитяча гаряча лінія, звертайтесь тільки до нас і більше ні до кого. Це абсолютно не так. Інколи бувають діти, які заплуталися, і вони звертатися до батьків або до когось з дорослих, кому вони можуть довіряти, зі своєю проблемою, яка, можливо, на погляд дорослих, видалася абсолютно безглуздою, а для дитини це взагалі все життя. Через те, що свого часу батьки могли не почути, не звернути увагу, не сказати кілька слів підтримки, дитина закривається і більше не звертається до батьків. А вирішувати цю проблему вона може не завжди. Тому шукає інші ресурси до кого звернутися. Ми є таким ресурсом, Але так самим показуємо дитині, як налагодити стосунки з батьками, як підійти до батьків і розказати про те, що їх турбує", — сказала Кривуляк.
Вона також зауважила, що "на зміні одночасно працюють психолог, юрист і соціальний працівник, аби змогти надати весь спектр консультацій, які можуть важливими для дитини чи дорослої людини, яка телефонує. Всі консультанти мають певні психологічні навички, а психологи мають обов’язково знати базовий рівень законодавства в питанням боулінгу, насильства, жорстокого поводження з дітьми".
Кривуляк також наголосила, що четверта частина дзвінків, які надходять на гарячу лінію стосуються насильства та жорстокого поводження.
"Це одна з найважчих категорій дзвінків, з якими ми працюємо. На це потрібно дуже оперативно реагувати. Коли ми приймаємо такі звернення, ми обов’язково пишемо офіційні листи до поліції і до служб у справах дітей. У нас розроблені стандартні операційні процедури взаємодії Національної дитячої гарячої лінії з відповідними державними структурами у випадках, коли дитина перебуває у складних життєвих обставинах. Цей документ ми робили разом з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я і Міністерством освіти і науки. тому залежно від того, де відбувається ситуація, насильство, ми повідомляємо відповідному підрозділу", — зазначила Кривуляк.
Координаторка гарячої лінії для дітей розповіла, якими є телефони гарячої лінії.
"Ми маємо два номери телефону національної дитячої гарячої лінії. Один з цих це загальноєвропейський номер: 116 111. Він є безкоштовним з будь-якого мобільного оператора по всій території України. Інший номер: 0800 500 225, який є безкоштовним з будь-якого мобільного та стаціонарного по всій території України", — повідомила Кривуляк.
Фото — pexels.com
