Стабпункт бригади НГУ "Хартія". Автор фото: Олександр Маслов
"Спеціалізована допомога бійцям надається максимально близько до них і максимально швидко"
Ви у цивільному житті займалися бізнесом, власною справою. Розкажіть, як ви потрапили до 3-го армійського корпусу?
Думаю, інакше й не могло статися. Тому що це повністю відображає мої принципи, погляди і цінності. У 2014 році я не був учасником подій на Майдані, Революції Гідності. А у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, отримав пропозицію від знайомих долучитися до добровольчого формування територіальної громади, які організовувалися тоді в усіх містах і селах заради захисту рідної землі. Навесні 2022 року ми проходили злагодження, тренування, навчання, це було дуже корисно. А потім я зосередився більше на фінансовій підтримці війська, мій бізнес почав працювати із 3-ю штурмовою, зокрема з 1-м механізованим батальйоном, ми допомагали хлопцям з ремонтом автівок та з іншими потребами. Але поступово час підводив мене до того рішення, що треба завершувати тримання економічного фронту і вирушати на справжній фронт, який насправді єдиний ― на сході та півдні нашої держави. Я повідомив про своє рішення рекрутерам 3-ї штурмової у Львові, і незабаром мені надійшла пропозиція від медичної роти цієї бригади. Тож я вирішив згадати своє медичне минуле, оскільки моя освіта ― лікар. І 2024 року я доєднався до 3-ї штурмової бригади, а з початком формування 3-го армійського корпусу ми були виокремлені в окремий медичний батальйон зі значно ширшими задачами. Сьогодні я продовжую службу у складі корпусу.
Що передбачає масштабування медичного напрямку?
Медична служба у 3-му армійському корпусі є однією з провідних у сучасному українському війську. Ми часто є першопрохідцями в багатьох аспектах. Війна змінюється щодня, відтак змінюються і виклики перед бойовими медиками, працівниками стабілізаційних пунктів та передових хірургічних груп. Що стосується медицини корпусного рівня, яку ми впроваджуємо у рамках 4-го медичного батальйону, вона є унікальним явищем, оскільки саме існування медичного батальйону дає змогу замкнути цикл спеціалізованої допомоги для військовослужбовця, максимально наблизивши її до фронту. Тобто нашим бійцям, які чи то хворіють, чи то отримують поранення, спеціалізована допомога надається максимально близько до них і максимально швидко. Такий формат значно прискорює одужання військових, зменшує рівень ускладнень, перетікання процесів у якісь хронічні форми, і дуже часто це просто рятує життя. Адже боєць не чекає кілька днів, коли нарешті потрапить у якийсь тиловий шпиталь, а прямо тут, у межах кількох годин від лінії фронту, має можливість отримати спеціалізовану допомогу хірурга, судинного хірурга, травматолога, лора, офтальмолога. Це насправді унікальні речі, я вважаю, не лише для України, а й для світу.
Шлях лікування бійця від поранення до реабілітації
Який алгоритм дій у процесі лікування бійця від самого поранення безпосередньо на полі бою? Першу допомогу боєць намагається надати собі самостійно або ж її надають побратими. Який шлях далі?
Після надання першої допомоги іде точка збору поранених, де працюють наші бойові медики. Питання евакуації ― це дуже складний процес і великий виклик. Евакуація значно утруднена через роботу ворожих засобів ураження ― дронів, мінометів, артилерії. Поранений боєць потрапляє у точку збору поранених, де очікує на евакуацію. Там із ним працюють вже бойові медики, надають йому трохи ширшу допомогу, за потреби. Ця точка збору дуже близька до нуля, тобто вона перебуває у зоні ураження всіх засобів противника. Далі боєць потрапляє на евактранспорт і доставляється до стабілізаційного пункту. На стабпункті працює хірургічно-анестезіологічна бригада, яка має своїм основним обов’язком ― усунути критичний стан, загрозливий для життя. Боєць отримує очищення своїх поранень від бруду, землі тощо, рани обробляються, боєць отримує свіжий чистий одяг. З легкими пораненнями працює лікар-терапевт, який усуває наслідки контузії та полегшує стан пораненого. Усе це відбувається десь пів години, треба працювати швидко, щоб відправити бійця ближче до спеціалізованої допомоги. Тобто боєць потрапляє на наступний евактранспорт і доставляється вже до передової хірургічної групи, де є розширений функціонал і працює багато більше вузьких спеціалістів. Тут відбувається більш складна роботі із середніми та важкими пораненнями, проводяться операції, тобто кінцево стабілізується стан бійця. А після цього бійців перевозять у тилові шпиталі для фінального лікування та реабілітації. У 3-му армійському корпусі діє така унікальна річ, як патронатна служба. Кожен наш поранений супроводжується представником патронатної служби, який контролює, щоб боєць отримував належне лікування та реабілітацію.
