Чи визнає РФ свою провину: Давід Стулік про причетність російських спецслужб до вибухів у Чехії, вхід України в НАТО та євроінтеграцію

Чи визнає РФ свою провину: Давід Стулік про причетність російських спецслужб до вибухів у Чехії, вхід України в НАТО та євроінтеграцію

Перебіг українських реформ у Євросоюзі та перспективи членства нашої країни в ЄС в ефірі Українського радіо аналізує ексречник представництва ЄС в Україні, а нині - старший аналітик Безпекового центру "Європейські цінності" в Празі Давід Стулік.

0:00 0:00
10
1x

Погляд на події в Україні очима європейця

Останній рік був дуже важким. Кілька разів я планував їхати в Україну, щб мати безпосереднє відчуття того, що там відбувається, але, на жаль, через пандемію мені не вдалося цього зробити. Тому я слідкував за подіями в Україні тільки через інтернет, бо, дякуючи Богу, він у нас є. Враження про ситуацію неоднозне: з одного боку здається, що українці просунулися далі на шляху до євроспільноти, а з іншого — є певні процеси, негаразди, що пов’язані з боротьбою з корупцією, судовою реформою. У мене таке враження, що події в Україні не наближають її до Європейського Союзу та європейських стандартів, наскільки це було заплановано. Та мені важко це оцінювати ззовні, бо я все ж не мав можливості приїхати до вашої країни. 

Додам, що зараз на Заході дуже мало знають про Україну. Тільки у березні, коли Росія знову почала накопичувати війська навколо кордону з Україною, тоді Європа й увесь світ почали цікавитися країною. Але загалом Україна зійшла з головних шпальт газет, не стала предметом головних новин. Мені було легко дізнаватися новини з країни, через ваші медіа, але пересічний європеєць не отримував таку інформацію. 

Про євроінтеграцію України

Останні події, коли нарешті Генеральна прокуратура та СБУ почали дійсно займатися проросійськими силами в Україні, додають оптимізму. В нас у Чехії теж є п’ята колона, проросійська, до якої не можна з різних причин причепитися.

Єдине, що мене дивує — те, що є певні докази з 2015 року, телефонні розмови з тодішнім прем'єр-міністром РФ Козаком, чому ж ті докази не були залучені ще раніше. Думаю, тут є довготривала тенденція України як країни до того, щоб стати набагато міцнішою, мати змогу протидіяти російській інформаційній агресії. Цей процес не залежить від того,хто при владі — це воля українського суспільства, яке є визначальним гравцем долі країни. І це дуже позитивно. Українці тримають долю країни у власних руках.

Україна — це Європа?

Українська історія дуже тісно пов’язана з історією всього континенту. У Європі ніхто не має сумнівів, що Україна — це її частина. Більшість європейських громадян визнають прагнення українців стати частиною європейської спільноти, ЄС визнав ці амбіції Української держави до європейської перспективи. Тому тут немає про що сперечатися. Україна була, є і буде частиною Європи. 

Є тільки питання членства в ЄС, але воно дуже політичне. Багато залежить від самих українців та держави, як швидко вона буде рухатися в бік європейських стандартів. Європейський Союз надавав велику допомогу українцям для того, щоб ви якнайшвидше стали відповідати цим стандартам. Мова йде про стандарти, які потрібні громадянам: щоб держава працювала в їхніх інтересах, щоб судова система давала справедливі вироки, щоб хабарники були засуджені і сиділи у в’язницях, щоб підприємці могли реалізувати свої гарні ідеї і заробляти на цьому, щоб за особисту ініціативу не карали, а цінували, щоб такі люди стали двигуном української економіки. 

З якою країною Східної Європи можна порівняти Україну

Часто Україну порівнюють з Польщею. У 1990 році ВВП країн був практично ідентичним, але Польща не була Радянською Республікою. Тому український досвід краще порівнювати з країнами, які стали частиною Європейського Союзу — це три балтійські республіки, які мали ті самі скарби радянської системи, зокрема прокуратури, правоохоронні органи, судові системи. Також її порівнюють з Румунією та Болгарією, які мали величезні проблеми з корупцією, з тим, що різні кримінальні групи керували політичними ситуаціями, де завдяки Європейському Союзу були створені різні моніторингові групи, щоб позбавити країни цього спадку. 

Україна — унікальна країна у тому плані, що має свій шлях. Вона є флагманом для всіх країн східного партнерства, тобто для Молдови, Білорусі, Вірменії, Грузії та Азербайджану. Україна відіграє свою специфічну роль, яка матиме вплив на долі інших країн. 

