Найбільш обговорюваною зараз у ЗМІ є Нормандська зустріч. Основне, що можна винести з переговорів, це що єдиним шляхом вирішення конфлікту на сході України лідери країн четвірки бачать лише політико дипломатичний шлях. Але як його втілити?
В етері Радіо Культура координаторка мережі ОПОРА Ольга Айвазовська розповіла, що український конфлікт унікальний, бо відбувається на території нашої держави, але все одно він є міжнародним збройним конфліктом. “Тому що великий гравець — це Російська Федерація, яка дає ресурси, заводить важке озброєння, дає кадри, яка управляє непідконтрольними сьогодні окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей, яка надає політичний, дипломатичний супровід цьому конфлікту і яка відповідає у межах санкційних пакетів, які накладаються на неї. І, якщо говорити відверто, то будь-які конфлікти — це надовго” , — вважає Ольга Айвазовська.
Як розвивалися конфлікти у Північній Ірландії з Англією і у Колумбії
Однак, Айвазовська вивчала досвід мирного врегулювання схожих конфліктів у інших країнах. Для прикладу координаторка мережі ОПОРА пропонує розглянути конфлікт Англії з Північною Ірландією. “Ми розуміємо, що природа цього конфлікту міжнаціональна, вона частково стосується прагнення ірландців формувати на території Великобританії свою ідентичність, державність. Ірландія, як така, є окремим островом. А Північна Ірландія є частиною території, яка під юрисдикцією Англії. І цей конфлікт між ірландцями і бритами має коріння історичне, релігійне, контекст особистісного конфлікту. Але особливість конфлікту в тому, що йшли вулиця на вулицю. Одна вулиця - висять ірландські прапори, а на іншій — британські. І там фізично неможливо провести лінію розмежування”, — розповідає Ольга.
Або є ще один приклад конфлікту в Колумбії, де люди які пішли проти офіційної влади, а конфлікту було десь 10 років, вони були ідеологічно ліваками і відстоювали соціалістичну ідеологію. “І на початках їх підтримували і СРСР, і Венесуела, і Куба. Але стався момент, коли зовнішні гравці перестали підтримувати внутрішніх. І що сталося з цими групами? Вони стали наркодилерами, бо потрібно було десь заробляти гроші на зброю, щоб протидіяти владі, партизанити в лісах, але бути матеріально забезпеченими”. За словами Айвазовської, якщо у однієї зі сторін немає фінансового забезпечення, вона або шукає ресурси в такий спосіб як у Колумбії, або припиняє конфлікт.
Тому, за думку очільниці ОПОРИ, основоположною в українському конфлікті є ідея перекрити кордон і його контролювати. “Якщо не буде завозитися зброя ззовні, або надаватися інша матеріально-технічна і військова підтримка з боку Російської Федерації, Україна зможе врегулювати конфлікт, використовуючи інструменти, які є в Колумбії, в Ірландії, в інших країнах”.
Кожен конфлікт унікальний, погоджується Ольга Айвазовська, але є основоположні правила його завершення. “Потрібно людей і території повернути в правове поле. І от спосіб повернення, він історично важливий. Це перехідна юстиція, тобто, створюються комітети правди, створюється судова система, яка направлена на те, щоб переварити весь масив людський, який брав участь у конфлікті, і сепаратувати в хорошому розумінні тих, хто брав участь у військових злочинах і засудити їх і тих, хто не брав у тому участь — вони мають право на політичне життя, на реінтеграцію повну і далі живуть мирним життям без будь-яких загроз повернення до історії конфлікту” , — каже Айвазовська.
Посередники не повинні мати інтересів у країні, на території якої конфлікт
Нам потрібно мати посередників, які розуміють, що їх процес миротворення такий же глибокий, як і наш, вважає Ольга Айвазовська. На її думку, Німеччина і Франція увесь цей період відігравали дуже важливу роль. “Але вони дещо “спускаються з п’єдесталу”, щоб захистити оцю “Україну-жертву”, яка ніби “сама винна”, тому що вона “красива, приваблива, вдягла коротку спідницю” і з неї “познущався хтось”. І на шостому році війни України починають на дипломатичній мові переконувати, що вона має дуже багато зробити, виконати дуже багато домашніх завдань і зобов’язань. Тому що вона частково винна у цьому конфлікті”, — говорить вона.