Хірург Лука Карпюк під час роботи. Фото: facebook
"Внаслідок вибуху одного дрона військовослужбовець отримує поранення різних ділянок тіла"
Як змінилася анатомія поранень з появою нових озброєнь? Як це впливає на підготовку медиків, які працюють на стабпунктах?
Усе дуже змінилося і продовжує змінюватися щодня. Це війна дронів, і це не перебільшення. На початку ми могли бачити кадри якихось стрілецьких боїв, контактів, кульових та мінно-вибухових поранень, а зараз абсолютна більшість ― це поранення внаслідок ураження FPV-дронами, дронами-дроперами, тобто скидами із дронів. Які це викликає труднощі? Коли летить куля, то в тілі є точка ураження, з якою ти працюєш. Коли ж вибухає дрон у безпосередній близькості до військовослужбовця, то це величезна кількість уражаючих елементів плюс фугасна дія ― і площа ураження значно збільшується. Тому часто доводиться працювати з комбінованими пораненнями, коли внаслідок вибуху одного дрона військовослужбовець отримує поранення різних ділянок тіла. Тож медик має багато критичних точок, з якими треба працювати одночасно, бо кожна з них є загрозливою для життя бійця. Ось такі зараз виклики, з ними треба адекватно працювати, підвищуючи свою кваліфікацію на різних курсах.
Які типи поранень залишаються найскладнішими для стабілізації, попри всі досягнення і технологічні новації?
Найскладнішими є проникаючі поранення голови ― у плані роботи з ними та прогнозів. Усі інші проникаючі поранення також є загрозливими, так і чи інакше, ми говоримо про груди та живіт.
Ми розповідали нещодавно про магнітні екстрактори, які допомагають діставати уламки з тіла. А що використовуєте ви у своїй роботі? Як взагалі еволюціонувало "технічне начиння" стабпунктів?
Зміни відбуваються щодня, наші служби постачання постійно шукають нові додаткові можливості. Ми розуміємо, що чим більш спеціалізоване і технологічне обладнання, тим краще ми зможемо допомогти пораненому. Щодо магнітних екстракторів ― це дуже класна річ. Ми їх використовуємо і на стабілізаційних пунктах, і на передових хірургічних групах. Вони дають змогу доволі легко дістати поверхневі залізні уламки з тіла пораненого, що покращує процес загоєння та відновлення. Можна довго перераховувати різноманітні технічні рішення, але хочу сказати, що дуже важливо підтримувати медицину на фронті. Бо донати ― це безпосередній внесок у порятунок життів.
"Сьогодні хобі може монетизуватися і перетворюватися на допомогу війську"
Які ви збори організовуєте? Адже не дарма ваш позивний ― "Трейл". Це така бігова дисципліна з елементами кросу, гірського бігу на непростих ландшафтах. Тобто ― це дуже складний та цікавий біг. Яким чином за допомогою свого хобі ви проводите збори для потреб фронтової медицини?
Це хобі, яке стало дуже важливою частиною мого життя. Сьогодні воно може монетизуватися і перетворюватися на допомогу війську. Особисто я зосереджуюся саме на гірських трейлах, це ультрадовгі дистанції на 80-100 км і більше зі значними наборами висот. Кожен свій забіг я намагаюся підкріплювати тими чи іншими зборами. У соцмережах людям дуже подобалися фантастичні цифри мого бігу ― і це привертало їхню увагу до мого збору. Зараз триває новий збір. Ми з побратимом на початку серпня брали участь у змаганнях, це було приурочено нашому великому збору на півтора мільйона гривень для підтримки трьох підрозділів 3-го армійського корпусу. І зараз найкраща допомога ― це дружні банки. Маємо в них потребу, тому будемо дуже вдячні тим, хто відгукнеться на цей запит. Мене дуже легко знайти в інстаграмі, там є вся інформація про збір.
