Обирай пісні. Визначай переможця

"Чорна п'ятниця": чи слід обмежувати торгівлю заради зменшення впливу на довкілля?

25.11.2021 р., 14:26

26 листопада у всьому світі відбувається "Чорна п'ятниця" — час, коли стартують знижки і люди починають активно здійснювати покупки. Засновник просвітницької ініціативи "Останній капіталіст" Валентин Краснопьоров в ефірі Радіо "Культура" розповів, чому відбувається "Чорна п'ятниця", чи може працювати економіка без шкоди для довкілля та чи слід обмежувати торгівлю та купівлю різних товарів заради зменшення впливу на довкілля.

Чому відбувається "Чорна п'ятниця" і як працює економіка без шкоди для довкілля 
Проблема викидів і забруднення довкілля наразі покладається більше на споживання, ніж на виробництво. Тому найголовніше на сьогодні — як люди і взагалі публічна система з людьми ставиться до того, що тої великої маси перероблених або використаних товарів, які купувались раніше, і як побудована система. 

Щодо того, чому відбувається "Чорна п'ятниця", то є пояснення насамперед з точки зору капіталістів. Щоб нормально заробити і конкурувати на ринку, тобі треба великі тиражі речей, тому що так ти зменшуєш собівартість. Як наслідок, ти можеш вийти на ринок до людей з нормальною ціною. Тому плануєш весь рік так, щоб, наприклад, на Різдво або на наступний час ти виробляєш новий вид товару, більшість його продаєш, але в тебе залишаються певні залишки, певні речі, які треба продати, можливо, навіть за собівартістю або трошки нижче собівартості, бо ти давно вже все відбив і тобі просто треба все подати, щоб воно не лежало на складах і принесло якийсь прибуток. Бізнес і ринок пропонують ці товари з великою знижкою для того, щоб перед тим, як вийдуть нові товари на Різдво, ми розкупили все старе і далі вони могли виробити ще раз доступний товар. 

Не треба стримувати людей у тому, що вони хочуть придбати собі пуховик чи комп'ютер. Це нормально. Людина може мати п'ять пар кросівок чи три куртки. Проте проблема в тому, наскільки сам процес виробництва є нешкідливий і наскільки злагодженою є система переробки у суспільстві: якою є відповідальність самого покупця, як побудована публічна система, яка мотивує виробників, як бізнес, який займається переробкою, мотивує споживачів тощо. Якщо це все налагодити, то ми і не йдемо проти природи речей, що люди продають і купують речі та живуть нормально, але разом з тим вони не вбивають екологію, яка навколо них знаходиться. 

Читайте також: Передноворічна лихоманка: як не перетворити свята на катастрофу для сімейного бюджету? Поради психологині

Про купівлю індивідуальних товарів за кордоном 

Для індивідуального споживання навіть бар’єр у розмірі 300-400 євро є нормальним. Україна занадто врегулювала ліміт на ввезення товарів з-за кордону, тому що, на мою думку, вона йде не тим шляхом боротьби з тіньовою економікою, запровадивши ліміт у розмірі 100 євро. Дуже часто саме продавці, а не індивідуальні покупці купують начебто індивідуальні товари, а насправді це певна фірма, яка купує сто пуховиків і продає їх українцям, і таким чином заходить в тінь. Тому якщо це системний бізнес, він справді має сплачувати податки. 

Якщо говорити з точки зору споживання і як індивідуальне споживання шкодить довкіллю то, наприклад, зараз є тренд купувати замість поліетиленових пакетів бавовняні сумки. Але їх найбільша проблема у тому, що кількість енергії, витраченої на бавовняну сумку і циклів, які вона прийшла, починаючи від вирощування бавовни, набагато більше, ніж у поліетиленового кулька. Якщо ми враховуємо і кліматичні, і екологічні зміни, то шкода бавовняною сумки вище, ніж пакета. Це не говорить про те, що все потрібно забруднити кульками. Тому, по-перше, ми маємо враховувати ціну виробу і наскільки енергетично це затратно. По-друге, бавовняні сумки не дуже сильно переробляються просто так. Тому з речами ми маємо думати циклом: сьогодні ми купили і ми викинули її у смітник, але це лише 5-10% життя цього товару.  Перед цим сировина була виготовлена, вона приїхала на переробний завод, переробилася в матеріал, потім матеріал приїхав на фабрику, там пошили сумку, а потім перевезли на оптові склади та  магазини, а потім виріб опинився у вас. У нормальних суспільствах річ після її життя проходить переробку, а потім використовується знову. А в Україні вона просто викидається на звалище, отруюючи разом з іншими товарами наше життя.

Що українцям потрібно знати про економіку, щоб помірковано споживати  

По-перше, не треба боятись споживання як явища. По-друге, не треба думати, що все лише знаходиться в рамках індивідуальної відповідальності. Але має бути публічна дискусія і громадянське суспільство має формувати сам процес. При цьому держава може виставляти умови, тим хто збирає сміття. На сьогодні собівартість утилізації дуже висока і це не дуже вигідно. Тому на даному етапі, це поки технологічно і ринково не є вигідно, ми можемо домовились, що місцеве самоврядування або інші публічні інституції введуть додатковий відсоток на утилізацію сміття, який далі в конкурентних умовах може розподілятися самими утилізаторами, тим сами мати ресурси і залучати інвестиції. І далі вже почнуть будувати перерозподільчі центри. Тому проблема існує не не тільки в індивідуальній відповідальності, а й в публічній культурі. 

Фото: pexels.com

"Чорна п'ятниця": чи слід обмежувати торгівлю заради зменшення впливу на довкілля?

Новини по темі