Про дев’ять муз та їхнє відображення в житті людини на прикладі книги "Дев’ять" в ефірі радіо Культура розповідає поет, перекладач, психолог і психіатр Борис Херсонський.

Для психоаналізу, для науки про людський мозок, душу і підсвідоме античні контексти були дуже важливими. В них був якраз такий заряд поезії метафорики, який дозволяв говорити про те, про що людина досі знає дуже мало. Ці дев’ять жінок, які вперше згадуються у Гомера,  що вони означають для людини, яка займається людьми, тим, як живуть люди і для людини, яка пише поезію розмірковує Борис Херсонський: "Щодо дев’яти муз, то вони мають досить символічне значення сьогодні. Перерахувати і назвати їхні імена може далеко не кожен читач. Проте коли ми їх згадуємо, ми згадуємо усі мистецтва, усе культурне середовище, в якому ми знаходимося. Ми віддаємо свої давні традиції. Я обрав цю назву для книжки не тому що кожна частина пов’язана зі спеціалізацією в муз. Тобто частина "Терпсихора" зовсім не означає, що ця частина про балет. Є така книжка як "Історія" Геродота. Інша назва цієї книжки – "Муза". Геродот поділив книжку на дев’ять частин  і дав кожній і з них ім’я музи. Проте сюжети книжки не пов’язані з цими іменами. У моїй книжці те ж саме. Я наслідую славетного Геродота".

Кліо – покровителька історії

Тема історичних подій, як новітніх , так і давніх проходить через усю книгу. І навіть я, як автор не можу сказати, в якій частині цього більше. Ода, присвячена Кліо не така вже й історична. Хоча звісно історія тут присутня і це дуже сумна історія Радянського союзу, сталінських репресій. Сьогодення тут теж присутнє у безсмертному обличчі попси.  Це не ностальгія, а усвідомлення того, що лежить за нашими спинами і що, на жаль, сьогодні робить свою погану справу. У мене трохи сюрреалістичний підхід до історії. Катерина і Вольтер ведуть діалог, де Вольтер запитує в Катерини, що вона думає про Україну. 1968 рік  був роком молодіжних повстань і невдалої революції в Європі.  У цьому розділі є вірш присвячений розмові з французьким професором. Йдеться про те, що там люди не помітили вторгнення радянських військ до Праги. Для нас же вторгнення в Чехословаччину було трагедією.

Терпсихора – муза танцю

Символічно хід історії можна уявити як танець, де кожен має крутитися на одній нозі. У цій частині більше того, що пов’язане з містом  Одесою, де люди крутяться завжди.

Ерато – муза любовної поезії

Вакула і все, що навколо Гоголя – це улюблені персонажі моїх віршів. Гоголь якийсь час жив в Одесі. В одному з віршів Вакула прилетів у Петербург, де були також запорожці, які просили для себе додаткових вольностей. Замість вольностей Вакула випросив черевички для Оксани. Тобто комусь потрібна свобода і незалежність, а комусь потрібна любов. Це терези, на шальках яких з одного боку незалежність народу, а з іншого черевички. У фіналі цього вірша Гоголь плаче.

Уранія – муза астрономії

Це насамперед муза нашої планети, муза космосу, муза всесвіту.  Коли я думаю про Уранію, я уявляю, який вигляд має наша Земля з космосу. Є дуже багато фотографій, зроблених з космосу і коли на них дивишся, не можеш навіть уявити, що відбувається на цій планеті, які трагедії тут стаються кожного дня. Новини концентровано доносяться до нас усі ці трагедії і жити в оточенні цих новин досить важко.

Полігімнія – муза гімнів

Це муза епосу. У мене це трохи сюрреалістичний епос, де з’являється Ахіл з оголеною п’яткою, в яку влучить стріла, від чого він загине. Це вже не сьогодення. Це один з улюблених моїх прийомів – перевести історію в сьогодення чи сьогодення в історію.

Мельпомена – муза трагедії

Ця частина книга загалом про біль і про травму і про те, як ми її переживаємо. Тут з’являються кримські пейзажі і кримські історії.

На фото: Борис Херсонський, Zik