0:00 / 0:00

118 років тому в Києві відкрили станцію швидкої медичної допомоги: як вона працювала?

118 років тому в Києві відкрили станцію швидкої медичної допомоги: як вона працювала?

30 червня 1902 року було відкрито станцію швидкої медичної допомоги у Києві. Хто фінансував відкриття закладу? Чим хворіли люди 118 років тому? Більше про це в ефірі Українського радіо розповів директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва, заслужений лікар України Анатолій Вершигора.

0:00 0:00
10
1x

"30 червня 1902 року Мадзолевським було засновано Товариство швидкої медичної допомоги. Але ще до цього Київ мав Товариство надання допомоги потерпілим при нещасних випадках. Це товариство нараховувало 180 членів, і цей гурток був створений у 1883 році. Одним із засновників нічних чергувань був Теофіл Яновський", ─ зазначив Анатолій Вершигора.

Заслужений лікар України розповів, як люди жили до появи швидкої допомоги.

"По-перше, приватні лікарі надавали допомогу не безкоштовно. Також були цирюльники, самаритяни та Червоний Хрест, які надавали допомогу. Але такого не було, щоб виїжджали вночі за викликом. У 1902 році Київ був дуже великим промисловим містом. Хвороби були майже ті самі, що і зараз, зокрема, нещасні випадки на заводах та мануфактурах, отруєння алкоголем, чадним газом, кіптявою лампи, морфієм, миш'яком тощо. Було дуже мало травм. Найменша кількість викликів швидкої за добу було 5 викликів, а найбільша ─16 викликів. Наразі близько 10-11 викликів за добу", ─ сказав він.

Фото: kievtime.com

Вершигора додав, що "спочатку швидка пересувалася на двох каретах. Карети ─ це екіпаж, який прийшов з Відня. П'ять карет було розмитнено безкоштовно, які купили, зокрема меценат Нікола Терещенко та Товариство київських велосипедистів".

Лікар зауважив, що кошти на медицину збиралися різними шляхами. "Була довідкова книга, в якій були правила виклику швидкої допомоги, що робити в тій чи іншій ситуації. Дуже велику роль у розвитку екстреної медичної допомоги відіграли жінки, і були дамські бали. Також були покровителі, які жертвували на медицину", ─ зазначив Вершигора.

На фото: станція швидкої допомоги на Володимирській, 33, uk.wikipedia.org

Вершигора розповів, що історія швидкої допомоги весь час крутилася в одному районі.

"Це в районі вулиці Володимирської, Рейтарської та Пирогова. Перша станція була в районі вулиці Пирогова. Потім нам побудували дуже гарну будівлю на вулиці Рейтарській, 22 для рятувальної станції. Ще одна станція була на вулиці Володимирській, 33", ─ сказав лікар.

Фото: zn.ua

Останні новини
"Помилки під час війни — надзвичайно високовартісний продукт". Юрчишин про статус-кво для НАБУ і САП
"Помилки під час війни — надзвичайно високовартісний продукт". Юрчишин про статус-кво для НАБУ і САП
Українські прем'єри 25 липня - 1 серпня: Zlata Ognevich, Fiїnka, Міша Правильний, АЗІЗА, Lida Lee
Українські прем'єри 25 липня - 1 серпня: Zlata Ognevich, Fiїnka, Міша Правильний, АЗІЗА, Lida Lee
60% від загального населення ромів було вбито під час Другої світової війни – ГО "АРКА"
60% від загального населення ромів було вбито під час Другої світової війни – ГО "АРКА"
У музеї POLIN у Варшаві відбулись майстер-класи для українських дітей
У музеї POLIN у Варшаві відбулись майстер-класи для українських дітей
"Показати його живою людиною". Про документальний фільм "Шептицький. Між війною та вірою"
"Показати його живою людиною". Про документальний фільм "Шептицький. Між війною та вірою"
Новини по темі
Права дітей, усиновителів, опікунів, родичів. Адвокатка Дубчак розвінчує міфи усиновлення
Від бойового медика залежать перші години пораненого ― командир медроти бригади "Хартія"
Мінус третина від початку війни. Риженко про потенціал окупантів на Чорному морі
"Мамо, мені страшно": як допомогти дитині у воєнний час. Поради невролога
"У нас вийшло, і це варто масштабувати". Лаврик про українську розробку мобільних комплексів для F-16