"Є зростання кількості випадків псевдомінування. Якщо ми візьмемо відносно мирний 2013 рік, то там було близько 253 кримінальних справ. З початком війни з Російською Федерацією у 2014 році, то кількість цих випадків зросла втричі. Тобто ми бачимо, що відбувається прямий агресивний вплив на українське середовище і формування певної недовіри. Головне спрямування таких повідомлень викликати негатив не щодо тих, хто мінує, бо вони їх не бачать. Насправді негатив викликають поліцейські, які їх захищають, тому що більшість людей переконані, що вибухівки немає. Але на кожний такий інцидент має виїхати група поліцейських і мінерів, які мають дослідити середовище та факт наявності там вибухівки, обмежуючи при цьому пересування людей. І люди спрямовують свій негатив не на реальних злочинців, а на тих, хто їх захищає. І цим користуються ті, хто хочуть сформувати в українців таке негативне ставлення до поліцейських, до безпеки, і до держави в цілому", ─ зазначив Богдан Петренко.
Петренко зауважив, що будь-яка виборча кампанія в Україні супроводжується зростанням таких випадків мінувань.
"Мінуються суди, комісії, приміщення, де відбуваються голосування. Якщо говорити про минулий рік, коли були дві національні виборчі кампанії, то ми фактично досягли піку, оскільки було близько 1700 справ. Аваков сказав, що надійшло повідомлення про замінування близько 92 000 об’єктів за рік. Уявіть, скільки потрібно залучити поліцейських, щоб лише перевірити ці об’єкти", ─ сказав він.
Петренко пояснив, які є види мінерів, а також кого з них найчастіше вдається затримати.
"Є люди, які професійно цим займаються і використовують спецзасоби, які створюють перешкоди для того, щоб їх поліція їх зловила. Як правило, такі люди мінують значно більше об’єктів, тому що або працюють закордоном, або мають якісь політичні сили, які їх захищають, і працюють всередині країни з метою дестабілізації під час виборчої кампанії. Є ті, хто мінують торговельні і розважальні центри, тим самим або протидіють конкурентам, або створюють певну рекламу. Але є випадки, коли у людини є емоційне збудження або інші побутові прецеденти. Як правило, вони викликані вибухом мінувань, які відбулися. Тобто людина почула таку існуючу модель і застосовує такі ж самі методи для реалізації своїх цілей, гадаючи, що її не буде затримано. Але з цих трьох категорій затримують найбільше звичайних людей, які діють в ефекті доміно, зокрема в стані алкогольного сп’яніння", ─ зазначив він.
Петренко також прокоментував ініціативу депутатів щодо внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян.
"Наразі передбачається, що якщо людина вчиняє злочин повторно або злочин, який мав за собою певні негативні наслідки, то збільшується відповідальність до 8 років. В цю частину включили і псевдомінування критично важливих для держави об’єктів, наприклад, АЕС, військові частини та державні установи. Тобто мінування державних установ, зокрема шкіл та лікарень, уже буде кваліфіковано злочином. Але не можна говорити однозначно, що посилення відповідальності у тому вигляді, як це пропонується, буде єдиним кроком, який дозволить вирішити проблему псевдозамінувань. Має бути демонстрація притягнення людей до відповідальності. І за 8 місяців цього року вже притягнули 101 людину. Крім того, люди мають усвідомлювати, що здійснювати псевдозамінування вони працюють на державу-агресора, формуючи негативне ставлення до України як до держави, яка не може захистити громадян", ─ додав Петренко.
Фото: УНІАН
