Ілюстративне зображення: nazk.gov.ua
"Законопроєкт змінює пороги адміністративної і кримінальної відповідальності за певні види порушень"
Верховна Рада ухвалила законопроєкт про підвищення відповідальності за корупцію. У пояснювальній записці сказано, що головна мета – оновити критерії кримінальної та адміністративної відповідальності у сфері декларування і незаконного збагачення. Що конкретно цей законопроект змінює?
Цей законопроєкт значною мірою має технічну роль. Єдине, що він змінює по факту після ухвалення – це так звані пороги адміністративної і кримінальної відповідальності за певні види порушень, які пов'язані з декларуванням, з брехнею в декларації, з незаконним збагаченням та цивільною конфіскацією. Також дещо підвищує поріг, з якого Національне антикорупційне бюро (НАБУ) може розслідувати окремі злочини. І вносить певні регулювання щодо того, скільки часу відомості про певні порушення можуть зберігатись у Реєстрі корупціонерів.
Але мушу сказати, що від початку, коли цей законопроєкт був зареєстрований в парламенті, він був дещо в іншій редакції і підняв хвилю обурення в суспільстві. Через те, що спочатку він мав певні положення, які могли дуже серйозно зашкодити взагалі процесу виявлення необґрунтованих активів у чиновників. Зокрема, спочатку нардепи пропонували ускладнити і взагалі унеможливити такий механізм, як моніторинг способу життя чиновників. Зокрема, пропонували заборонити виявляти і взагалі досліджувати НАЗК (Нацагентству з питань запобігання корупції – ред.) джерела походження активів чиновника до посади і після його посади.
"Дуже чомусь народні депутати занепокоїлися цим механізмом"
У пояснювальній записці сказано, що ця ініціатива "підвищує довіру громадян до антикорупційної політики держави" і одразу ж виноситься така зміна. Як це розуміти, наскільки це підвищує довіру?
Абсолютно не підвищує довіру. Ці положення були найбільше розкритиковані і журналістами, і громадськістю. І, власне, лише після цієї критики вони були видалені з законопроєкту. На щастя, проголосований він без них. Але мушу сказати, що такі положення і правки, зокрема, щодо цивільної конфіскації і моніторингу способу життя, були не лише в цьому законопроекті, а й в інших. Дуже чомусь народні депутати занепокоїлися цим механізмом. Я поясню коротко про що йде мова. Мова йде про те, що НАЗК дуже часто перевіряє спосіб життя чиновника. І якщо бачить, що він має якісь надмірні витрати, або його родичі отримують якісь активи, але незрозуміло, звідки походять кошти, і є підозра, що це можуть бути потенційні хабарі, то в нас є злочин "незаконне збагачення" і є можливість або розслідувати цей злочин, або якщо там недостатньо велика сума, то просто в судовому процесі забрати актив, походження якого чиновник не може пояснити. І протягом останнього року цей механізм почав досить серйозно працювати. Ми могли бачити в медіа випадки, коли, наприклад, було конфісковано багато активів колишнього керівника одного з одеських ТЦК та інших. Тобто це почало працювати і народні депутати вирішили в якийсь момент, що це треба поправити, якось "повпливати" на цей механізм. І з березня розпочався процес проштовхування різноманітних правок до різних законопроєктів, щоб знищити цей механізм. Але на сьогодні можна сказати, що поки що всі законопроєкти, де подавались такі правки, вдалося відстояти. Це не ухвалено. Хоча через те, що цей механізм працює і досить ефективно, такі загрози зберігаються.
Що ще варто сказати про цей законопроєкт? У підсумку через критику, суспільний тиск, він має також певні позитивні зміни. Зокрема, врегульоване питання, скільки часу мають зберігатися відомості в Реєстрі корупціонерів щодо осіб, які вчинили правопорушення.
"Це вже історія, яка більше відповідає міжнародним стандартам"
Скільки зрештою має зберігатися?
Якщо мова йде про вчинення адміністративних правопорушень, тобто зазвичай це якісь несерйозні правопорушення, наприклад, запізнення на кілька годин чи на день з подачею декларації, або якщо є певні помилки в декларації на невелику суму і людину за це притягнули до відповідальності, є рішення суду, то тоді згідно з цим законом такі відомості мають зберігатися в Реєстрі корупціонерів 1 рік після того, як було виконано це рішення і сплачений штраф. Чому це насправді "Ок"? Тому що до цих змін ці відомості в Реєстрі корупціонерів зберігалися безкінечно. І треба визнати, що люди часто через це навіть страждали. Тому що не всіх карають за якісь умисні серйозні порушення. Є випадки, коли за якусь дрібну помилку дійсно покарали, ти поніс відповідальність, але ти все одно залишаєшся в Реєстрі корупціонерів. І це певне клеймо. І навіть якщо ми говоримо про кримінальні правопорушення, то там зберігалась інформація навіть після того, як в особи знімалася судимість. Це теж поправили. І, власне, це вже історія, яка більше відповідає міжнародним стандартам.
