Фото: Пресслужба Ira Luzina
Кохання — це завжди надія, і ти сподіваєшся, постійно даєш другий, третій, п'ятий шанс
Ти презентуєш сьогодні пісню, на перший погляд — легку і світлу, але там не все так просто. Розкажи, будь ласка, як вона народилась?
Це пісня, яку я написала на день народження мого коханого. Він тоді вже був колишній, тобто ця людина завершила стосунки зі мною. І це була дуже свіжа рана. Ми були в такому стані, що домовились одне одному не дзвонити, але я все одно — людина, і мені хочеться привітати з Днем народження. Я написала цю пісню просто за 5 хвилин, бо зрозуміла, що хочу висловити ці емоції, тому що вони у мене є. Але, з іншого боку, треба себе тримати в руках і не писати оці довгі повідомлення, які ми всі любимо писати. Якщо у тебе є можливість це якось сублімувати у творчість — краще зробити це отак. І я думаю, що це хороша звичка, до речі.
Що було сильнішим у той момент, коли ти писала цю композицію — біль, потреба висловитись, чи ти хотіла написати пісню, і це така вишукана помста?
Насправді це просто терапія для музикантів — коли твій біль переходить у пісні, і тобі стає легше. Я думаю, що моє бажання справді було в першу чергу полегшити свій біль. І зараз, після написання цієї пісні, минув уже якийсь час, і я вже бачу її суто як терапію для себе.
Чи дало тобі це відчуття звільнення?
Абсолютно. Це дає відчуття закриття проблеми. Тобто я думаю, що дуже багато хто зі мною погодиться, що ми тривалий час тримаємося за контакт з людиною, бо хочемо, щоб вона внесла якусь ясність і зробила нам цей closure, тобто коли людина закриває стосунки і ставить крапку. Але парадокс у тому, що крапку треба поставити самій, і ти поставиш її тоді, коли ти готовий до цього. Це просто закриття проблеми.
А насправді чи можливе розставання без драми? Чи можна дійсно просто взяти і закрити стосунки? Чи помста має бути холодною, і потім хочеться написати: Happy Birthday колишньому коханому?
Я колись написала пісню “Крейзі Нікіта” для Panivalkova саме з почуття та бажання помсти, і вона стала непоганим хітом насправді. Тому, в якомусь сенсі, прикольна ідея була — монетизувати цю пісню і цей біль, і заробити на цьому гроші. Але насправді — ні, це дійсно стосунки закрились. Драма була саме в тому, що все розірвалося. Це була моя надія. Кохання — це завжди надія, і ти сподіваєшся, contra spem spero, і постійно даєш другий, третій, п’ятий шанс. Але ці стосунки треба закривати. Драма була в тому, що тобі не хочеться цього робити. Тобі не хочеться закривати це.
Кожного разу, коли я потрапляла в стосунки, я завжди себе втрачала
У фіналі пісні звучить фраза: "Я щаслива, що моє життя належить мені." Як довго ти йшла до цієї фрази не в тексті, а в житті?
О, Боже, реально, мені здається, я йшла до цієї фрази все життя. Бо кожного разу, коли я потрапляла в стосунки, я завжди себе втрачала. І я думаю, багато хто мене теж зрозуміє, бо ти починаєш думати про цю людину, фокусуватись на стосунках — і ти абсолютно точно себе втрачаєш. І в момент, коли я зрозуміла, що моє життя належить мені (це було цього року на Новий рік), я реально відчула трансформацію себе, якою я є, яку я не пам'ятаю дуже давно.
Ця пісня камерна і акустична. Чому саме такий формат? Це про інтимність чи просто органічно так вийшло?
Я думаю, що це якась інтимність, це як сповідь або меседж, який ти пишеш людині приватно. І тому там просто гітара та вокал, і трошки беквокалів — більше там нічого немає. І так, це концепція інтимності, і вона, я сподіваюся, прочитується в цій баладі.
А англійською — це тому, щоб не лише українці зрозуміли, а щоб просто весь світ так само сказав: "Ну, з Днем народження, колишній коханий?"
Ні, але англійською, бо мій колишній — британець, і це мова нашого кохання. І воно так органічно вийшло цією мовою, бо я нею спілкувалась із ним. І класно, якщо весь світ почує і відчує, що ця пісня їм теж близька. Чому б і ні?
Які ти маєш плани після цієї прем'єри?
У мене є план випустити ще одну пісню у вересні. І далі у мене є ще одна пісня. Тобто я зараз націлююсь на те, що весь залишок цього року буде в релізах від мене. Сингли, але релізи.
Якщо ти кажеш Happy Birthday, ми розуміємо, що ти вже ставиш крапку з колишнім. А в яку історію ти пускаєшся зараз? Як ти себе відчуваєш?
Я нарешті відчуваю себе вільною і нарешті відчуваю себе готовою і сповненою сил жити своє життя. Я маю на меті зробити своє життя успішним у моєму розумінні — і потім уже нехай приходить дійсно моя людина, бо це просто була не моя людина.
Як це відобразиться у піснях? Ти співатимеш: "Прийди, моя людино?"
Я можу так і зробити, до речі. Чому ні? Я маніфестую речі — і вони приходять, бачите?
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
