– Як пандемія випливає на роботу народного депутата України?
– Зрозуміло, що мій графік особливо не змінився, тому що я виконую обов’язки, які на мене поклала держава та делегував український народ. Я повинен бути на своєму робочому місці щодня і це, звісно, становить певну небезпеку. Випадок з COVID-19 показав, що хвороба робить усіх рівними. У нас були люди – чиновники, депутати, президенти, – які завжди лікувалися не в Україні, а за кордоном. Саме COVID-19, коли кордони були закриті зробив усіх рівними та усі лежали на сусідніх ліжках – і вчитель, і колишній міністр, і олігарх. Останні отримали те, що заслуговують, адже останні роки розкрадали медицину, а тепер побачили, який реальний стан залишився у спадок після десятиріч їх правління.
– Як ви оцінюєте боротьбу України із COVID-19? Чому ми встановлюємо антирекорди з випадків зараження?
– Я спілкувався з Віктором Ляшком, головним санітарним лікарем України, і він сказав, що це природне явище, коли після послаблення кількість захворювань збільшується. Я вважаю, що рішення про введення карантину було прийняте вчасно. Ми аналізували міжнародний досвід та те, що відбувається в країні. Ті рішення, які у попередніх країн, що зіштовхнулися з пандемією, займали тижні на прийняття, у нас ухвалювали за дні та години. В тих умовах, які в нас були, і з тим медичним забезпеченням, яке було, ми непогано впоралися як влада і як Кабінет Міністрів. Втім, не потрібно розслаблятися, тому що може бути друга хвиля.
– Як українцям бути зараз?
– Зараз знову розгортають усі лікарні. Вони вже забезпечені, на відміну від часу, коли все розпочиналося, – і апаратами штучної вентиляції легенів, і індивідуальними засобами безпеки для лікарів. Усе необхідне, що на сьогоднішній день треба у лікарнях, є, тому навіть якщо буде друга хвиля пандемії, держава впорається з цими викликами однозначно. Ми для цього все робимо. Як парламент ми проголосували зміни до бюджету, виділили 65 млрд грн на боротьбу з COVID-19. На сьогоднішній день спалаху немає, тому ті кошти, які були виділені, були частково перенаправлені на будівництво доріг (35 млрд грн – прим. ред.), тому що ми зіштовхнулися із ситуацією, що багато людей повернулися і потрібно розвивати велике будівництво та створювати робочі місця, покращувати інфраструктуру та, в будь-якому випадку, робити так, щоб інвестор хотів в Україну прийти, а це будівництво, інфраструктурні проєкти, дитячі садки, медичні пункти прийому. Їх усі треба будувати. Незалежно від того, як би не було нашій країні зараз, ми повинні шукати кошти, щоб вона розвивалися. В тому числі, завершувати процес великого будівництва. Тих коштів, які залишаються в спеціальному фонді COVID-19, достатньо, щоб ситуація була контрольованою.
– Чому такий високий відсоток зараження медиків коронавірусом?
– Він високий по всьому світу, насправді. Не тільки Україна зіштовхнулася з цією проблемою, тому що медики знаходяться на передовій. Але я хочу визнати, що точно першочергово, коли були перші хвилі та ситуація ширилася західними регіонами, медики не були забезпечені всім необхідним. Нам доводилося купувати самостійно за свої кошти хто скільки міг та забезпечувати медиків. На моїй рідній Сумщині я усі необхідні засоби захисту – маски, костюми, рукавиці, бахіли та все інше – купував за свій рахунок, поки пройшли всі закупівлі. Хоча ми спростили закупівлі – це можна було робити за один день, та скасували податок на ввезення усього необхідного. Втім, це тривало певний час та був відрізок, коли медики не на всі 100% були забезпечені.
– Які ще ініціативи парламенту найближчим часом ми побачимо щодо боротьби з коронавірусом?
– Ми весь час доголосовуємо законопроєкти. Ми пролонгували, наприклад, прийнятий вже законопроєкт, який став законом, що передбачає ввезення медичних препаратів та ноухау, які будуть створені в світі – Японії, Канаді, США. Якщо в них, наприклад, буде винайдена вакцина від COVID-19, ми зможемо безпроблемно завести її на територію України без додаткових сертифікацій. Таких законопроєктів було багато. Найголовніше, що нам треба зараз забезпечити, – це економічна стабільність. Люди втрачають свої робочі місця, підприємства. За статистикою, із 30 тисяч кав’ярень – 11 тисяч після COVID-19 не повернулися, тому що просто розорилися. Попри те, що ми створили закон, який передбачає несплату за оренду приміщення, якщо нею не користуватися. Втім, з різних причин, вони завершили свою роботу. Зараз потрібно просувати кредитування малого та середнього бізнесів.
– Чому у Києві відкривають ресторани, театри та кіно, коли тут спостерігаються найбільші показники захворювання?