Ольга Айвазовська звертає увагу на роль США як посередника у врегулюванні конфлікту між Англією та Північною Ірландією. “30% президентів Сполучених Штатів були етнічними ірландцями. І Білл Клінтон, який був на момент вирішення конфлікту, він етнічний ірландець. Плюс — залучаються гравці, які можуть адміністративно виконувати функції. У Північній Ірландії це була третя сторона — Фінляндія і Канада. І ці гравці почали брати участь у фіксації і проведенні процедури роззброєння. У Колумбії ж таку роль виконували офіцери місії ООН. Уряд Колумбії після перемовин прийняв закон у якому було зафіксовано: “у вас є 80 днів на здачу зброї” Всі комбатанти, якщо зброї не здають, вони будуть засуджені до 20 років ув’язнення”. Були виставлені по кордону спеціальні точки, куди бойовики приносили зброю. Вона знищувалась - 600 тисяч кілограм легкої зброї було знищено”, — розповідає Ольга Айвазовська.
Як реалізувати те, про що домовились?
Про послідовність кроків з урегулювання Ольга Айвазовська наводить унікальний приклад референдуму в Колумбії у 2016-му році. Тоді на голосування винесли мирну угоду, яка мала розмір 300 сторінок. “Це приклад того як не треба робити. Бо вони провалили голосування з різницею у 50 тисяч голосів між тими, хто за, а хто проти. Вони винесли документ і не дуже якісно пояснили суспільству його суть. І громадяни, які визначалися, вони голосували за те, чи вони підтримують уряд у конкретний момент. Бо якраз у той момент міністр освіти вирішив лібералізувати навчальні програми, у яких розглядалися права людей ЛГБТ, а населення Колумбії католицьке і дуже ортодоксальне у цьому плані. І частково голосування щодо миру, стосувалося сплеску негативу до міністра освіти і уряду в цілому”, — розповідає координаторка “ОПОРИ”. Влада не проводила ні фокус-груп, ні опитувань, — влада була дуже впевнена в собі. “Суспільству треба дуже детально пояснювати, хто підпадає під амністію, хто ні”. З того конфлікту, розповідає Айвазовська, ніхто не вийшов без відповідальності. “Якщо бойовики знищили міст, вони зараз повинні його відновити — це погодинні громадські роботи, які направлені на те, щоб, наприклад, відновити пограбований партизанами город якоїсь жінки. Навіть до таких елементарних речей”.
Про кар’єри політиків-миротворців та компроміси, на які готові піти сторони
Якщо політик бере на себе зобов’язання припинити такий конфлікт, він повинен бути готовий до того, що, можливо, доведеться попрощатися зі своєю кар’єрою, говорить очільниця ОПОРИ. У 2019-му році до Києва приїздив президент Колумбії, який не виграв на виборах, але запустив миротворчий процес. “Після проваленого референдуму 2 наступних роки тривали перемовини. Мирна угода була скорегована. У 2018-му році відбулися вибори, у яких мали право брати участь комбатанти, які не підпадали під кримінальну відповідальність. І лише двоє з них стали міськими головами. Тобто, по суті, політично програли усі — і президент, який на себе брав тягар перемовин, які тривали 7 років, і комбатанти”, — розповідає Ольга Айвазовська.
Також, за її словами, сторони конфлікту мають погоджуватися на компроміси. “У Північно-Ірландському аспекті проблема полягала в недовірі до поліції і армії. Там потрібно було йти на компроміс і залишатися частиною Англії. Але Англія йшла на компроміс і включала ірландців у правоохоронну систему. Тобто, були створені спільні патрулі, куди входили ірландці і англійці з новою формою, з прізвищами на одязі. Для України це був би болісний компроміс”, — вважає Айвазовська.
