Ілюстративне фото з відкритих джерел
Економічна та екологічна складова секонд-хендів
Чому, на вашу думку, секонд-хенди набувають все більшої і більшої популярності?
Руслан Соболь: Ринок вживаного одягу або вживаної техніки завжди посідав не останнє місце в економіці і нашої країни, й інших. Але справді бувають періоди, коли цей ринок суттєво зростає. І такі зростання пов'язані напряму зі станом економіки. Очевидно, що зараз люди економлять гроші і шукають дешевші товари широкого вжитку та побуту.
Як на мене, популярність секонд-хендів складається не лише з економічної чи фінансової складової. Це вже певною мірою стиль, екологічний тренд. В цьому є навіть бізнес-складова, коли люди скуповують речі, а потім їх перепродають.
Руслан Соболь: Явище, про яке ви говорите, а саме екологічний тренд, притаманний розвиненим економікам, в яких немає першочергових викликів щодо економії, щодо фінансового впливу на сімейний бюджет. Справді, там набуває популярності тренд екологічного спрямування, розумного споживання тощо. На жаль, в цей історичний і непростий момент, екологічний аспект для нас не першочерговий. У нас це явище прямо пов'язано з економікою. Звичайно, у нас є еко-активісти і свідомі люди, однак нині їх дуже мало. Вони справді, використовуючи вживаний одяг, роблять своє споживання розумнішим. Вони роблять це свідомо. Якщо ми говоримо про широке коло споживачів вживаних товарів, то у них це споживання прямо пов'язане з економією власного бюджету. А щодо розвитку ринку і його потенційного майбутнього, з врахуванням екологічного сліду, звичайно, в розвинених економіках таке явище є. І є ще одна категорія споживачів секонд-хенду. Є також вінтажники, люди, котрі дійсно шукають старі, аутентичні, дизайнерські речі. Але таких людей одиниці, і вони навіть не потрапляють в статистику. Але такі люди є, котрі шукають вінтажні речі і заради цього готові переривати тонни вживаного товару, щоб знайти саме те, що шукають.
Як українським виробникам боротися з секонд-хендами та дешевим китайським товаром?
Наскільки вся ця ситуація в такому випадку впливає на виробництво нового одягу? Адже українські виробники якісного одягу також роблять свій внесок в розвиток економіки. Як співіснують ці два явища?
Руслан Соболь: Національному виробнику легкої промисловості, одягу, взуття дуже і дуже непросто. Хоча на даний момент їм стало дещо легше, оскільки українці звернули увагу на своїх виробників, на свої тренди, на свій внутрішній виробничий ринок. Але попри те, що зараз їм дещо краще, цього замало. Потрібна державна політика підтримки національних виробників, так, як це працює в розвинених економіках. Йдеться і про податкову політику, і про митну політику. Розвинені економіки захищають внутрішній ринок. Адже виробити всередині країни – дешевше, ніж завезти. В Україні нині не так. Дуже важко конкурувати з таким гігантом промисловості, як Китай. Хоч наша річ буде в 30 разів краща, ніж китайська, але вона буде і дорожчою в 30 разів. І повертаючись до наших економічних реалій, ми, як суспільство, не можемо дозволити собі дорогі речі. А український виробник, на жаль, наразі не може дати нам якісну дешеву продукцію: вкрай висока вартість електроенергії, комунальні платежі, заробітна плата працівників росте, і при всьому цьому немає державної підтримки.
Немає дешевих або безкоштовних кредитів, немає захисту від держави, немає дотаційних програм. А в розвинених економіках всі ці інструменти працюють. Тому нашому внутрішньому виробнику дуже складно з цим конкурувати. На жаль, часто він програє і вживаному товару, і новому товару з Китаю, Індії, Бангладеш чи Тайланду. Там дешева робоча сила, дешеві енергоресурси, тож їхня продукція набагато дешевша, ніж українська.
Це неабияке задоволення та емоційна розрядка
Як ви явище зростання популярності секонд-хенду пояснюєте, як психолог?
Заміра Саідова: Я абсолютно нічого не бачу поганого в тому, щоб використовувати вживаний одяг. Ми не вкладаємо в це щось терапевтичне, в сенсі як психологічна терапія, але похід в секонд-хенд точно може бути підтримуючим походом для частини населення. Адже справді є люди, про яких ви вже сказали, це ті, хто до споживання ставиться свідомо та екологічно. Тоді у них вибудовується певне ком'юніті. Ми люди соціальні, і нам точно потрібні друзі. Друзі, які матимуть спільні з нами цінності, які їх поділятимуть.
Вони готові разом з нами проводити час, разом обирати одяг, разом його перешивати. Друга категорія людей, яка є споживачами вживаних речей – це люди максимально креативні. Це люди які обожнюють моду, fashion, як явище. Вони хочуть привнести в свій стиль якусь унікальність. І від цього вони отримують задоволення та певну емоційну розрядку. Адже речі в секонд-хендах часто нестандартні, не схожі на масмаркет. Також секонд-хенд може бути засобом долання тривожності і практики усвідомленості. Адже там є дуже багато одягу, і для того щоб знайти необхідне, треба передивитися дуже багато речей і докласти багато зусиль. Це достатньо кропітлива праця, яка певною мірою навіть медитативна.
