Як подолати побори в українських школах? Поради експертки

Як подолати побори в українських школах? Поради експертки

Чому в навчальних закладах процвітає корупція та як діяти батькам, коли дитину цькують за "борг" перед фондом класу в ефірі Українського радіо розповідає співголова ГО "Батьки SOS" Олена Парфьонова.

Днями у Кропивницькому в шкільному чаті багатодітній матері пригрозили залишити дитину без подарунка на день святого Миколая у разі несплати боргу до фонду класу. За словами в.о. директора школи заклад не може відповідати за батьків, а міське управління освіти назвало ситуацію із багатодітною мамою неприпустимою. "Дуже прикро, але це непоодинокий випадок. У багатьох школах України таке відбувається. Подібне цькування батьків – це дискримінація за майновим станом дитини у комунальній безкоштовній школі. Побутова корупція просто заполонила заклади освіти. Деякі адміністрації закладів вважають це нормальною практикою і популяризують тези, що держава не фінансує заклади освіти, тому лише на батьківських внесках тримається вся освіта України. Але це маніпуляція. Регулювання таких ситуацій здійснює виключно керівник закладів освіти. Там, де керівник чітко заборонив збирати кошти таких конфліктів не виникає. І такі школи теж є. Ще років п’ять тому заклади освіти не фінансувалися так, як вони фінансуються зараз. Причин в цьому багато – і децентралізація, і відповідальність місцевих бюджетів. Але якщо школа не звітує і популяризує думку, що держава нічого не виділяє, отам відбуваються такі випадки", – коментує ситуацію Олена Парфьонова і додає: "Спілкування щодо своєї дитини має відбуватися виключно з людьми, які відповідають за виховання і освіту дитини, тобто з учителем напряму. Вайбер-групи виглядають на сьогодні вселенським злом, які покликані принижувати, цькувати і вимагати кошти з інших".

На питання, що таке батьківські комітети та на яких засадах вони діють експертка зазначає: "Ця практика набула популярності у 2000-их роках. У 90-их було дуже важко з фінансуванням закладів освіти, коли кошти здавали на якісь дуже нагальні потреби, наприклад крейду. Але після трансформацій у суспільстві та державотворенні  школи почали фінансуватися, а "звичаєве право" залишилося. Почалася мода на додаткові друковані зошити, свята із залученням аніматорів тощо. Окремі комерційні пропозиції, які надходили мотивували вчителів пропонувати це батькам. Вчитель отримував, наприклад 20% від проданих зошитів. Ці відкати дуже вкорінилися у закладах освіти. Коли з 2015 року через систему "Прозоро" стали відкриті ці бюджети та закупівлі, які відбуваються закладами освіти, ми побачили, що з батьків часом збираються кошти на вікна, які фінансуються з бюджету міста. Тобто коли це все почало відкриватися, усі зрозуміли, що батьківські комітети – це мильна бульбашка. З 2017 року будь-якого юридично оформленого формування такого як "батьківський комітет" не існує".

Олена Парфьонова дає кілька порад батькам, з яких вимагають гроші у навчальних закладах: "Перше, що негайно потрібно зробити – це повідомити адміністрацію закладу про ситуацію в класі. Якщо вимагає вчитель – це одна ситуація, якщо батьки – це інша ситуація. Не можна вірити, що адміністрація закладу не дотична до цих ситуацій. Це все в правовому полі проходить через адміністрацію закладу. Якщо там ви не можете отримати підтримки, слід звернутися до районного управління освіти, до місцевого департаменту освіти і паралельно можна писати скаргу освітньому омбудсмену. Ця інституція дуже важлива, вона має величезні повноваження. Головне – не мовчати і не виправдовуватися".

Фото: Точка доступу