Лариса Білозір. Фото: facebook/larysabilozir
"Ми повинні цей шлях пройти"
Президент Володимир Зеленський заявив, що 19-20 грудня українська делегація проведе переговори з американською стороною в США щодо "мирного плану". Також очікується, що представники Кремля на вихідних проведуть свою частину переговорів з американцями. Чого ви очікуєте від цього раунду перемовин?
Нещодавно я чула такий вираз, що ця угода може бути погана, дуже погана і дуже-дуже погана. Але ми повинні цей шлях пройти, повинні показати, що насправді немає в світі такого народу, який хоче миру більше, ніж українці. Я думаю, тут кожен українець зі мною погодиться. Але більшість українців розуміють, що запропонована нам угода призведе до ще більшого поглиблення цього конфлікту і може призвести до поновлення війни тоді, коли Росія відпочине і підготується. Тому те, що наша державність під загрозою, всі ми розуміємо. Я спілкуюся зі своїми виборцями, їжджу в округ і українці досить скептично до цього ставляться. Дехто говорить, що це взагалі імітація переговорів, бо насправді Росія не хоче ніяких переговорів. Європейці це розуміють і відгукуються. І те, що сьогодні ухвалила рішення Єврорада… Так, не так, як ми хотіли, це не репараційний кредит, вони заморозили на постійній основі російські активи. Але вони все-таки ухвалили рішення виділити 90 млрд євро на два роки, щоб закрити наш бюджетний дефіцит. І це якраз є більш дієвим. Переговори важливі, вони повинні бути, наш президент робить усе від нього залежне. Але ж ми всі розуміємо, що те, що вимагають від нас не те, що російська сторона, яка прагне нашої капітуляції, а США – це не сприймається нашим суспільством. І воно не є реалістичним, бо його наслідком буде тільки поглиблення війни і ще більшою загрозою державності нашої країни.
"Ця угода, навіть у найгіршому для України вигляді, Росією буде відкинута"
Володимир Зеленський заявив, що США шукають компроміс щодо Донбасу. Ми поки що не знаємо, який саме, але очевидно, що такі компроміси навряд чи можливі без зміни законодавства, можливо навіть без референдуму. Чи готові депутати, зокрема групи "Довіра", до законодавчих рішень заради миру? І до яких, де ті "червоні лінії", за які ваша група не готова переступати?
Тут питання навіть не в тому, на що ми готові і на що не готові заради миру. Тут питання дотримання наших законів і основне – Конституції. У нашій Конституції не передбачений референдум щодо того, що можна відчужувати землі.
Але в жодному варіанті мирної угоди не йдеться про відчуження. Йдеться про фіксацію де-факто, але не де-юре. До таких компромісів готовий депутатський корпус?
Ми можемо зараз багато про що говорити, але я, як представниця Комітету з держвлади, місцевого самоврядування, можу сказати, що по виборах, що по змінах Конституції щодо територіальних поступок немає навіть приблизного механізму. Конституція прямо забороняє проводити будь-які референдуми. А без референдуму Верховна Рада немає права проводити такі рішення. І навіть, щоб дозволити провести референдум з будь-яких питань, спершу треба скасувати норми, які забороняють референдуми і вибори під час воєнного стану. Для цього, знову ж таки, потрібно вносити зміни у Конституцію, а Конституцію під час воєнного стану змінювати не можна. Зараз навіть народні депутати досить слабо розуміють, яка ситуація з переговорами. Ми можемо про будь-що домовлятися з США, але є ще Росія, яка відкидає будь-що. Вони відкидають навіть ті пункти так званого "мирного плану", які вони ж запропонували. Тому, мені здається, це процес заради процесу для того, щоб відволікти, відкласти санкції і продовжувати війну. І Росія все для цього робить. Це маніпуляція з боку Росії. І я чомусь впевнена, що ця угода, навіть у найгіршому для України вигляді, Росією буде відкинута. Хоча нашим партнерам нам потрібно показати, що ми хочемо миру, що ми готові на компроміси. Тому не виключаю, що можливо цій Верховній Раді доведеться ухвалювати непопулярні рішення. Але ми не можемо ухвалювати рішення, які просто суперечать Конституції і екзистенційно загрожують нашій країні.
