"Ми чули достатньо чіткий меседж щодо того, що Національний банк є незалежною структурою. Декілька разів це було підкреслено його головою. В той же час, як я розумію, у депутатів було багато запитань щодо того, наскільки ця незалежність не просто доцільна, а наскільки вона давала можливість ефективно застосовувати елементи монетарної політики.
Я б звернув увагу на те, що, вважається, коли є низький рівень інфляції або він знижується, то відразу відбувається зниження облікової (або її ще називають ключовою) ставки будь-якого центрального банку. В ході цієї дискусії звертали увагу на те, що коли інфляція знизилася до 5%, то ставка НБУ однаково залишалася на рівні 18%. Це означає, що розрив між інфляцією і ставкою був настільки великим, що це точно не стимулювало кредитування української економіки.
Загалом, є три можливості стимулювання економіки. За рахунок монетарних каналів, коли свою ставку знижує Нацбанк, потім комерційні банки, зрештою стають дешевшими кредити і їх охочіше беруть – є додатковий імпульс для зростання економіки. В Україні цього не відбулося. Другий канал – фіскальна політика: знижуються податки або збільшуються витрати держави на певну галузь, інвестиційні чи інфраструктурні проєкти. Третій – покращення бізнес-клімату, де є можливість залучати додаткові інвестиції. Національний банк відповідає лише за монетарну політику. І в багатьох фахівців, які нею займаються, виникають питання. Головне – чому не знижувалася облікова ставка НБУ тривалий період часу.
Обіцянки подальшого зниження облікової ставки – це позитив. Коли знижується рівень інфляції, а ми цього очікуємо, це означає, що має бути зниження облікової ставки. Водночас, зараз ми перебуваємо у ситуації збільшення дефіциту державного бюджету. Голова Нацбанку також давав меседж, що буде додаткове пом’якшення монетарної політики, як я розумію, адже в червні очікується чергове засідання НБУ".
Серед депутатів оцінка діяльності голови НБУ розділилася. Фракція "Європейська солідарність" підтримала дії керівництва Нацбанку, а лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко піддала його діяльність нищівній критиці, зауваживши, що НБУ "вже шість років є угрупованням, яке займається високоінтелектуальною корупцією" та нагадала про ситуацію зі здешевленням гривні та зменшенням золотовалютного запасу у 2014-2015 роках.
Олег Устенко коментує ставлення депутатки: "З пані Тимошенко можна багато в чому сперечатися, але їй не можна відмовити в логіці. Вона полягає в тому, що коли в 2014-2015 роках було стрімке здешевлення гривні і вона втратила дві третини своєї вартості, то на цьому фоні різко зменшувалися золотовалютні резерви. Варто нагадати, що в лютому 2014 року обсяг золотовалютних резервів складав 15,5 млрд доларів. Уже до лютого 2015 року резерви складали приблизно 5,5 млрд доларів. Лише в березні цього ж року вони почали збільшуватися, а на лютий 2016-го склали знову 15 млрд доларів, тому що розпочалася співпраця з МВФ і отримання позик. Юлії Тимошенко хотілося б чітко знати, чому зменшувалися ці резерви, та хоче розслідування. І це слушне бажання".
Фото: особиста facebook-сторінка Олега Устенко
