Політичний прогноз від Ярослава Железняка та Данила Гетманцева

Політичний прогноз від Ярослава Железняка та Данила Гетманцева

Про вирок у справі Стерненка, перспективи співпраці з МВФ та судову реформу в ефірі Українського радіо розповідають голова фракції партії "Голос" Ярослав Железняк та голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, член депутатської фракції партії "Слуга народу" Данило Гетманцев.

0:00 0:00
10
1x

Ярослав Железняк прогнозує, як розгортатимуться події довкола справи Стерненка, якого засудили до 7 років тюрми: "Я впевнений, що вихід є. Сподіваюся, він буде в рамках закону. У пана Стерненка є 30 днів на апеляцію, де троє суддів можуть переглянути це рішення. Це справа не про конкретну людину, а перш за все про справедливість. Є велика кількість питань щодо самої фабули справи. Про те, чому 5 років не могли знайти головного і єдиного свідка, який і є потерпілим у цій справі. У нас єдине обвинувачення – це 187 стаття по пану Стерненку – йому дали 7 років і три місяці за привласнення начебто 330 гривень.  Потрібно подавати апеляцію, а людям виходити на мирні мітинги, які будуть в Києві в суботу о 12 годині і одночасно треба змінювати судову систему. Поки ми не зробимо нормальну, справедливу судову систему таких справ по Україні буде дуже багато".

Натомість Данило Гетманцев в контексті законопрєкту про колаборатнів коментує і вирок Сергію Стерненку: "Я проти рішень, які розділяють суспільство. У нас війна. Навіщо ми підіймаємо теми, які викличуть ще більше суспільне роздратування і розкол? Ми маємо об’єднуватися довкола детінізації, вимагати від кожного торговця і на сході і на заході чек, об’єднуватися довкола розвитку і миру в нашій державі. Питання вироку Стерненку, мови, колаборантів – деструктивні і шкодять загальним інтересам".

На запитання, яких саме реформ потребує судова система Ярослав Железняк зазначає: "Є два органи: один орган здійснює атестацію і добір, інший – призначає. В обох цих органах люди, які втратили свою репутацію. Потрібно зробити нормальну комісію, де є міжнародні експерти, представники суддів, які відбиратимуть людей в перший орган і людей у ВРП, які здійснюватимуть перевірку на доброчесність. Якщо ці органи працюватимуть як слід, це унеможливить потрапляння в суди недобросовісних суддів. У нас непогана ситуація з Вищим судом і з Антикорупційним судом. Але цього замало. І саме тому нам потрібно змінювати судову систему. Варіант судової реформи, який запропонував президент недосконалий. Його хочуть проштовхнути на наступному пленарному тижні, але це напівміра. У нас не пройшла зміна суддів за 30 років саме тому, що завжди робили напівміри".

Реформа судової системи – це одна з вимог МВФ щодо подальшої співпраці з Україною. "Відсутність траншу від МВФ це не катастрофа. Ми 2020 рік пройшли досить непогано порівняно з іншими країнами. Ми маємо помірне падіння ВВП, менше ніж в країнах ЄС, малу інфляцію 2,7%, яка лише зараз починає трішки зростати, що йде на користь економіки. Ми маємо золотовалютні запаси Національного банку, які дозволяють втримати курс гривні до долара в пристойному діапазоні. Ми маємо збільшення середніх заробітних плат вперше з 2013 року. В 2013 році середня заробітна платня була 413 доларів, то в 2020 – 430 доларів. Це небагато, але це також свідчить що ми досить непогано пройшли світову економічну кризу і маємо непогані шанси для розвитку. Ми маємо безпрецедентно низьку облікову ставку Нацбанку, що свідчить про зниження вартості грошей і низьку вартість кредитів в нашій державі. Протягом 2020 року більше ніж на 20 тисяч збільшила кількість підприємців. Банківська система є прибутковою в 2020 році. Безперечно наша співпраця з МВФ не є жодною перемогою. МВФ працює з країнами, які мають структурні проблеми в економіці.  Тому сам факт співпраці з МВФ свідчить про дуже глибокі системі проблеми. Співпраця з МВФ  під час кризи – це позитив для нас. МВФ дає можливість доступу до більш дешевих грошей. Наше завдання  - здешевити кредит. На сьогодні в 2021 році обслуговування державного боргу коштує 12% від доходів. Ми не можемо оголосити дефолт і просто не платити. Ми повинні поступово здешевлювати наші борги, припинити програми кредитування в МВФ і вийти на звичайні способи залучення фінансів. На це нам знадобиться 3-4 роки за умови виведення з тіні хоча б частини економіки", – коментує ситуацію Данило Гетманцев.

Ярослав Железняк прогнозує, як далі розвиватиметься ситуація із забороною телеканалів Віктора Медведчука та Дмитра Козака: "Сьогодні буде чергова порція санкцій. У СБУ та прокуратури зараз є вся повнота влади, щоб притягнути винних осіб до відповідальності. Мандат народного депутата не захищає їх, оскільки восени була знята депутатська недоторканість. Терориста спочатку роззброюють, а потім засуджують. Зараз ті санкції, які були – це роззброєння. Ми прибрали інформаційні кулі, які потрапляли в голови наших громадян. Зараз слід переходити до засудження. Адже ненормально, коли людина 5 років вела значну діяльність проти України і надалі сидітиме в українському парламенті. Загострення на Донбасі – це відповідь РФ, певний сигнал, що не потрібно воювати з Медведчуком та іншими посіпаками Путіна".

На питання, що буде з тарифами на газ по закінченні опалювального сезону Ярослав Жалізняк зазначає: "У квітні буде продовжена політика регулювання цін - 6.99 або менше. На жаль, влада не проводила інформаційну політику щодо того, як перейти на дешевий газ ще до початку опалювального сезону. Це мала бути масова інформаційна кампанія, головне завдання якої – зробити так, щоб люди витрачали менше. Зараз коли в нас закінчується опалювальний сезон влада повинна зробити інше – заохотити громадян споживати менше енергоносіїв. Для цього є програма енергоефективності. Утеплити будинки – і наступного року в нас буде зовсім інша ситуація. Влада ж навпаки із фонду енергоефективності забирає гроші на інші речі".

На запитання про те, що таке податкова амністія Данило Гетманцев зазначає: "Вчора президент вніс чотири законопроєкти: так званий пакет про податкову амністію капіталів.  Це та податкова амністія під 5%, яка дозволить з одного боку повернути гроші в Україну, з іншого – вкласти їх в економіку, аби вони працювали і приносили дохід. Протягом 2020 року ми маємо плюс 200 млрд на депозитах і це незважаючи на коронакризу. Наша банківська є стабільною по всіх показниках".

Фото: Ярослав Железняк, Фокус