Перша за три роки зустріч лідерів країн формату “нормандської четвірки” пройде у Єлисейському палаці. Початок заплановано на 16:00 за місцевим часом (17:00 за Києвом). Перед її безпосереднім стартом президент України Володимир Зеленський зустрінеться з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і окремо з президентом Франції Емманюелем Макроном, повідомила “Європейська Правда” з посиланням на офіс президента. Даних про зустріч тет-а-тет лідера України з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним поки що немає. Хоча, напередодні у Кремлі заявляли, що Путін планує окрему зустріч із Зеленським.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Українське радіо презентує документальний фільм про "нормандську четвірку"
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що для України під час саміту “нормандської четвірки” треба виділити завдання мінімум і завдання максимум. “Завдання мінімум – більш реалістичне, про можливе розблокування обміну полоненими, що є дуже важливим для України, оскільки, ми готові віддати більшу кількість утримуваних за наших хлопців і дівчат, які там перебувають на окупованій території. Питання можливого подальшого розведення військ, зменшення обстрілів, провокацій різноманітних – це те, про що можна говорити і на що може бути певна схильність з боку Російської Федерації. Звичайно, багато буде залежати від контексту, від того як будуть себе поводити представники Німеччини та Франції, але, в цілому, це такі гуманітарні питання, про які можна говорити. Завдання максимум – це представлення якогось плану чи формули Зеленського, де по-іншому будуть виписані окремі пункти Мінських домовленостей. За словами самого президента, як він говорив на різних ефірах, що питання безпеки будуть виведені на перший план, що ми будемо про це говорити з Російською Федерацією, будемо цього вимагати намагатися таким чином розблокувати увесь Мінський формат”, – говорить політолог.
Політолог Ігор Рейтерович, фото - Facebook
Нагадаємо, впродовж усього тижня, з Берліна, Парижа, Москви, Лондона і, насамперед Києва, лунали заяви щодо змісту переговорів. Так, глава МЗС Німеччини зажадав від Москви більшої готовності йти назустріч Києву для вирішення конфлікту на Донбасі: “Після кількох років бездіяльності президент Зеленський проявив сміливість, зробивши перші кроки. Тепер черга Москви”, – сказав він. Натомість, у Москві заявили, що очікувати проривів не варто. Відповідну заяву поширив прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков. А глава МЗС Росії Сергій Лавров вже вкотре повторив про діалог України з бойовиками. Що стосується президента Франції, то про нього згадав президент Європейської Ради Дональд Туск, який висловив сподівання, що Макрон буде послідовним у підтримці України.
Утім, найбільше заяв зробила команда президента України. Так, Андрій Єрмак на зустрічі в Лондоні заявив, що Україна готова провести конституційну реформу за підсумками саміту в Парижі. За його словами, окремі райони Донецької та Луганської областей зможуть одержати додаткові повноваження. При цьому, Єрмак наголосив, що йдеться про децентралізацію, а не федералізацію. Разом із тим, помічник президента зазначив, що у разі провалу переговорів у Парижі, Україна готова до плану Б. “Ми не будемо витрачати багато часу, і, якщо побачимо з боку Росії бажання виконувати Мінські домовленості, почнемо будувати стіну і запозичуватимемо досвід наших друзів, передусім, Ізраїлю”, – сказав він.
Не розкрив усіх секретів і сам президент Володимир Зеленський, який у п’ятницю ввечері узяв участь у шоу Савіка Шустера. Він зазначив, що говоритиме в Парижі про передачу кордону, але не озвучив усіх ідей. Важливою ініціативою команди президента можна вважати ідею залучення в команду переговорників у Мінську, переселенців із Донбасу. На думку президента, вони мають увійти до складу представників регіону: “Я гадаю, що в тристоронній групі у нас повинні бути представники Донбасу, які приїхали в Київ. В Київ та інші міста. Які повинні сказати, коли їм скажуть: “Розмовляйте з мешканцями окупованих територій, ви не знаєте, що їм потрібно ” – “Так усе дуже просто! Давайте розмовляти з усіма (жителями Донбасу – ред.). Ті, хто переїхали, нехай приїдуть до Мінська і скажуть, чому вони переїхали”, – заявив президент. Крім того, він наголосив, що прагне проведення місцевих виборів на Донбасі восени наступного року. Що стосується самих переговорів, Зеленський зазначив, що не боїться розмови з Путіним. Єдине, через що він нервується, це те, що зустріч може не стати результативною.
фото - president.gov.ua
За словами політолога Ігоря Рейтеровича, у президента Зеленського є дві слабких сторони: “По-перше – це відстуність будь-якого досвіду поперднього таких зустрічей, але це – справа наживна. Президент казав, що його дуже добре готують багато дипломатів, тому я не виключаю, що він буде добре підготовлений. До того ж, він уміє непогано орієнтуватися, ситуативно мислити, підлаштовуватися під аудиторію, тому цю слабку сторону можна перевести у сильну сторону. Слабкою стороною є те, що ми втратили дуже багато часу, і попередня інформаційна підготовка не була такою потужною як це робила Російська Федерація. Росія свої “червона лінії” окреслила дуже кокретно. Дуже детально, вона їх нав’язувала партнерам. Ну, і до цього можна додати, що не дуже добрі відносини між Україною, Німеччиною і Францією після тієї сумнозвісної розмови з Трампом. Але це можна виправити", – говорить експерт.
Сильною стороною, на думку політолога, є той факт, що Україна є жертвою агресії. “Ми є країною, яка воює з набагато більшим супротивником, проти якого запроваджені санкції, і я все ж таки хотів би вірити, що є якийсь план – не один. Можливо, там кілька планів, з яким президент поїде, з яким він буде зустрічатися. І, можливо, буде вирішувати перед зустріччю, який план буде застосовувати. Судячи із обережних його заяв, він, проукраїнський. Тому будемо вірити, що ніяких радикальних змін там не буде. І ,в першу чергу, будуть відстоюватися інтереси України”, – вважає Ігор Рейтерович.
З такою ж надією у неділю у Києві та низці інших міст проходили акції “Червоні лінії для Зеленського”. Учасники, в тому числі політичні сили застерігали президента від капітуляції. За даними Національної поліції, в акції на Майдані Незалежності взяло участь близько 8 тисяч людей, під офісом презиента – близько 2 тисяч осіб.
фото - npu.gov.ua
Занепокоєння активістів певною мірою можна поділяти, вважає політолог Ігор Рейтерович. “Мова ж іде не просто про небайдужих громадян, які вирішили вийти через таку форму і заявити про те, що у них є своє бачення процесів, що відбуваються в країні. Є певне єднання як парламентських, так і позапарламентських політсил. Я би це не сприймав як елемент тиску на президента, це, навпаки, може стати йому в допомогу, що активна половина суспільства вийшла, на неї можна орієнтуватися і використовувати даний факт під час завтрашніх переговорів”, – вважає політолог.
У неділю надвечір учасники мітингу “Ні – капіуляції”, що влаштували мітинг під офісом президента, оголосили, що мають намір чергувати до вечора понеділка, але допускають перетворення акції на безстрокову.
фото - ukrinform.ua
