Зростання норм споживання газу: надприбутки для постачальників чи стимул встановити лічильник?

Зростання норм споживання газу: надприбутки для постачальників чи стимул встановити лічильник?

Про норми споживання газу для населення, його якість та саботування постачальниками встановлення лічильників в ефірі Українського радіо розповідає виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.

0:00 0:00
10
1x

Міністерство енергетики та захисту довкілля розглядає можливість підвищення нормативу споживання газу для домогосподарств, де не встановлені лічильники. Якщо сьогодні на одну людину нараховують 3,28 кубометри газу, то обговорюється збільшення цього обсягу до понад 5 кубометрів з квітня по вересень і більше 7,5 кубометрів з жовтня по березень. "Ця історія стара. Загалом вона тягнеться понад 10 років. Наприкінці двохтисячних був прийнятий закон про комерційний облік газу і в ньому передбачалися конкретні терміни для встановлення газових лічильників у всіх споживачів. Усі ці терміни були зірвані. Оскільки Кабмін на рівні закону не міг цього змінити, то фактично була прийнята стратегія про скорочення цих норм. Норма показує, скільки кубометрів газу можуть виставити в рахунку споживачу без газового лічильника. Якщо ця норма до 2014 року складала близько 10 кубів, то уряди Яценюка і Гройсмана приймали рішення зробити цю норму дуже маленькою, аби змусити постачальників газу забезпечити повний облік, встановивши лічильники. Фактично низька норма означає, що облгаз буде в збитках, адже кожна людина в середньому використовує 3-4 кубометри газу або навіть більше, але в рахунку їй можуть виставити не більше 3. Через це у нас щороку кудись зникає велика кількість необлікованого газу на мільярди гривень. Основним принципом споживання будь-якого ресурсу є оплата за спожитий об’єм. Має бути чесність у розрахунках. Якщо глянути на суми, які зараз регіональні газові компанії виставляють ніби то як доплату за попередні роки, то ця сума доплати складає близько 1400 грн за кілька років за цю різницю в кубометрах. Це практично є вартість лічильника. Так чи інакше вони ці кошти забирають. Споживачі також часом крадуть газ, маніпулюють показниками лічильника, вварюють труби поза лічильником. Кожен має платити за те, що спожив, а це можливо лише за умови повного обліку. Це,  по-перше, дасть можливість інвесторам вклади кошти в розвиток цієї інфраструктури. А по-друге, дасть можливість споживачу не почуватися обдуреним", – пояснює експерт.

Багато людей нарікають на погану якість газу, аргументуючи це його незвичним кольором та низькою енергоефективністю. "В газову трубу не можна додавати повітря, тому що така газова суміш просто вибухне. Ніхто при здоровому розумі цього не робитиме, адже це загрожує масштабними аваріями. У багатьох країнах люди платять не за кількість кубометрів газу, а за енергію, який цей газ генерує. В Україні калорійність газу на різних родовищах істотно відрізняється. Кожен склад газу потребує свого пальника. Пропорція газ-повітря змінюється при різній калорійності і складі. Крім того, може відбуватися зниження тиску, внаслідок чого якість газу може знижуватися. У нас за останні роки відбулося масштабне підключення газових котлів, колонок та інших приладів. Частина будинків перейшла на індивідуальне опалення і наставила своїх власних автономних систем. При цьому діаметр труби залишився той самий і тиск в ній відповідно зменшився, адже вона не розрахована на пропуск великої кількості газу. Споживач не може самостійно виміряти тиск і з’ясувати причини поганої якості газу. Слід писати заяви до облгазу і вимагати таких перевірок", – радить Святослав Павлюк.

На фото: Святослав Павлюк