Про святкування Дня Європи в країна Європи

Варто згадати, що Чехія — також пострадянська країна, яка раніше відзначала День Перемоги 9 травня, але після Оксамитової революції у 1989 році ми приєдналися до інших європейських країн, які роблять це 8 травня. Тепер 9 травня ми святкуємо День Європи, коли була підписана Декларація Шумана, яка дала початок Європейського Союзу. Цього року з огляду на пандемічну ситуацію заходи обидва дні були дуже обмеженими.

Звичайно, вся увага була прикута до приїзду "Нічних Вовків" (прим. ред — російська організація мотоциклістів, яка бере участь у пропагандистьких акціях великодержавно-імперської спрямованості, а також у рекламних кампаніях на підтримку персонально Путіна), але вони не приїхали. Були байкери, які мали покладати квіти на радянських цвинтарях — це були чехи і словаки, які певною мірою об’єднані з російською організацією. 9 травня чехи їх зустріли не дуже позитивно, організували проти них протести, але їм ніхто не заважав залишити квіти на могилах радянських вояків, які визволяли Чехословаччину в 1945 році, ніхто не заважав провести їм поминальні церемонії, все пройшло дуже цивілізовано. Проте заходів було мало, через ситуацію з Covid-19.

Про внутрішньополітичну ситуацію в Чехії

Я б сказав, що ті події (прим. ред. — мова йде про вибух, який стався 16 жовтня 2014 року на військових складах у східній частині Чехії та призвів до численних руйнувань і загибелі двох місцевих жителів) були схожі на те, що відбувалося в Україні в 2014 році, коли проросійські сепаратисти збили літак з десантниками над Луганськом. Тоді люди зрозуміли, що це є пряма військова агресія з боку РФ та російських військових служб. Суспільство дізналося, що у нас, на території суверенної країни, яка є членом НАТО, відбулися атаки з боку російських військових. Тоді було слідство, але його закрили у 2015 році, бо не знайшли доказів причетності будь-кого до цих вибухів. Цю справу знову відкрили у 2018 році, коли стала відомі два офіцери ГРУ, які користувалися молдавськими і таджицькими паспортами. Завдяки співпраці розвідувальних служб Великобританії, Чехії та інших країн, було підтверджено, що

ці двоє знаходилися тут у 2014 році, поруч з цими складами. За цей час працівники спецслужб збирали докази, які б дійсно змогли підтвердити участь росіян у цих вибухах. Потрібна була така доказова база, щоб не було сумнівів.

Про ставлення чехів до Російської Федерації

Чеське суспільство переважно завжди мало одну думку — чехи визнавали Росію загрозою для нашої безпеки. Останні новини лише підтвердили таке ставлення. За останніми соціальними опитуванням, дві третини чехів вважають РФ загрозою національній безпеці. Той факт, що Росія включила Чехію у список країн, які є її ворогами, багато людей сприйняли з думкою "нарешті". Наше суспільство добре обізнане у тому, що робить Російська Федерація стосовно подій в Україні та Грузії, щодо впливу на вибори в США чи інших європейських країнах. 

На жаль, багато українців сприймають Чехію через нашого президента, але це певною мірою стереотип. Треба розуміти, що відповідно з нашою Конституцією президент Земан не має жодних повноважень у сфері закордонної політики та міжнародних відносин — це не його компетенції. Проте він має вплив на внутрішню політику, на уряд, який він сьогодні шантажує своїми проросійськими позиціями. Він має певні важелі впливу: зробити так, що цей уряд втратить підтримку у парламенті, отримати вотум недовіри, перестати існувати. 

Про риторику президента Чехії Мілоша Земана

Перший раз президент Земан був змушений показати своє справжнє обличчя, бо в його заяві, яка пролунала через тиждень після оприлюднення інформації про причетність російських спецслужб до підриву військових баз пролунали слова про те, що цих доказів недостатньо. Він сказав — а це брехня, — що є декілька версій у слідства. Ці слова спростували генпрокурор та представники уряду. Президент став тим, хто окреслив російський наратив. 

Було дуже цікаво спостерігати за часом, коли він зробив свою заяву про те, що є кілька версій слідства, а оприлюднена — сумнівна, що не можна довіряти офіційному слідству. Протягом однієї хвилини його висловлювання підхопили російські офіційні ЗМІ. Тобто було помітно, що це спланована акція. Російські медіа лише чекали на цю заяву Земана, щоб розкрутити ці сумніви щодо єдиної правдивої версії. Громадяни побачили, що президент Земан діє в інтересах не Чеської Республіки, а Російської Федерації. Це було підтверджено соцопитуваннями, які це підтвердили. Це було перший раз за останні 8 років, коли суспільство відхилилося від підтримки президента.

