"Меджліс був організатором акцій на півострові. Багато хто не розумів нашу боротьбу за національні права в Криму, але ми боролись за Україну, за її зміни. Ми бачили, що такі поняття, як незалежність, самостійність ще не реалізовані. Через вплив Росії – основного ворога, якого багато хто вважав братом – в Криму ворогом вважали кримських татар. Але той день показав, що таке "русский мир"", – розповів Ахтем Чийгоз.
За словами заступника голови Меджлісу, він ніколи не забуде, як зранку 27 лютого Крим був охоплений жахом: "Україна тоді почала розуміти кримських татар: сталось так, що ти сидиш у в’язниці, а за тебе бореться вся Україна, яка каже, що кримські татари – наші брати. Це надихає, бо ти знаєш, що далі треба боротися".
"Я деякий час жив на Кубані, яка теж наша. Багато їздив Росією, в ті часи ще Радянському Союзу. Але Україну я і моя дружина сприймали як дуже рідну. Коли в Криму проходили якісь проросійські свята, ми були окремо, тому що в російськомовних було якесь відчуження від нас на нашій же батьківщині. А в Україні ми впевнено вливались в культуру, яка дуже схожа на нашу, в традиції", – поділився спогадами Чийгоз.
Читати також – "Вирване серце України": експерти про "Кримську платформу" та повернення півострова
Він зауважив, що в Криму залишились рідні і це дуже важко, особливо спілкуватись по скайпу з батьком, якому 84 роки: "Я не зміг поховати матір, тому що був у в’язниці і це робили мої співвітчизники, мій народ. Але я пишаюсь тим, що старший син побув зі мною після ув'язнення 4 чи 5 місяців і сказав, що їде додому. Ми спитали, чи буде йому там тяжко і чи не заберуть його до окупантської армії. А він каже: "Я не піду, краще відсиджу в тюрмі, як і ти. Але поїду додому і буду з народом". Ми знаємо, що правильно виховали своїх дітей".
"Основна мета окупанта – аби з Криму в першу чергу виїхали кримські татари, тому що, як сказав Сурков, "крымские татары не договорные". Ми з ворогом не будемо домовлятись. Тому Росія знову починає робити, як 200 років тому, як в ХХ столітті, коли депортували і тут же завозили росіян для того, аби змінити демографію і довести, що кримські татари – це міф. Адже за нашими моніторингами, зараз в Криму більше мільйона завезених людей", – розповів Ахтем Чийгоз.
Проте, як зауважив нардеп, кримські татари, починаючи ще з радянських часів, завжди мали надію на міжнародну підтримку: "І з першого дня окупації ми впевнені в тому, що які б складнощі не були, міжнародна спільнота буде тиснути на Путіна. Підтримка дуже залежить від того, як Україна себе поводить. З українцями питань немає – більшість вважає Крим територією України. Але сьогоднішня влада непослідовна в своїх діях".
"Від президента та більшості представників нової влади сьогодні не чути чітких меседжів. Навпаки, то кажуть, що треба дати воду, то в очах Путіна треба бачити мир, то що необхідне партнерство", –висловив свою думку Чийгоз.
Наостанок заступник голови Меджлісу зауважив, що хвилюється, аби "Кримська платформа" не перетворилась на простий ритуал: "Зараз найпростіше сказати "Крим – наш" чи "ми ніколи не будемо визнавати спробу анексії". Цього замало: в Криму взагалі як суб’єкта немає кримськотатарського народу. До 2019 року я сам мав можливість представляти Україну як кримський татарин на всіх майданчиках світу, де мені держава давала такі повноваження. Зараз цього немає".
"Не буде "Кримська платформа" ефективною, якщо там не буде суб’єкта кримськотатарського народу. Підтвердженням цьому є остання резолюція Європарламенту, де зазначено необхідність вирішення політико-правових питань кримськотатарського народу і окремо сказано про Меджліс кримськотатарського народу", – наголосив Чийгоз.
Разом з тим, він не втрачає оптимізму, зазначаючи: "Щодня ми йдемо додому і обов’язково дойдемо".
Фото: Українська правда
