"Це досить великий обсяг документів, які вдалося оцифрувати разом із державним архівом Київської області. До них входять три великі картотеки, які надають персональну інформацію про людей: трудова картотека, картотека діячів культури та мистецтв, картотека жителів міста у період окупації. Ми плануємо продовжувати роботу в цьому напрямі, адже є ще інші фонди та документи, які дуже цікаві дослідникам і взагалі будь-якій людині, яка хоче дізнатися більше про своє коріння та своїх родичів.
Ці документи – це персональні спеціально створені картки, що були заповнені в період окупації, на жителів, які мешкали на окупованій території в період з 1941 по 1943 роки. Деякі картотеки спеціалізовані, наприклад, картотека діячів культури та мистецтва містить інформацію про працівників театрів, інших культурних установ, які діяли та працювали в період окупації".
Президент України Володимир Зеленський нещодавно провів конференцію з членами наглядової ради фонду меморіалу Голокосту "Бабин Яр" і підтримав будівництво цього меморіалу в Києві.
"Обговорив з Благодійним фондом "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" необхідність втілення важливого для України проекту – меморіального центру пам’яті жертв Голокосту. В нашій історії було багато трагічних сторінок. Ми маємо пам’ятати про них, розповідати наступним поколінням", – заявив Зеленський.
Анна Фурман розповідає, що в цьому контексті відбувається в меморіальному центрі: "Меморіальний центр реалізовує дуже багато цікавих проєктів. Деякі з них взагалі робляться вперше, як вперше в історії, так і вперше в меморіальному центрі. Згодом будуть оголошені їх результати та запущено оновлений сайт фонду, де в вересні можна буде ознайомитися з оцифрованими документами, які ми зробимо за цей період часу та які вже зробили. Ми вважаємо, що будівництво меморіального центру, і зокрема музею, є дуже важливим. Це наша спільна місія, яку розділяє вся команда проєкту".
Анна додає, що громадська дискусія навколо будівництва меморіалу – це добре, адже свідчить про розвиток суспільства, особливо, коли обговорюють настільки складні та важливі теми як для українського, так і для єврейського, і для інших народів. "Ми знаємо, що в "Бабиному Яру" загинули дуже різні категорії громадян і ми прагнемо їх усіх вшанувати. Так само як і в проєкті "Імена" ми працюємо над максимально повним переліком імен жертв трагедії.
Ми плануємо почати будівництво меморіалу в 2023 році і закінчити ближче до 2026 року. Ми сподіваємося на цю здорову дискусію і загальну підтримку населення, оскільки ми прагнемо зробити місце, яке відвідують мільйони людей: і мешканці міста Київ, і люди з усього світу".
Натан Щаранський, голова наглядової ради фонду меморіал Голокосту "Бабин Яр", зазначив, що історія "Бабиного Яру" важлива не лише для єврейського народу, адже в цьому місці загинули і представники інших національностей, зокрема українці, білоруси та поляки. Президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер наголосив: майбутній меморіал має давати відвідувачам чітку відповідь на питання, що таке антисемітизм. Цей проєкт має бути міжнародним і привернути увагу всього світу до історії України.
"Це третє покоління, яке знає про Голокост. Але якщо про Аушвіц знають майже всі, то історія "Бабиного Яру" молоді майже невідома. Я хочу, щоб приїжджали до Києва побачити меморіал "Бабин Яр", щоб зрозуміти, що тут сталося", – зазначив Рональд Лаудер.
Анна Фурман додає, що фонд фінансується приватними донорами, які не мають ніякого відношення до держави чи державних коштів. Відповідно, меморіал буде будуватися на кошти фонду.
"У нас створені два великих наукових інститути у складі фонду, які проводять дуже багато проєктів, зокрема "Голоси", "Імена", "Розмова", "Бібліотеки". архітектурні проєкти, молекуляри, які будуть розташовані на території "Бабиного Яру" та інші приємні новини, які заохотять людей до вивчення історії, звернутися до нас, ділитися з нами інформацією, якщо комусь щось відомо щодо жертв трагедій "Бабиного Яру".
Фото - УНІАН