– На моє депутатське звернення надали із МОЗ інформацію, що даний ріст показників є контрольований. Карантин буде планово пом’якшуватися, але з певними обмеженнями. Якщо буде досягнутий критичний показник, то в тому випадку будуть вводитися карантинні заходи та заклади зачинятимуть свої двері. В будь-якому випадку, ми маємо надавати зараз бізнесу можливість працювати із дотриманням усіх норм. Ми не можемо перебувати місяцями в карантині.
– Які ризики на сьогодні існують для місцевих виборів, тому що медики анонсують другу хвилю коронавірусу саме на осінь?
– Конституція для всіх у нас одна. Є дві виключних підстави, на яких не може бути відтерміновані вибори. Перша – це внесення змін до Конституції. Необхідно буде два читання, висновок Конституційного суду, 300 голосів, щоб у разі карантину вибори не відбулися. Це неможливо, оскільки залишилися два парламентських тижні, тобто часу немає абсолютно. Нереально буде отримати висновок Конституційного суду у такий стислий термін. Другий – введення надзвичайного стану, що теж маловірогідно. Рішення Національної ради безпеки та оборони, потім президент звертається у Верховну Раду, а вона підтверджує. Якщо ми вводимо надзвичайний стан, у нас зупиняється вся економіка, банківська система, робота підприємств. На введення надзвичайного стану ми не пішли навіть на тих етапах, коли, на мою думку, це, можливо, і треба було зробити. Вибори відбудуться так, як це передбачено в Конституції, у законний строк. Звичайно, з певними обмеженнями. Я не виключаю, що це будуть перші вибори, які будуть проходити без зустрічі з виборцями.
– Зараз звучать ініціативи від депутатів фракції "Слуга народу" щодо збільшення гендерних квот. Втім, була ситуація, коли керівництво фракції в Миколаєві говорило про "корабельних сосен". Як ви можете прокоментувати це питання?
– Якщо ви кажете про відеозапис розмови Олександра Корнієнка з Давидом Арахамією, то Корнієнко приніс, що не є традиційним для української політики, вибачення перед коліжанкою та зауважив, що це стосувалося зовсім іншої людини. Це питання етичного характеру і я вважаю, що такі висловлювання неприпустимі, але всіляке буває і головне, щоб людина могла зробити висновки та мала мужність попросити вибачення. З приводу квот, я вважаю, що це абсолютно нормально і потрібне ще більше представництво жінок, тому, якщо говорити про парламент, у нас квоти дотримуються. Втім, якщо взяти статистику по міським та обласним радам, то в обласних радах представництво жінок може бути 25-30%, у ОТГ – ще менше, в сільських – переважно чоловіки. Так сталося традиційно, що цим займаються чоловіки у сільській місцевості. Ми хочемо цю ситуацію змінити та встановити рівні можливості для політиків. Якщо ми збалансуємо 50 на 50, то я точно таку ініціативу буду підтримувати.
– Ви один з тих депутатів, які виявили бажання змагатися в праймеріз у Києві. Коли будуть результати цих праймеріз та які основні критерії для перемоги?
– По-перше, в нас відбулася зустріч з керівництвом фракції та президентом України і ми обговорювали, яким чином це краще зробити. Зрозуміло, що у нас повинен бути кандидат від партії "Слуга народу", який зможе перемогти організовану, вибачте, злочинну групу Кличка. Це повинна бути людина, яка має найнижчий антирейтинг, нормальний рівень впізнаваності та найвищий рівень підтримки. Ми проводимо соціологічне дослідження в місті Києві. Вже зараз ми домовилися із Дубінським Олександром провести публічні дебати. Я підтвердив свою участь та запросив Миколу Тищенка та Ірину Верещук приєднатися. Я думаю, що наступного тижня можуть відбутися дебати серед усіх кандидатів по ключових напрямах. Ми повинні, в першу чергу, конкурувати ідеями, як змінити Київ, тобто програмними засадами. Саме тому першого числа я планую презентувати свою програму як кандидата в праймеріз від партії "Слуга народу". Ми вже забули, що Київ – це столиця, і ми повинні дійсно бути європейською столицею. Києвом, а не "Куївом".
– Чи може так звана "партія мерів" "ПроПозиція" розраховувати на співпрацю із партією "Слуга народу" на виборах?
– Оскільки риторика саме цієї політичної сили діаметрально протилежна, вони зараз навіть звинувачують, що з боку партії "Слуга народу" на них є якийсь тиск, я не думаю, що співпраця була б саме в контексті виборчих процесів. Але коли від цієї політичної сили, а я цього не виключаю, оберуть і депутатів, і мерів, центральна влада і місцева влада, призедент повинні будуть комунікувати із законно обраними представниками громади, незалежно від того, яку вони політичну партію представляють. Ми не будемо розділяти, як це було останні п’ять років, на правильних, неправильних, чужих та своїх, потрібно працювати з усім.
