Батьки не можуть викладати дітям шкільну програму – Іванна Коберник про навчання на карантині

Батьки не можуть викладати дітям шкільну програму – Іванна Коберник про навчання на карантині

Про проблеми дистанційного навчання, пасивну позицію МОН та необхідність перегляду навчальних програм в ефірі Українського радіо розповідає співзасновниця громадської організації "Смарт освіта" Іванна Коберник.

0:00 0:00
10
1x

Навчальні заклади не працюватимуть до 1 вересня. Про це заявив  головний санітарний лікар Віктор Ляшко в одному зі своїх інтерв’ю. Більшість навчальних закладів перейшли на дистанційне навчання. Про те, як з цим дають раду і учні, і вчителі розповідає Іванна Коберник: "Звісно ніхто в світі до цього не готувався. Я вважаю, що  професію вчителя поки що  не варто списувати з рахунків і вважати, що діти можуть вчитися лише за допомогою комп’ютера. Разом з тим елементи цифрового навчання чи змішаного навчання звісно мають бути в школі. З дошкільнятами і дітьми молодшого шкільного віку найскладніше у такій ситуації. Вони не готові до такого виду взаємодій".

Наскільки діти будуть самостійними на початок нового начального року і чи зможуть безболісно вийти з карантинного режиму навчання експертка пояснює: "Це буде вже завдання вчителів  продіагностувати, на якому рівні готовності діти повернулися до шкіл і запровадити корекційне навчання. Загалом  ситуація, коли батьки пояснюють дітям нові теми  неприпустима, адже вони не мають педагогічної освіти, тому не можна повністю нівелювати професію вчителя. Це питання відповідної професійної підготовки. Оскільки восени доволі імовірний новий спалах коронавірусної інфекції, а отже і запровадження карантину, дистанційне навчання може знадобитися школам у будь-який момент у сучасному світі".

Щодо питання підтримки вчителів центральною виконавчою владою Іванна Коберник зазначає: "Активність Міністерства освіти і науки викликає розчарування. Вчителі чекали від них більше рекомендацій і підтримки. З одного боку міністерство каже, що не дає вказівок, адже заклади освіти мають автономію і самі узгоджують питання навчального процесу. Але люди потребують не вказівок чи розпоряджень, а саме рекомендацій. Є країни, які не вимагають від шкіл синхронного дистанційного навчання. Це, наприклад, Німеччина. Проте ті країни, які просять все ж таки це робити,  зробили центри підтримки, так би мовити, гарячі лінії, куди вчитель може подзвонити і запитати, як йому діяти в тій чи іншій ситуації. Вони  також подбали про технічні пристрої, наприклад роздали шкільні планшети і ноутбуки вчителям та дітям з малозабезпечених сімей, які не мають таких пристроїв удома. В Україні це, на жаль, поодинокі випадки. МОН не робила ані жодних інвентаризацій чи рекомендацій, ані якихось закликів до місцевої влади запровадити щось подібне".

Щодо необхідності продовження начального року Іванна Коберник зазначає: "Американські вчені дослідили, що канікули понад місяць викликають відкат у знаннях на мінус два місяці навчання – це нормальний природний процес. Україна належить до кількох країн у світі, які мають найдовші канікули у навчальних закладах. Тобто щороку відбувається відкат знань і перший місяць вчителі збирають їх докупи, щоб знову почати навчатися. Тому питання продовження навчального року дуже актуальне, як і питання перегляду навчальних програм, їхнє очищення від зайвих, несучасних і непотрібних матеріалів".

На фото: Іванна Коберник 5 канал