"У президента України на початку його президентської кар’єри були амбіції, самовпевненість, бажання. Він був натхненний серйозною перемогою, підтримкою громадян, довірою українців. Він думав, що зараз спробує інший підхід, і в нього вийде вирішити цю ситуацію краще, ніж в попередника Петра Порошенка. Він хотів вирішити це, але не змінив підходів. Він критикував Порошенка за те, що той не робить або робить неправильні кроки, на його думку. Натомість, він їх не змінив і пішов тими самими кроками. Навіть з точки зору логіки, як писав відомий письменник Кіплінг, якщо ви робите одне й те саме багато разів, не варто розраховувати на інший результат, бо він буде таким же", – каже Олександр.
Варто згадати, що після кількагодинної розмови тоді – 9 грудня 2019 року – у Парижі сторони ухвалили спільне комюніке. Зокрема зобов’язалися базувати подальші кроки на основі мінських угод та погодилися імплементувати так звану формулу Штайнмаєра і продовжити термін дії закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО. До березня 2020 мали визначити ще три додаткові ділянки розведення військ, а за чотири місяці сторони мали підготувати умови для проведення місцевих виборів на Донбасі. Після цієї зустрічі відбувся обмін полоненими. Спостережна місія ОБСЄ отримала можливість моніторити ситуацію 24 години на добу, 7 днів на тиждень. А наступний саміт мав відбутися через чотири місяці на рівні міністрів закордонних справ та радників президентів, але цього не трапилося.
Експерт коментує: "Я пригадую в жовтні депутат Костін – це голова комітету від фракції "Слуга народу" та представник ТКГ в Мінську – казав, що ми спробуємо імплементувати формулу Штайнмаєра в українське законодавство. Я так собі розумію, що спробою імплементації може бути закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО. Його треба продовжити і, мені здається, що можуть бути спроби внести якийсь пункт або якусь окрему статтю в цей закон. Але якщо це відбудеться, то зламає всю логіку процесу, про який нам каже президент чи його оточення і команда. Яку логіку? Справа в тому, що президент каже – ніяких виборів до моменту виведення російських військ чи передачі контролю за лінією кордону. Натомість, формула Штайнмаєра передбачає протилежні речі. Вона говорить, що все таки проведіть вибори, а після фіксації виборів спостерігачами починається момент передачі контролю за кордоном. Мені здається, що це пастки, в які міжнародними перемовинами загнала себе українська влада. Назовні щось обіцяють, є якась ціна припинення вогню, можливо, обміну полоненими. Щось обіцяється Росії, зокрема, за участі Франції і Німеччини. Потім приїздять сюди в Україну, бачать, що йде збурення суспільства, небажання депутатів голосувати пункти, які суперечать національним інтересам, і починається ситуація глухого кута. Зараз, з одного боку, я допускаю, обіцяли, що ця формула з’явиться, а суспільство проти, депутати проти. І як далі перемовний процес?"
Експерт додає, що ці червоні лінії не варто було переходити до перемовин, щоб потім після них не балансувати, коли люди виходять на протести. Адже в такому разі тиск буде і зовні, і зсередини. Ми перебуваємо в ситуації, коли виконати більшу частину Мінських угод взагалі неможливо, але відверто про це ніхто не говорить.
"Я погоджуюся, що інтенсивність вогню стала менша і це треба визнати. Я б не назвав це стовідсотковим перемир’ям, але зменшення вогню дійсно відбувається. Що стосується пасток, то мені здається, що є ще одна, але президент уже, мабуть, зрозумів. Пам’ятаєте, як з самого початку рахувався кожен день перемир’я. Час від часу, коли відбувалося загострення і, на жаль, були загиблі з українського боку, президент виходив і у нього не було рішучості та впевненості, це називали провокаціями і як завгодно. Зараз він став обережніши. Я помічаю, що зараз, коли його запитують, він відповідає – я не знаю, скільки продовжиться це перемир’я. Риторика змінюється, тому що як тільки Росія відчуває болючі точки, вона починає на них бити, якщо ти відкриваєшся перед ними і демонструєш, що це так вкрай важливо. Звичайно, для нас важливе перемир’я, але ми поступово виходимо з цих пасток", – зауважує Олександр Мусієнко.
Фото: Вікіпедія