"Це питання довіри"
Чи є розуміння в депутатів стосовно організації та проведення виборів, у разі досягнення миру і скасування дії воєнного стану. Президент свого часу порушував питання щодо законодавчих змін, щоб люди могли голосувати онлайн. Яке ваше ставлення до цього, це можна зробити?
Я категорично проти онлайн-голосування. Я членкиня підкомітету Комітету держвлади і членкиня підкомітету демократії та виборів, я активно співпрацюю з міжнародними організаціями, які займаються демократіями і виборами, і дуже ретельно вивчила виборчі процеси всіх цивілізованих країн. І ті країни, які навіть мають онлайн-голосування, наприклад, як Естонія,… там дуже все складно. У наших умовах, коли є загроза кібератаки, коли навіть ЦВК говорить, що в них тисячі кібератак щомісячно, у нас такі загрози з боку агресора під час війни, що провести онлайн нереально. І найголовніше – це питання довіри. Чи будуть ці вибори потім легітимні, коли люди ставитимуть під сумнів такі вибори. Навіть від електронного голосування з апаратами безпосередньо на виборчій дільниці дуже багато країн були змушені відмовитися, тому що падає довіра. Я вважаю, що наш президент дуже правильно парирував президенту Трампу, коли той сказав, що треба провести вибори, натякаючи на те, що вже пора, що каденція фактично б закінчилася в мирний час. Президент Зеленський тоді дуже сміливо відповів, що він готовий. І це дуже правильно. Але забезпечте нам це. Вибори – це ж не один день і не два, навіть якщо ми змінимо законодавство і відведемо тиждень для голосування. Цілий виборчий процес, відповідно до сьогоднішнього законодавства – це два місяці. А більшість експертів погоджується з тим, що це пів року, як мінімум. І ЦВК про це говорить. Ми зараз готуємо законодавство лише про вдосконалення процедур і відповідності до законодавства ЄС. Поки що це не зміна самого Виборчого кодексу.
А в парламенті вже є якесь відчуття підготовки до виборів, "дух виборів" відчувається?
Ні. В парламенті цього немає. Можливо, на місцях, але і на місцях я його не відчуваю. Періодично ці хвилі з'являються впродовж цих чотирьох років війни, і такі фальстарти можна відчувати. Але особисто я розумію, що ми зараз у дуже загрозливій ситуації. І тут питання екзистенційні. Хоча мені подобається те, що президент говорить, що він готовий. Нехай гарантують нам безпеку, припиняється бомбардування міст, інфраструктури. Ми не проти.
Лариса Білозір. Фото: facebook/larysabilozir
Є криза відносин парламенту і уряду, але Рада працює
Що змінилось у парламенті після, напевно, найгучнішого корупційного скандалу, який назвали "Міндічгейтом"? Певний час говорили навіть, що можливі якісь переформатування, утворення чи розширення коаліції. Що насправді відбувається?
Якщо відверто, то я б не говорила про політичну кризу. Хоча я би говорила про кризу відносин парламенту і уряду, тут точно криза присутня і тут точно потрібно міняти нашу співпрацю. Тому що депутати, особливо мажоритарники, "ходять ногами по землі" і знають, що відбувається на місцях і доносять, принаймні, повинні доносити ці реалії до міністрів. Але не завжди у міністрів є час, взагалі бажання зустрічатися і реагувати. Тут проблема є. І я би сказала, що тут є криза. Тому всі законопроєкти Кабміну дуже ретельно вивчаються і мають мало шансів бути підтриманими. Наприклад, цього тижня ми дуже гарно попрацювали і підтримали дуже багато хороших законопроєктів для військовослужбовців, для родин зниклих безвісті, для дітей з інвалідністю. Тобто пройшли фактично всі законопроєкти, які потрібні для наших військових. А законопроєкти Кабміну навіть не були включені в порядок денний. Але Рада працює. Рада ухвалила бюджет. Дала 257 голосів, хоча були очікування, що ми будемо в глибокій кризі після цього скандалу. Тобто Верховна Рада збирається, голосує потрібні для людей законопроєкти. Політичної кризи немає, хто б там що не казав.
"Ми виправили цю помилку"
Перші натяки на те, що щось в парламенті не так, з'явилися ще в липні, коли відбулося те саме голосування щодо повноважень НАБУ і САП. Ви в обох випадках голосували "За" – і за обмеження прав, і за повернення. Чому ви так проголосували?