Про докази диверсійної діяльності росіян

Я спілкувався з деякими представниками спецслужб, депутатами, які сказали, що докази не можна розкривати, бо слідство ще йде. Але ті, хто бачили ці докази, кажуть, що немає жодних сумнівів у тому, хто причетний до вибухів у Чехії. 

Президент Земан у своєму виступі розкрив деякі подробиці, і таким чином дуже ускладнив роботу слідчим.

Слідство триває, але ми маємо надію, що воно швидко завершиться, справу передадуть у суд, який встановить причетність і вину російських спецслужб у цій трагедії. Це стане підставою для того, щоб Чехія могла офіційно звернутися до Російської Федерації з вимогою про компенсацію збитків, а також компенсацію родинам громадян, які тоді загинули. Компенсація становить півтора мільярда гривень — саме таку суму взяла на себе Чехія, щоб ліквідувати наслідки вибухів. Я думаю, що ця сума може стати більшою, бо там, де сталися вибухи, була обмежена діяльність підприємств, тобто багато хто втратив доходи, деяких людей евакуювали. Питання у тому, чи визнає Російська Федерація свою провину.

Реакція Праги на заяви Кремля

Звичайно, Росія не може визнати свою провину, але з боку європейської демократичної спільноти сумнівів немає. Пану Пєскову не треба переконувати нас у зворотному, бо йому ніхто не повірить. Його заяви спрямовані на російське суспільство, щоб нагнітати далі ситуацію, що весь світ загрожує громадянам їхньої країни, що міжнародна спільнота нападає на них. Це потрібно для їхнього внутрішнього домашнього споживача. 

Чи може нинішня ситуація призвести до розірвання дипломатичних відносин 

Ні. Проте Чехія сказала, що Росія мусить зменшити кількість дипломатичного персоналу у Празі до того рівня, який є у Чехії в Москві.  До кінця травня Чехію мають залишити 60-80 російських дипломатів. Там, звісно, виникає питання про те,чи враховувати технічний персонал, який часто мав імунітет. Але так ми будемо мати паритетне співвідношення наших посольств. Я вважаю, що це правильний крок. Росію це дуже дратує, тому, думаю, що ми ще можемо відчути певні контрміри з її боку. 

Про поведінку Угорщини 

Угорщина вважається союзником путінської Росії у Європейському Союзі. Угорський прем’єр-міністр Орбан дуже жорстко заблокував заяву Вишеградської четвірки (прим. ред. — угрупування чотирьох центральноєвропейських країн: Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини), яка засуджувала російські атаки на території Чехії. 

На жаль, нас підтримали не так багато країн: країни Балтії, Словаччина та Румунія, але на цьому ЄС поставив крапку. Багато хто в Чехії вбачає в цьому зраду. Мені це знов нагадує ситуацію в Україні 2014-2016 рр., коли українці очікували більше солідарності від інших країн у боротьбі з російською агресією, сподівалися на посилення санкцій, підтримку, але їх не було, звучали лише заяви. 

Які країни Європейського Союзу мають найбільший російський вплив

Це країни, які бачать Росію партнером у вирішенні більш глобальних питань, наприклад, екологічних. Такими країнами є Франція, частково Німеччина, Нідерланди, Австрія, Угорщина, Італія. Є держави, які розуміють, що треба залучати Росію до вирішення глобальних питань. Ці країни не були відчували безпосередньо російську агресію останнім часом, тому вони не мають потреби реагувати більш рішуче. Вони мають надію, що з Росією можна певним чином домовитися. Але, звичайно, керівництво РФ вбачає у цьому слабкість, що країни йдуть на поступки, а це буде ще більше заохочувати Росію до більш агресивних дій. На жаль, поки вони не мають такого негативного досвіду, як Україна чи Чехія, то вони цього не зрозуміють. 

Чи зблизили ці події Чехію та Україну

Так.

Чи допоможе Чехія Україні на шляху до євроінтеграції

Тут треба бути реалістом, а ситуація не дуже втішна для України. НАТО як військовий блок ухвалює рішення консенсусом. На жаль, цього консенсусу немає і не буде. Немає причини, щоб далі живити цей оптимізм, що Україні дадуть ПДЧ (прим. ред. — план дій щодо членства в НАТО). У мене є інформація, що це не відбудеться. 

Як ці події вплинуть на вакцинацію

У поганих ситуаціях теж є позитив. Чеське суспільство переконалося у тому, що Росія —  не дружня країня. Інформація про російських спецслужбовців спричинила ще більш негативне ставлення до дій РФ. Я точно можу підтвердити, що "Спутник" у Чехії не будуть використовувати

Фото: Суспільне