Низька явка на місцевих виборах – трагедія чи закономірність
Координаторка мережі ОПОРА Ольга Айвазовська розповідає, що низька явка на місцевих виборах – це не проблема лише України. "Наприклад, в Англії на виборах 2014 року, явка була 36%, в Словенії – 43 %. Тобто, явка до 50 % в світі є абсолютно нормальною. Але ж ми мали не просто сезонні, регулярні вибори. Також треба враховувати карантинні обмеження, які вплинули на політичні рухи, зокрема, на явку на виборах".
Соціальний психолог Віктор Пушкар говорить, що загальнонаціональні вибори мають більшу явку, бо кандидати більш відомі. "Україна знаходиться в серединному стані, тому що в світі є набагато більше країн, де є проблеми з виборами, з точки зору порушень, з точки зору реалізації виборчого права".
Якщо взяти дані по виборам в Києві, каже психолог, де живе близько 4-х мільйонів, це є населення такої країни як Молдова, або Норвегія. "І децентралізація, яку започаткувала попередня влада, і теперішня її продовжує, вона націлена на те, що влада стане ближче до людей. Але, це знаходиться в процесі, і ні місцева влада, ані люди цього не усвідомили. Думаю, що просто люди не вірять, що їх вибір щось змінює".
Ольга Айвазовська вважає, що людей зневірювали свідомо, що їх вибір нічого не значить. Хоча, наводить дані координаторка ОПОРИ, українці більше довіряють органам місцевої самоврядування, ніж парламенту: "І не треба забувати про майже 20 % населення, які пояснили свою відсутність тим, що вони мешкають на цій території, але офіційно не зареєстровані".
Аналітикиня Центру "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна вважає, що низька явка людей на цьогорічних виборах - не трагедія. Вона прогнозує, що в майбутньому все зміниться. "Мотивація виборця прийти на виборчу дільницю напряму пов’язана з тим, наскільки людина відчуває свою “прив’язку” до результату вибору. Насправді, пройде декілька років, і стане зрозуміло, що в об’єднаних територіальних громадах несуть відповідальність за життя громадян, за їх побутовий, локальний комфорт, і тоді, ставлення до місцевих виборів буде змінюватись", - каже Золкіна.
Вибори – елемент шоу-бізнесу, право чи обов’язок?
Соціологічна група "Рейтинг" провела дослідження, запитавши людей, чому вони не прийшли на вибори. 14% не знали, за кого голосувати, 12% сказали, що вибори виявилися нецікавими. "Популізм і шоу-бізнес в політиці став трендом, починаючи від зірки Трампа до президента Зеленського, – пояснює Ольга Айвазовська, – люди хочуть менше думати. На виборах президентських люди спираються на емоції – подобається - не подобається. А на місцевих виборах перше питання: “а хто це?”. І тут треба шукати, думати, обирати".
Якщо говорити про культуру виборів, то в Україні голосувати – це право. "Але, є такі екстраординарні стани, як Австралія, де це – обов’язок", – каже Айвазовська. Вона вважає, що українцям треба розвивати політичну свідомість, аби право йти на вибори стало внутрішнім обов’язком. Людина має відчувати цінність свого політичного рішення.
Однак, експертка говорить, що явка 90% не є хорошою. "Вона свідчить про тоталітарність системи і такої явки не існує в демократичних суспільствах. В той же час, висока явка може свідчити про “розкол” суспільства – коли рівень явки такий, що встають мертві, живі і ненароджені, і вони йдуть на емоціях, вони йдуть голосувати проти, як прояв громадської непокори, протистояння. Тому, думаю, що межа норми в 50-60 відсотків – дуже добра. А більше 90 – або емоція, яка підсилена якоюсь ситуацією в суспільстві, або – авторитарний, тоталітарний устрій".
Соціальний психолог Віктор Пушкар говорить, що норми явки не існує. "У нас є Конституція, якої зобов’язані дотримуватися всі політики. Не треба нагнітати масовий психоз, раціональна компонента має бути. Раціональні вибори можливі в якійсь “ідеальній” країні. Але, в Україні цього не буде, в США теж".
Фото: УНІАН