Тому що кожну річ потрібно розглянути, на себе приміряти, подумати. Я бачила в TikTok дуже багато відео, на яких люди роблять примірки в секонд-хендах і знімають про це ролики. Бачачи кількість переглядів таких відео, ти розумієш, що глядачі на такі відео, умовно, "залипають".
Полювання на скарби та дофаміновий приплив
Або відео про те, як вони стилізують цей одяг...
Заміра Саідова: Це дещо інша історія. Багато людей, які відвідують секонд-хенд, вживають слово "полювання". І в цих поняттях є подібність. Адже ми отримуємо в процесі певний дофаміновий прилив. Бо йдучи в секонд-хенд, людина точно не знає, що ж вона там знайде. Але коли ти знаходиш "скарб", а це справді може бути щось вінтажне, або це може бути вкрай дорога дизайнерська річ, ти отримуєш миттєво неабияке задоволення.
В жодному випадку не варто нікого знецінювати. Люди можуть іти секонд-хенди з абсолютно різних причин і потреб. І в принципі, як не називай походи в секонд-хенд, по своїй суті – це все одно шопінг. А ми всі добре знаємо про те, що шопінг – це досить швидке задоволення, яке знижує рівень тривожності. Людина просто обирає те, що їй подобається. І неважливо, де вона це робить: в секонд-хенді чи в бутіку.
В секондах багато молоді, інфлюенсерів та блогерів-мільйонників
Справді, коли ти знаходиш брендову річ і купуєш її вдесятеро дешевше, ти радієш і самому, як ви сказали, "скарбу", і тому, що зекономив гроші. І окрім оригінальних унікальних, вінтажних речей, це справді велика кількість дешевих речей. Плюс екологічний чинник. В підсумку – суцільні плюси. Хоча можливо й досі декого зупиняє від походів в секонд-хенд який страх чи відчуття сорому.
Заміра Саідова: Справді, людей іноді зупиняє від походів в секонд-хенд саме відчуття сорому. Адже в суспільстві побутує думка, мовляв, якщо ти йдеш в секонд-хенд, у тебе бракує грошей. Насправді секонд-хенд зараз відвідує дуже багато молоді, яка йде туди за стилем, за бажанням отримати модну річ за нижчою ціною. Наш соціум так розвивається, що це дійсно стало трендом. Багато інфлюенсерів, блогерів-мільйонників без будь-якого сорому говорять про те, що та чи інша річ придбана в секонд-хенді. Таким чином суспільство ніби дало дозвіл цим магазинам бути.
Ринок підлаштувався під споживача, ці магазини гарні, чисті, мають примірочні, люди проводять там час, отримуючи задоволення. Але все це ми говоримо про Київ або великі міста. В маленьких містах, я переконана, багато людей, які досі переживають оце відчуття некомфорту, коли заходять в такі магазини. Адже, як сказав попередній спікер, люди часто йдуть в секонд-хенди для того, щоб зекономити. Але, як психолог, скажу, що велика кількість людей йдуть туди для того, щоб отримати неабияке задоволення. І від знайдених речей, і від відчуття економії. Адже люди нині багато платять за все. А секонд-хенди певною мірою ламають систему.
Але потрібно пам'ятати, що це швидкі задоволення, і до них швидко звикають. Тому зворотній бік людей, які відкрили для себе секонд-хенди та вживаний одяг це безмірні шафи, в яких накопичується дуже багато одягу. Виникає дещо нездоровий культ речей. І на це варто звертати увагу.
Секонд-хенд не врятує нас від емоційних проблем
Як зрозуміти, що процес вийшов з-під контролю?
Заміра Саідова: Втриматися на межі завжди важко. Але ми маємо усвідомлювати, для чого ми це робимо. Жоден магазин, в тому числі і секонд-хенд, не врятує нас від емоційних проблем, які ми можливо ховаємо за цими миттєвими задоволеннями. Якщо людина помічає проблему, вона повинна поставити собі запитання, а що ж ховається за цією залежністю. Від чого я тікаю, від яких думок, від яких почуттів? Секонд-хенд чи шопінг – це не терапія, це психологічна практика підтримки. І дуже важливо цю межу не перетинати. І не забувайте, що завжди розібратися з проблемою вам може допомогти фахівець.
Секонд-хенд – це також можливість для кожного з нас проявити свою творчість. Чому в ці непрості часи саме творчість настільки важлива для нашої психіки?
Заміра Саідова: Для в мене творчість – це акт буття. Через творчість ми говоримо світу – я існую, я є! А ці питання нині вкрай актуальні для українців. Тому можливість самовиражати себе через картини, одяг, стиль – це можливість сказати, що я живий. Є цілий напрямок fashion-психології, який вивчає, як мода та одяг впливають на життя окремої людини, як вони можуть стати опорою, і наскільки тренди резонують з тим, що відбувається в соціумі.