Цей законопроєкт, а точніше ця правка, що частину повноважень САП і НАБУ передають Генеральному прокурору, частково обмежуючи їхню незалежність, була ухвалена буквально перед самим засіданням. А над цим законопроєктом я працювала дуже довго. Працювала з родинами зниклих безвісти, з Координаційним штабом поводження з полоненими і цей законопроєкт стосувався дуже важливих речей. Я була сконцентрована саме на цьому. І, чесно кажучи, коли цю правку в останню хвилину зранку запихнули в цей хороший законопроєкт, я думаю, що більшість депутатів навіть не розуміли її важливість. Тобто про те, що НАБУ і САП уже працювали тоді по "Міндічгейту" і що були вже задокументовані докази ми не знали. Тому, можливо, хтось не звернув увагу на це і проголосував. Звичайно, коли ми побачили реакцію людей, а для народного депутата думка виборця має бути важливою, і дуже добре, що Верховна Рада одразу це рішення переглянула. Мені здається, що ми виправили цю помилку.
Під час голосування за бюджет ви були відсутні в залі. Вас насправді не було в Верховній Раді чи це в такий спосіб ви виразили свою позицію?
Так, це може бути способом вираження позиції і люди так її виражають. Але, буду чесна з вами, я цього дня була в дорозі. В четвер у мене були слухання по резолюції в Парламентській Асамблеї Ради Європи у Франції. Я пишу резолюцію по Food Security – продовольча безпека. Це, в основному, українська резолюція про те, що Росія нищить наші порти, склади, що це фактично геноцид. Тому цього дня я дійсно була в дорозі і не голосувала за бюджет.
"Це певний компроміс, який дозволить нам закрити дефіцит бюджету"
Зважаючи, що Євросоюз зрештою погодився надати 90 млрд євро кредиту, чи можемо ми тепер сказати, що переживати за виконання бюджету не варто, гроші точно будуть? І що робити, якщо репараційних виплат Україна не отримає? Як повертатимемо тоді ці 90 млрд?
Наскільки я розумію, там два рішення. Тобто 90 млрд – це безвідсотковий кредит. І рішення пішло разом із тим, що заморожені активи… Це не так, як ми хотіли. Це певний компромісний варіант, повної сатисфакції в української сторони немає, але принаймні питання, що ми повинні віддавати цей кредит не стоїть на часі. Це не кошти МВФ, які ми беремо кредит і маємо потім віддавати. Тут найголовніше те, що вони заявили, що далі йдуть консультації. Бачимо, на жаль, що до Бельгії доєдналися Мальта та Італія, на які США мають певний вплив. Звісно, Угорщина, Словаччина. Але це певний компроміс і це дуже гарні новини, тому що це дасть нам можливість закрити дефіцит нашого бюджету. А це соціальні виплати, виплати нашим вчителям, медикам. Це цілий комплекс соціальних питань, які ми передбачаємо в бюджеті і на які не вистачає коштів. А це буде якраз 45 млрд цього року і скоріш за все 45 млрд – орієнтовно на наступний рік.
"Цей бюджет воєнний"
Багато ваших колег з опозиційних фракцій критикували бюджет на наступний рік, вказували на недостатність фінансування насамперед безпеки і оборони, на деякі надмірні, на їхню думку, витрати за іншими статтями. Чи підтримали б ви його і чи справді ви вважаєте його збалансованим?
Я не вважаю його збалансованим. Цей бюджет воєнний, він дуже складний і все-таки максимально сфокусований на обороні. Все, що наша держава заробляє — все до копійки йде на Сили безпеки та оборони. Це закон країни у війні і там 40% дефіциту, який покривають наші партнери. Тому велика подяка і уклін їм за це. Як би ми їх не критикували, але без Євросоюзу ми фактично не мали б можливість функціонувати як держава.
Читайте також: Тиск на президента України абсолютно безперспективний щодо прийняття неприйнятних для нас умов миру ― Юлія Тимошенко
Читайте також: Держбюджет-2026 непокритий на майже 50 млрд доларів — Юлія Сірко
Читайте також: "Видатки на безпеку і оборону майже 30% ВВП". Шуляк про держбюджет–2026 і не лише
Читайте також: "Парламент України живий і здатен працювати у нових складних умовах" — Констанкевич
Читайте також: "Я так розумію, що цей держбюджет влада хотіла під свої вибори зробити" — Ар'єв
