"В мене багато суперечливих почуттів. З одного боку, ми всі розуміємо порядок роботи депутатів, які живуть зовсім не в спосіб отримання доходів. Але також ми розуміємо, що дуже важливо, щоб будь-які посадовці діяли у відповідності до вимог закону, а це означає, що якщо генпрокурор вибрав якусь позицію, то він її дотримується. Якщо генеральний прокурор озвучує одну позицію, а після закликів президента змінює її, це означає більш серйозні проблеми, коли генеральний прокурор рівняється на Офіс президента. Це є неприпустимим, тому що виникає питання, чи у випадку порушення закону членами Офісу президента генпрокурор здатен проводити відповідні процесуальні дії в рамках кримінальних проваджень", – зауважила Тетяна Козаченко.
Експертка нагадала, що подібна ситуація в українському політикумі вже була минулого року, коли депутатів, які підозрювалися в хабарництві, перевіряли на поліграфі: "З боку українського законодавства питання використання детектору брехні не врегульоване. Він не має права прийматися суддями як рекомендований доказ. Це дисциплінуючий момент, тому що на сьогодні не доведено правдивість використання таких методів. Адже правда чи ні відповідає не сам апарат. Поліграфолог трактує, яким чином реагує людина різними почуттями, засобами на те або інше питання".
"Зараз ми не знаємо експертиз, не знаємо встановлених результатів, вони ще не оцінені судом, проте вже складається величезна PR-кампанія щодо того, що відбувається. Нещодавно ми бачили плівки Окружного адміністративного суду, до цього були плівки Труби. Але результати відсутні, що є проблемою не лише НАБУ, але й судової влади, відсутності політичної волі. На сьогоднішній момент ми не бачимо, аби боротьба з корупцією була системною", – наголосила Козаченко.
Також адвокатка зауважила, що риторика окремих посадовців щодо винуватості тієї чи іншої особи до рішення суду також є неприпустимою в правовій державі: "ЄСПЛ виходить з того, що органи досудового розслідування повинні оформлювати документи, говорити спільноті, що особа підозрюється в злочині, не називати прізвище, щоб не відбувалося тиску. В той же час суд повинен бути неупередженим. У випадках, коли застосовуються конкретні слова, як "хабарник", "злодій", "буде посадка", це може трактуватися як те, що завчасно без суду президент призначив винного. І навіть якщо ми розуміємо рівень корупції, який імплементований в систему, надзвичайно важливо дотримуватися всіх прав і методологій для того, щоб такі особи дійсно не пішли від відповідальності, якщо вони вчинили злочин".
"Неправильно, коли правоохоронні органи, судові органи будуть підігравати президенту. Тоді будуть призначатися винні або будуть визначатися ті, кого можна здати, хто не такий важливий всередині, а іншим будуть дозволяти красти. Правова система існує тоді, коли це робиться не вибірково", – підсумувала Тетяна Козаченко.
Фото: УНІАН
