Чи справді нам потрібен перепис?
– Перепис був потрібен у будь-який час і будь-якій державі. Тому що перепис – це основа для прийняття рішень. Населення рухається, люди переїжджають, у нас велика міграція населення у тому числі через окупацію Донбасу та анексію Криму.
Два міністерства, які проводили оцінку того, скільки людей поїхало з Донбасу, мають величезну розбіжність: в одного 700 000, у другого 1 200 000. Тобто вони розходяться на півмільйона, і не факт, що в їхніх даних насправді є якийсь сенс і чи вони не помиляються.
Є зовнішня міграція, є маятникова міграція… Усі ці процеси без перепису дуже важко оцінити.
Під час перепису 2001 року цікавилися, якими мовами люди володіють, чи вони десь підробляють, які джерела доходу мають, освітою тощо.
– Так, перепис передбачає 25-30 запитань. Оскільки невідомо, чи буде перепис взагалі, питання також невідомі. Але є слабка надія на те, що він усе-таки відбудеться.
Що потрібно для того, щоб перепис відбувся? Закон?
– Так, і він у нас є. Згідно з цим законом у нас зараз здійснюється проблему перепис.
Завжди навіть перед великим соціологічним дослідженням проводиться певний претест, пробне дослідження, щоб подивитися, як люди відповідають на ці запитання, виявити, де, можливо, неправильне формулювання запитань тощо. У цей час з'ясовують, які виникають проблеми, як це краще подати, щоб усі проблеми усунути під час свого перепису.
Критики ідеї перепису говорять, що країна 17 років не проводила перепису, і нічого, якось живемо. Що ми втрачаємо, якщо ми не проводимо перепис? Якісь практичні речі, чому це потрібно зробити?
– Що зазвичай передбачає перепис? По-перше, статевий і віковий склад. Ці дані використовуються при плануванні інфраструктури, наприклад, створенні дитячих садків. Для цього треба знати структуру домогосподарств. Тому що якщо живуть тільки батьки і діти, структурі треба підтримувати більше дитячих садків та груп подовженого дня. А якщо живуть трьома поколіннями, є дідусі і бабусі, цього треба менше. Без цього дитячих садків може бути забагато або замало, будуть проблеми, черги. І ми не можемо зрозуміти, чому це виникає. Іноді це може відбуватися саме через відсутність даних перепису.
По-друге, національний, мовний і сімейний склад. Уся інформаційна політика залежить від цього. Ми плануємо мовні квоти, і наразі є різні ідеї. Не знаючи реальних співвідношень мов у регіонах, ми не можемо це планувати.
Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Культура!
Фото Главком
