– 29 років Україна незалежна, а дехто нашу незалежність все одно не хоче визнавати. В Акті про проголошення незалежності написано, що територія України є неподільною і недоторканною. Але навесні 2014 року Росія анексувала в нас Крим, шість років триває війна на Донбасі, понад 13 тисяч вбитих, понад 30 тисяч поранених, майже 45 тисяч стали жертвами цієї війни. На вашу думку, можливо в 90-х роках ми щось недогледіли, не зробили, аби убезпечити вашу територію від війни?
– В 90-х роках в нас було головне завдання – створити незалежну державу в кордонах, які були визнані Радянським Союзом. Ми це зробили і зафіксували в документах. Також ми створили власні збройні сили, будучи ще в Радянському Союзі. Добилися, щоб кордон Радянського Союзу на заході і на сході став кордоном України.
Але багато чого ми не зробили, тому що не було законів, актів, на які можна було би спертися, враховуючи принципи і норми міжнародного права.
– Виконувач обов’язків на той час президента України Олександр Турчинов, коли я в нього в інтерв'ю запитала, чому на той момент не відстояли Крим, не оборонялися, сказав, що на той час в нас не існувало армії. Трагедія, як він сказав, полягала в тому, що наша держава відмовилась від ядерного статусу в обмін на пусті обіцянки захисту. Тобто Будапештський меморандум має декларативний характер і що саме відмова від ядерної зброї спровокувала таку ситуацію, що ми маємо анексований Крим і Донбас. Ви вважаєте це правильною оцінкою чи спекуляцією?
– Ядерна зброя, яка була в Україні, не контролювалась Україною. В нас не було так званої "чорної валізи", яку носять за президентом і користуються в екстрених військових ситуаціях. Я міг спілкуватися як президент, командуючий ракетною армією тільки телефоном. А управляти я не міг, керувала Москва.
По-друге, ядерні боєголовки, які стояли на наших ракетах, мали термін дії до 1997 року. І навіть якби це все діяло, ніхто б в Україні не зміг використати ядерну зброю в боротьбі за незалежність або збереження українських земель.
До цього було проголошено, що ми антиядерна держава, демократична і гуманна. Ми ні з ким не воювали і не хочемо воювати. І раптом ми першими в Європі використали ядерну зброю. Це божевільна ситуація. Тому ядерна зброя – це предмет спекуляцій, в тому числі і пана Турчинова.
Я говорив з міністрами (щодо анексії Криму – прим. ред.) і вони кажуть, що були обмежені можливості, але війська були. Вони чекали команди діяти, а була команда мовчати. Вже сьогодні було стільки відкритих публічних заяв, що люди там сиділи і чекали, але їм казали не стріляти. Вони кажуть: "Приходять люди і забирають зброю, що робити?". "Не стріляти". Можна погодитися, що були обмежені можливості, але якщо команди з Києва немає, то не будуть стріляти. [...] Не можна ні за яких умов сказати військовим не стріляйте, якщо до тебе приходять. Військова частина закрита, має кордони. І коли відкривають силоміць ворота і плюють прямо на цих людей, а вони стоять і мовчать, то за це треба нести відповідальність. Кажуть, що якби з Києва була точна вказівка, було достатньо військових сил для того,щоб зупинити цей безлад.
Читати також: “Документів, які б зашкодили Україні, ми ніколи підписувати не будемо” – Кравчук про участь в ТКГ
– Тобто ви вважаєте, що керівництво України в 2014 році, яке було при владі, має понести відповідальність?
– Абсолютно. Народу треба сказати правду і перестати спекулювати інформацією.
– Зараз точиться дискусія, чи треба постачати воду в анексований Крим. Позиція президента Зеленського полягає в тому, що відновлення водопостачання можливе лише після його деокупації. Як ви вважаєте в цій ситуації?
– Відповідно до міжнародного права, країна, яка захопила територію, окупант відповідає на 100 % за забезпечення цієї території всім необхідним. Ми кажемо, що там живуть українці, і якщо раптом станеться якась гуманітарна катастрофа, яка пов'язана з водою, то людям воду можемо дати. Але щодо промислових підприємств, військових баз ми в житті на таке не підемо. Але несе відповідальність за все це Росія. Україну звинуватичувати не треба, ми до цього не маємо ніякого відношення.
Якщо Крим стане на позицію української державності, а російські війська звідти підуть, Крим стане частиною України, це питання автоматично перестане існувати.
– Ви нещодавно очолили українську делегацію в Тристоронній контактіній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі. ТКГ збирається в Мінську і, можливо, вже після епідемії знову буде збиратись. Зважаючи на останні події в Білорусі, можливо, варто змінити майданчик?
– Я думаю, білоруський народ вирішить це питання без нас. Хай вирішують, ми не можемо втручатися в їхні внутрішні справи. Білорусь участі в ТКГ не бере, а просто створила умови для того, щоб ми там працювали. Якщо раптом можливості для роботи там не буде, тоді ми будемо шукати інше місце.
ФОТО: Українське радіо
