"Близько 200 тисяч здобувачів освіти сьогодні вивчатимуть дисципліни українською мовою. Відповідно Конституції, закону про освіту та про загальну середню освіту мовою навчання є державна. Але я хочу сказати, що не більш ніж політичним питанням сьогодні є розмови про застосування інших мов у процесі навчання. Ті зміни – це не реформи, це деякі зміни, які закладені в закони про повну загальну середню освіту, – поділили наших дітей на три категорії. Тих, хто власне навчатиметься державною мовою з першого вересня. Тих, хто належить до корінних народів, в першу чергу йдеться про дітей з кримськотатарської громади, які не мають своєї держави внаслідок анексії Криму, і навчання в початковій школі може здійснюватися мовою національної меншини, а, починаючи з середньої та старшої школи, кількість дисциплін українською мовою буде збільшуватися до 80%. Мова йде про представників тих громад, мови яких належать до мов Європейського Союзу, тому в них є право у початковій школі використовувати у навчанні їхню мову, у середній школі дисципліни українською мають складати від 20 до 40%, а у старшій до 60%.
Але мені як співавторові цього закону, а тепер як уповноваженому, дуже важливо, як і всім громадянам України, розуміти, а що ми будемо мати в кінцевому результаті. В першу чергу, ми хотіли би мати не тільки відповідального, компетентного, розумного і мудрого громадянина України, в нашому випадку наших дітей, а й тих громадян України, які володітимуть державною мовою, які складатимуть успішно іспити ДПА, ЗНО з української мови і нам не буде соромно, і ми не будемо ховати очі перед громадою, нашими дітьми, що ми 29 років забалакуємо проблему української мови і полігоном для цих спекуляцій стає освіта.
Коли цього року я побачив, що в нас тільки семеро дітей з усієї України склали ЗНО з української мови на 200 балів, хоча минулого року таких було 14, то така динаміка мене не влаштувала. Тому я абсолютно переконаний, що жодних політичних спекуляцій довкола мови навчання бути не може. Органи управління освітою, так само як і батьківські колективи, сьогодні свідомі того, що державна мова, українська, має бути з першого класу. Ми повинні йти назустріч тим громадам, які є свідомими і відповідальними. Я вважаю, що більше мов знає дитина, здобувач освіти, то більше в неї можливостей для реалізації освітньої траєкторії".
Експерт додає, що перехід школи з першого вересня на українську мову навчання – це норма, яка була закладена у законі про освіту ще 2017 року. "Ми усвідомлювали, що треба системі освіти дати часу для підготовки, для підвищення кваліфікації, перепідготовки педагогічних працівників у школах, де мова навчання є російська або мова інших меншин чи корінних народів. Зрозуміло, що вся система освіти, обласні інститути післядипломної педосвіти, університети менеджменту освіти повинні були переорієнтуватися на те, щоб створити необхідні умови для таких працівників. Я, особисто, як професор Миколаївського обласного інституту педосвіти викладав курси для вчителів з таких шкіл. Ми пройшли непростий процес від емоційності до абсолютного сприйняття та усвідомлення того, що школи повинні бути україномовними, і вчителі були згодні. Така підготовка, такі курси чітко прописані в дорожній карті впровадження концепції нової української школи відповідно до закону про освіту. Мені не соромно за миколаївських освітян, що я не можу сказати про інші регіони, де кіт не валявся. І це все лежить на відповідальності органів управління освітою, місцевих адміністрацій і тих районних чи обласних рад, які не передбачили кошти на фінансове забезпечення таких курсів для педагогічних працівників.
Коли ми сьогодні нарікаємо на школи, ми не повинні забувати про те, що і місцева влада має бути свідомою. Педагогічні працівники сьогодні мають соціальний статус, бо підвищення зарплат, нова українська школа, новий освітній простір, поява нових закладів освіти і типів, поява недержавних приватних закладів освіти, усвідомлення того, що в нас є школи-інтернати. Давайте не забувати про те, що здобувачі освіти з особливими освітніми потребами, а я говорю про дітей з вадами слуху і зору, які, на жаль, позбавлені того, що називається перехід на українську мову навчання. Шрифт Брайля у нас російською мовою, викладання окремих дисциплін у школах-інтернатах для таких дітей у нас теж відбувається досить хаотично".
"Відповідно до мовного закону, який був ухвалений і вступив в дію понад рік тому, Кабінет Міністрів України ще взимку мав розробити державну програму опанування державної мови, в тому числі, знайти кошти на відкриття досить важливих для утвердження української мови курсів з безкоштовного вивчення української мови. Натомість, ми бачимо, як Міністерство культури та інформаційної політики, яке відповідає за цей напрям роботи, ліквідовує відділ державної мовної політики, чим унеможливлює системну роботу у проведені підготовчої і законодавчої бази та ініціативи", – додає Тарас Кремінь.
Фото: УНІАН