Олена Щербан. Фото: uacrisis.org
"Питання спірне"
Поріг між кримінальною та адміністративною відповідальністю і поріг, після якого вже спеціалізовані антикорупційні органи займаються розслідуванням справи. Ви сказали, що ці пороги підвищилися – це точно "Ок"?
Сьогодні це питання дискусійне, скажу одразу. Вони підвищилися, але наскільки критично – знову ж таки питання. До ухвалення законопроєкту, наприклад, адміністративна відповідальність розпочиналася за певні порушення від 300 тис грн. І якщо ця суму доходила до 1,5 млн грн, то це ще була адміністративна відповідальність за якусь, умовно, помилку в декларації. З ухваленням цього законопроєкту, наприклад, адміністративна відповідальність буде починатися з 450 тис грн. Тобто було 300, стало 450. А кримінальна відповідальність із 2,2 млн грн. Тобто 700 тис грн ще додали до порогу. І знову ж таки – питання спірне.
Що на практиці це означає? Це означає, що якщо до цього була проблема в декларації, забувся чиновник щось вказати, але воно коштує умовно 1,7 млн, то за старим законом це була б уже кримінальна відповідальність. А згідно зі змінами, це буде ще адміністративна відповідальність. Але знов таки, наприклад, в Центрі протидії корупції ми аналізували діючі кримінальні провадження по чиновниках за брехню в декларації, і ми побачили, що зазвичай в усіх діючих справах НАБУ, які є щодо брехні в декларації, зазвичай фігурують набагато більші суми. Починаючи десь з 5 млн гривень. Тобто декларацій дуже багато, дуже великі об'єми і слідчі розслідують переважно там, де є серйозні порушення – на 10-15 млн і так далі. Тому, в принципі, саме цей поріг я не вважаю критичним.
"Цивільна конфіскація працює набагато ефективніше"
Але опустився також поріг відповідальності за незаконне збагачення. І це питання також спірне. Зараз це працює так, що якщо вчинено правопорушення і чиновник не може пояснити свій актив, а розмір цього активу 9 млн грн, умовно, то з 9,8 млн гривень починається уже кримінальна відповідальність. До цього порогу, починаючи з 1 млн гривень – це предмет цивільної конфіскації. Тобто після 9 млн гривень – уже кримінальне розслідування і розгляд справи. І депутати цей поріг навпаки опустили на кілька сотень тисяч гривень. І тут питання полягає в тому, що не можна буде, наприклад, застосувати цивільну конфіскацію, а буде застосовуватись "незаконне збагачення". Але з тих кейсів, що ми бачимо, як я вже сказала, цивільна конфіскація працює набагато ефективніше. До того ж ми знаємо, що в історії нашої країни Конституційний суд кілька разів взагалі скасовував статтю "незаконне збагачення". І як наслідок, зараз ми маємо, що є кримінальні справи, навіть по депутатах парламенту, які перебувають на розгляді. Є один випадок, коли з депутаткою укладено угоду, вона визнала свою вину в незаконному збагаченні, є вирок. Але якщо порівняти з механізмом цивільної конфіскації, що діє до 9 млн грн, то таких кейсів набагато більше. І якщо я не помиляюся, то є вже на понад 30 млн грн рішення суду, де суд дуже швидко розглянув і конфіскував ці активи. А коли ми говоримо про кримінальну справу, то її розгляд зазвичай триває роками. Тобто набагато складніше і довше доводити це в кримінальному процесі.
"Законопроєкт у підсумку приніс більше позитиву"
Хто автори такої ініціативи і чого більше в цьому законопроєкті – переваг чи недоліків?
Автори законопроєкту – це члени Комітету з правоохоронної діяльності парламенту і окремі депутати від "Слуги народу". Авторів досить багато. Наскільки мені відомо, понад 90 підписів депутатів зібрав цей законопроєкт. І це погано було, бо перша редакція його була набагато гірша.
Якщо ми говоримо про баланс, то є ще одна важлива зміна, яку я б віднесла більше до хороших. У фінальній редакції депутати передбачили все-таки механізми, як розглядати справи у тих випадках, коли особа підсудна і має корупційну справу, але вона мобілізувалася. Тобто, ми бачили кейс пана Насірова, коли він на фінальній стадії розгляду вирішив мобілізуватись і це могло просто зупинити розгляд його справи. І, власне, це було проблемою. Цю ситуацію саме в корупційних справах нардепи виправляють дещо і вказують, що тепер розгляд таких справ по корупціонерах буде зупинятися тільки тоді, якщо вони дійсно перебувають у зоні бойових дій і не можуть об'єктивно з'явитись на засіданні навіть онлайн. Лише тоді буде справа зупинятися. Тому, якщо дивитися на баланс, враховуючи норми з Реєстром корупціонерів, з мобілізацією і з порогами, які є дискусійними, то я схиляюсь більше до того, що цей законопроєкт у підсумку приніс більше позитиву. Але виключно через те, що він на початку був підданий критиці і депутати були змушені видалити з нього всі найбільш негативні критичні моменти.
