9 листопада відбудеться 21-й Радіодиктант національної єдності, який проводить Українське радіо. Подія покликана вчергове привернути увагу до української мови та писемності й щороку збирає чимале коло учасників. Як не припуститися помилок, яких припускаються традиційно, та на що звернути увагу при підготовці до диктанту, Українському радіо розповіла докторка філологічних наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія", наукова консультантка проєкту Лариса Масенко.

"Автором цьогорічного радіодиктанту є український письменник Юрій Андрухович. Це дуже вдала практика останніх двох років на Українському радіо, що на створення й читання радіодиктанту запрошують знакових людей. Минулого року це був Іван Малкович, а читала його відома акторка Рима Зюбіна. Цьогоріч Юрія Андруховича обирали з кількох кандидатур на прохання слухачів. Він буде й писати текст, й читати його. Безперечно, він прекрасно з цим впорається, адже має акторські здібності й прекрасно читає свої твори", — розповіла Лариса Масенко.

За її словами, українцям вкрай бракує національної єдності, адже в нас розділений мовний простір: "Ця акція об’єднає українців не лише всередині України, а й в інших країнах. Адже географія тих, хто пишуть радіодиктант, дуже широка. А Іван Малкович та Юрій Андрухович є не лише носіями зразкового літературного мовлення, а й людьми, які його культивують, створюючи прекрасні твори".

"Аби розрізнати "пастки" в диктанті авторства Андруховича, я дуже раджу перечитати його есеї. З художньої літератури я дуже люблю "Дванадцять обручів", і мені здається, що по цьому твору вже давно можна зробити прекрасний фільм. Варто звернути увагу на те, як він вживає іншомовні слова: йдеться про дуже сильні зв’язки з німецькою культурою, австрійською. Зокрема, варто освіжити написання літери "ґ" у власних назвах, адже наш правопис вже ввів цю норму", — зазначила філологиня.

Також експертка звернула увагу на те, що в Україні діє новий правопис і частина норм набули імперативного характеру, коли їх недотримання вважатиметься помилкою.

"Варто пам’ятати про написання слів з "пів", адже зараз все інакше, ніж було в старому правописі. Разом з "пів" ті слова, які становлять з ним єдине ціле, наприклад, півкуля, півмісяць, півострів. Але якщо цього немає, то тоді завжди пишеться окремо, наприклад, пів Києва, пів яблука.

Також впроваджено "проєкт", а не "проект" і всі похідні від нього", — пояснила Масенко.

"Також стало обов’язковим вживання "ґ" в прізвищах, де це відповідає латинському "g", й написання нашого "г" там, де це відповідає "h". До речі, в минулорічному диктанті Івана Малковича був цей складний приклад, коли він говорив про Джоан Роулінґ, яка написала твір про Гаррі Поттера", — зазначила філологиня. 

Разом з тим, продовжила експертка, залишилося й багато варіантних норм, коли допускаються різні варіанти написання тих чи інших слів: "До прикладу, можна писати "радості", "сучасності", а можна й "радости" та "сучасности". Або відтворення грецького "ефір" — "етер".

"Проте найбільше помилок люди допускають в пунктуації. Тому краще пунктуаційні знаки ставити одразу, бо часто буває, що людина написала правильно, але при перевірці виправляє на неправильно", — додала Лариса Масенко.

Наостанок для бажаючих підготуватися до радіодиктанту вона порадила довідник з пунктуації Зеновія Терлака, який вийшов у Львові: "Там системно все описано: де ставити коми, де — тире, де — двокрапку".

Фото: Укрінформ