"Луцький терорист", "полтавський терорист", "київський терорист". Данина часу чи карантинне "загострення"?

"Луцький терорист", "полтавський терорист", "київський терорист".  Данина часу чи карантинне "загострення"?

Літнє психологічне загострення — 2020. Вже так в суспільстві та медіа стали називати низку терактів та захоплень заручників в Україні. Що провокує людей на радикальні вчинки та чому ця радикалізація відбувається саме зараз: через карантин, реформу психоневрологічних закладів чи все це — зрежисована кимось постановка? В ефірі Українського радіо розбирався кандидат психологічних наук Ігор Гусєв.

0:00 0:00
10
1x

17 липня. Київ. Метро "Шулявська". Ранок. Унаслідок вибуху невідомого пристрою у сміттєвій урні постраждало четверо людей. 22-річного студента госпіталізували з множинними осколковими травмами рук та ніг.

18 липня. Луцьк. Театральна площа у центрі міста. 9 ранку. Невідомий захоплює автобус із 13-ма пасажирами. Операція зі звільнення заручників триває більш ніж 12 годин. Після того, як одну з вимог "терориста" виконує президент країни, той відпускає людей і здається правоохоронцям.

21 липня. Полтава. Підозрюваний в крадіжці авто захоплює в заручники співробітника карного розшуку, погрожує гранатою. Під час переговорів начальник Управління карного розшуку ГУНП в Полтавській області Віталій Шиян вмовив поміняти заручника. Замість свого підлеглого полковник поліції запропонував себе. Терорист погодився. За кілька годин зловмисник відпустив заручника, а сам утік до лісосмуги. Вночі 1-го серпня чоловіка ліквідували під час спецоперації.

3 серпня. Київ. Відділення банку в центрі міста. Молодий чоловік погрожує, що у нього в сумці вибухівка, називає себе "святим духом", вимагає прямого ефіру в ЗМІ. Операція "Бумеранг" відбулася швидко. Вже було відомо, хто цей чоловік. Як повідомили в МВС, з 1998-го року він перебував на психоневрологічному обліку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Чому в Україні зростає кількість терористичних актів та замінувань ─ думка психолога

Кандидат психологічних наук Ігор Гусєв вважає, що до такого "загострення терактів" призвела точно не реформа психоневрологічних закладів. "Людина, яка не становить загрозу для людей, не підлягає примусовому лікуванню. Навряд чи на цього чоловіка, якого діагностували ще у 10 років, вплинули реформи. Але, цілком імовірно, що карантин, теж вплинув на таких людей. Вони, як і більшість, були заточені вдома. І через відсутність певної уваги інших людей, зараз це, як пружина, яку стиснули, а потім вона "вистрілила" Людям хочеться виходити на вулицю, розповідати світові про якісь свої видіння".

Також Гусєв не відкидає вплив медіа на людей з особливостями психіки. "Таких людей у ЗМІ було досить багато, що і призвело до того, що знову-таки певні люди вважають, що є можливість для наслідування і можуть повторювати вчинки".

Непокоїть, каже психолог, що суспільство може звикнути до таких подій і знецінювати факти їх наявності. "Те, що раніше сприймалося серйозно, зараз, на жаль, є тотальна недовіра. Раніше би ми не обговорювали, чи це постановочне чи не постановочне. А зараз постійно підіймаються такі обговорення. І росте недовіра до влади, вважають, що це все кимось зрежисоване, з’являються теорії змови. Ніби неврівноважена людина не може так вчинити. Насправді, може. Але роздуми і конспірологія знецінюють факти, коли реальні злочинці можуть вчинити теракти, а людям буде здаватися, що це кимось зрежисоване".

Затримання "київського терориста", фото - СБУ