Результати літнього наступу російських окупантів не ті, на які вони чекали — генерал Романенко

Результати літнього наступу російських окупантів не ті, на які вони чекали — генерал Романенко

Результати літнього наступу російських окупантів зовсім не ті, на які вони чекали. Це констатує в ефірі Українського Радіо генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2006-2010 роки) Ігор Романенко. Хоча ситуація на фронті залишається дуже напруженою, зазначає генерал. На Покровському напрямку зосереджено понад 110 тисяч військових РФ. За добу відбувається близько 30 штурмів. Складна ситуація по Лиману і навколо Куп’янська. Натомість на Сумщині та Харківщина інтенсивність бойових дій знизилася, резюмує генерал. Також він оцінив загрози від навчань у Білорусі російсько-білоруських військ, активна фаза яких запланована з 12 по 16 вересня. 

 

0:00 0:00
10
1x

Російські окупанти перед відправкою в Донецьку та Луганську області України, Ростов-на-Дону, РФ. 16 листопада 2024 року. Фото: Getty Images/Arkadii Budnitskii/Anadolu via Getty Images

Покровський напрям: за добу близько 30 штурмів

Як розвивається ситуація під Покровськом? Чи є ризик оточення?

За різними оцінками там зосереджено вже понад 110 тисяч російських військових. Тобто ворог збільшує потенціал. На сході від  Покровська теж ідуть бої. Ворог просувається з південно-західного і з південного напрямку. Там на околицях Покровська вже ідуть бої. Що стосується північного і північно-східного напрямку, то ворожі війська там відрізані й тримають кругову оборону. Водночас ворог не залишає спроб просунутися на цьому напрямку. Мета – перерізати логістичні шляхи на Покровськ і таким чином просуватися вперед. Бої тривають запеклі. За добу відбувається близько 30 російських штурмів. Додався ще один напрям навколо Покровська з боку Мирнограда. Часів Яр ворог не може захопити роками, тому зараз він його обходить. Ще один напрям з-під Покровська – це Новопілля на Дніпропетровщині. Тут стик Дніпропетровської і Запорізької області. Ворог атакує з Донецької області. Тут також набрали стотисячне військо. Спрацьовує воєнно-політичний фактор. Путіну потрібно показати, що вони атакують чергову область. 

Результати першого етапу кампанії 2025 року зовсім не ті, на які росіяни чекали

Як вплине початок осіннього періоду на теперішню кампанію? Що реально зміниться на фронті зі зміною сезону?

Погода тепла і це сприяє наступальним діям ворога. Закінчився перший етап кампанії 2025 року, де ворог застосував резерви накопичені на кінець року. Результати зовсім не ті, на які росіяни чекали. Проте є перспектива подальших дій на другому етапі в осінньо-зимовий період. За погодними умовами поки що це літо. Розвідка повідомляє, що ворог формує ресурси і 2 дивізії вже сформували. 

(Місяць тому головком ЗСУ Олександр Сирський повідомив про формування в російській армії до кінця року 10 нових дивізій, з яких дві вже сформовані. Як зазначив у цьому зв'язку в телеграмі військовий експерт Костянтин Машовець, "ймовірно, йдеться переважно про переформатування 51-ї та 3-ї загальновійськових російських армій, колишніх 1-го та 2-го армійських корпусів "НМ "ДНР"-"ЛНР". Звісно, це передбачає загальне збільшення кількості особового складу цих російських формувань, але не кардинально значне. Бо формування нових з'єднань окупантів відбуватиметься, очевидно, на основі вже розгорнутих частин і з'єднань" – ред.) 

Складна ситуація по Лиману і навколо Куп’янська. Для ворога важливий залізничний вузол Куп’янськ-Вузловий. Тому нам потрібно готуватися до подальших важких боїв. Оскільки суттєво не вирішується питання з особовим складом для Сил оборони України, то принципово важливими стають  засоби ураження. І те, що ми почали застосовувати свої засоби такі як далекобійні "Нептун" і "Фламінго" – це добре. Питання тепер лише у масштабуванні. Нам потрібні засоби ураження для того, щоб виконати завдання зі стратегічної оборонної операції – зупинити просування ворога, яке вони продовжують з кінця 2023 року. Ми маємо вистояти, а для цього нам потрібне озброєння, техніка і боєприпаси. Крім того, слід вирішити питання просування мобілізації. Бригади не укомплектовані і саме в цьому велика загроза.

