Ілюстративний колаж з відкритих джерел
Людина, її життя, безпека і гідність є найвищою соціальною цінністю в Україні
Чи повинен працівник їхати на роботу під час тривоги чи ворожої атаки? На які норми законодавства спиратися і роботодавцям, і працівникам?
Олексій Громов: У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт 14235, який регулює такі аспекти. Якщо його приймуть, це дуже спростить подібні спори. Зараз ми керуємося законодавчими нормами, а саме 3 статтею Конституції України, яка передбачає, що людина, її життя, безпека і гідність є найвищою соціальною цінністю в Україні. Також 29 стаття Кодексу України про працю передбачає, що роботодавець зобов’язаний проінформувати робітника перед початком роботи про робоче місце, обладнане всім необхідним для виконання роботи. Також дуже корисна 113 стаття КЗПП про вимушений простій. Ця стаття особливо актуальною була під час карантину. 6 стаття Закону України про охорону праці забороняє роботодавцю змушувати працівника виконувати завідома небезпечні для життя та здоров’я дії. Під це може підпадати і змушування працівника добиратися до роботи під час тривоги. Крім того, у нас є поважні причини невиходу або несвоєчасного виходу на роботу, наприклад дії непереборної сили, як повітряна тривога. Якщо працівник запізнився через тривогу, його не можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Якщо людина добирається на роботу на “розвозці” і отримує поранення, це розглядається як виробнича травма
Хто відповідатиме, якщо працівника буде поранено по дорозі на роботу? Хто оплачуватиме лікування?
Олексій Громов: Пенсійний фонд дав офіційне роз’яснення. Якщо по дорозі на роботу шляхами власного або громадського транспорту (не розвозкою від роботодавця) працівник отримав якісь поранення, то це розглядається як невиробничі поранення. Якщо людина добирається на “розвозці” і отримує поранення, це розглядається як виробнича травма.
Роботодавець повинен забезпечити дистанційного працівника всім необхідним спорядженням для виконання роботи
Що робити, якщо людина працює віддалено, але під час вимкнень світла немає можливості заживити свій комп’ютер? Чи має право роботодавець вимагати від працівника придбати зарядну станцію?
Олексій Громов: У нас діє два правові режими – надомна і дистанційна робота. Працівник, який працює дистанційно на власний розсуд може розпоряджатися власним часом. При цьому роботодавець має забезпечити дистанційного працівника всім необхідним спорядженням для виконання роботи. Щодо надомного працівника такої вимоги немає. На таких працівників поширюється загальний режим роботи підприємств. Якщо в робочий час в надомного робітника не було світла, роботодавець не може не оплачувати його години. Єдине, що він може – це вирахувати вимушений простій, який оплачується в розмірі 2/3 від заробітної плати.
Надомний працівник – це режим, в якому особа виконує внутрішній розпорядок підприємства з власного дому. За дистанційним працівником не закріплене конкретне місце, проте він має бути на зв’язку з роботодавцем. Дистанційний працівник на відміну від надомного несе відповідальність за власне формування робочого графіку за розпорядження робочим часом. А надомний працює за таким же режим, як і підприємство. На всю Україну знайшовся лише один офіційно зареєстрований надомний працівник.
2/3 від заробітної плати за вимушений простій
В який час неможливо виконувати трудові обов’язки?
Олексій Громов: 113 стаття КЗПП передбачає простій не з вини працівника. Це режим, коли підприємство не може допустити працівника до роботи, тому що немає світла, карантин тощо. Роботодавець за цією статтею має оплачувати цей час у розмірі не менше 2/3 від заробітної плати такого працівника. Просто не платити роботодавець немає права.
Більшість скарг стосуються невиплати заробітної плати, неоформлення трудових відносин і незаконних звільнень
Як організовувати роботу, якщо тривоги тривають майже безперервно? Які рекомендації дає Державна служба України з питань праці?
Олена Коновалова: З початку повномасштабного вторгнення багато людей звертаються щодо порушення їхніх прав. Щодо оплати простою, то таких звернень не багато. Дуже багато роботодавців до цього ставляться відповідально. Проте іноді виникають проблеми з продовження робочого дня чи істотним зменшенням заробітної плати. Усе це так чи інакше впливає на працівників. Більшість скарг стосуються невиплати заробітної плати, неоформлення трудових відносин і незаконних звільнень. На сьогодні державний контроль є дещо обмеженим. Інспектори не можуть проводити контроль з усіх питань. Проте, як правило, більшість порушень стосуються оформлення трудових відносин і своєчасної виплати заробітної плати.
Казначейська служба оплачує простій за незаконне звільнення
Що робити, якщо людину незаконно звільнили і не поновлюють на роботі?
Олексій Громов: Слід з рішенням суду звертатися до казначейської служби, якщо це підприємство належить державним або муніципальними органам. Тоді вже казначейська служба має виплачувати ці простої. Судові рішення мають виконуватися.
Від 200 тисяч до 1 млн компенсацій за втрату життя чи здоров’я працівникам критичної інфраструктури
Як змінився характер звернень до вашої юридичної клініки після початку повномасштабного вторгнення?
Олексій Громов: Ми дуже багато уваги приділили окремому закону 2980 про виплати працівникам об’єктів критичної інфраструктури. Він передбачає підвищені виплати від 200 тисяч до 1 млн, якщо такий працівник втрачає здоров’я або життя. На жаль, ця процедура дуже бюрократизована, через що більшість людей, які звертаються по таку виплату, отримують відмову від Пенсійного фонду. Ми через суд змушуємо ці кошти виплачувати працівникам. Також ми разом з депутатами працюємо над реформуванням цього закону. З бюджету виділені кошти на такі виплати, але вони не реалізуються. Виплачується лише 20%, все інше – відмова Пенсійного фонду через дивну процедуру підтвердження належності об’єкта до критичної інфраструктури.