На Сумщині ситуація менш напружена. Інтенсивність бойових дій знизилася

Яка ситуація на Сумщині?

Уже місяць там відбуваються стабілізаційні дії з боку Сил оборони України. Ворог це зрозумів. Сумщина і Харківщина для них це пріоритети другого рівня, тобто це формування буферних і санітарних зон. На Сумщині на лівому фланзі наші військові просунулися вперед. Є загроза оточення російських підрозділів. На правому фланзі, на жаль, ворог захопив Яблунівку, ідуть напружені бої довкола Юнаківки. Вона розташована на пагорбі і той, хто нею володітиме, матиме тактичну ініціативу. Проте в цілому ситуацію стабілізовано. Як противник, так і наші Сили оборони з Сумського напрямку перекидають війська на інші напрямки. Ворог набрав по ділянках до 30 тисяч і половину перекинув на Покровськ. Іншу частину військ перекинули на Запоріжжя, завдяки чому там є просування. Здійснюються наступальні дії на Оріхове та Гуляйполе. Кам’янське, на жаль, захопили і просунулися до Степногірська, який намагаються обійти з двох флангів. Степногірськ розташований за 25 км на захід  від Запоріжжя. Там є дорога, яка важлива для наступальних дій. Ворог намагається просуватися. А на Сумщині ситуація стала менш напруженою. Інтенсивність бойових дій знизилася. Обидві сторони перекинули війська на інші напрямки.

Ігор Романенко. Фото: УНІАН

Навчання у Білорусі: 9-10 тисяч військових не забезпечують боєздатність

Чи є навчання у Білорусі російсько-білоруських військ, активна фаза яких запланована з 12 по 16 вересня, джерелом військової чи гібридної загрози для України та Європи?

Загроза є, оскільки є війська. Питання в тому, якого рівня ця загроза. За кількістю там 9-10 тисяч військових, які не забезпечують боєздатність, навіть якщо додати білоруські війська. Питання в тому, як ворог використає це. Далі продовжувати провокації, що можливо за такої кількості. Ми вже бачимо активізацію дронів, кібератак тощо. Крім того, вони можуть погратися з ядерною загрозою. Білорусів до ядерної зброї не підпускають. Будують споруди під ядерну зброю – це може бути. Можуть переобладнати "Іскандери", які передали білорусам. Навіть загроза застосування ядерної зброї, а не саме її застосування, працює. Росіяни зухвало це використовують.

Читайте також: На військових навчаннях у Білорусі очікується дещо менше 10-12 тисяч російських вояків — ДПСУ

Щоб "Нептун" і "Фламінго" були ефективними, їх повинно бути десятки в одному ударі

Білоруські війська також навчаються чи це суто майданчик для російських  військ?

Безумовно навчаються. Це підтримка рівня. Наші Сили оборони перед початком війни проводили майже рік навчань. Кількість військ на навчаннях у Білорусі поки недостатня. Путін використовує це як важелі тиску. Питання не вирішене в зоні бойових дій. Путін ще не захопив ті 4 українські області, які "закріпив" у конституції РФ. Навіть для цього в Путіна не вистачає сил. 

Путіну не вдалося заручитися офіційною підтримкою Китаю. Неофіційно Китай і надалі допомагатиме РФ. Для нас це загрожує активізацією повітряних ударів по об’єктах по всій території України. За цей час ворог накопичив достатню кількість ракет. А ми маємо масштабувати виробництво своїх ракет. Щоб "Нептун" і "Фламінго" були ефективними, їх повинно бути десятки в одному ударі.

КОНТЕКСТ

Глава Міноборони України Денис Шмигаль підтвердив, що в Україні запустили виробництво далекобійної ракети "Фламінго". Про це він сказав під час презентації програми дій уряду 18 серпня. "Учора всі побачили, в принципі, ключові подробиці. Це потужна зброя. Далекобійна, дуже потужна. І вона є. Це подробиці, а решту дізнаємося, коли прийде належний момент", – коротко прокоментував ситуацію щодо ракети "Фламінго" Денис Шмигаль.

17 серпня український фоторепортер Єфрем Лукацький, який співпрацює з інформагентством Associated Press, побував у невідомому місці виробництва ракети "Фламінго" та опублікував у facebook відповідну світлину. "Українські ракети "Фламінго" дальністю понад 3 000 кілометрів, вже у серійному виробництві", – йшлося у його дописі.

Фото: AP/Efrem Lukatsky