Ілюстративне фото: Судово-юридична газета
На початку 2026-го перші нотаріальні послуги будуть доступні через "Дію"
Перші нотаріальні послуги в застосунку "Дія" стануть доступними для громадян у 2026 році. Наразі триває тестування онлайн-системи для нотаріусів. Подробиці в коментарі Українському радіо розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк:
"Зараз перший етап для роботи саме нотаріусів. Вони будуть тестувати свій робочий кабінет, взаємодію з реєстрами. Поки система тестується, для користувачів, по суті, нічого не зміниться. Тобто цей тестовий режим по таймлайну протягом осені – чисто для нотаріусів. Ми будемо збирати від них фідбек, удосконалювати систему, щоб вона була ще зручнішою і кориснішою.
Потім на наступному етапі, в кінці 2025 року, коли ми все протестуємо, нотаріуси вже повністю перейдуть на роботу в системі. Тобто користувачі ще будуть до них приходити офлайн, але вже нотаріуси будуть працювати в системі. Тобто всі перевірки робити в реєстрах. В нас є надія, що система якраз пришвидшить, полегшить і зробить моменти, які були небезпечні і нотаріуси за них переживали, безпечнішими.
Зараз наша команда розробки "Дії" разом з Мінцифрою працює в паралелі для розробки сервісів на стороні мобільного додатку "Дія", для того, щоб і онлайн перші послуги могли доступні бути для наших користувачів. Тобто вже у 2026-му році, на початку, це перший-другий квартал 26-го, ми зможемо першим користувачам надати послуги нотаріальні в "Дії".
Це значить, що вони зможуть зайти в мобільний додаток і, якщо вони відповідають вимогам — мають податковий номер, мають один з електронних паспортів в "Дії", то вони зможуть вибрати нотаріальні і повністю пройти їх віддалено, не йдучи фізично до нотаріуса".
Раніше анонсували, що на першому етапі будуть пропонувати запровадити онлайн-вчинення такої нотаріальної дії, як посвідчення довіреності. Чи досі цей план в силі і чому саме цієї дії? Пояснює заступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк:
"В наших планах — посвідчення довіреності. Ми дивилися по кілька моментах. Перший – це поширеність, тому що типів довіреностей, насправді, дуже багато. Це довіреності на представлення інтересів, передачі, на вчинення якогось дії і так далі. Це один з найпоширеніших типів, тому ми вирішили почати з них".
Під час презентації Стецюк також наголосила, що будуть захищені самі діалоги між нотаріусом і споживачем послуги і сама відеоконференція, коли вже йде до етапу консультації по відео. Що це за система?
"Це Webex, ми використовуємо вже її при онлайн-шлюбі, при реєстрації. Ми, коли підходили до онлайн-шлюбу, то перевіряли, дивились ті системи, які повністю відповідали українському законодавству про захист інформації в системах. І якраз Webex – це одна із систем, відео і чати такого зв'язку, які відповідають системі безпеки", — зазначила заступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк.
"Електронний нотаріат в Україні буде одним з найкращих в світі"
Працювати над створенням системи Е-ноторіату розпочали ще кілька років тому. Тестування довелося призупинити після масштабної кібератаки на державні реєстри України у грудні минулого року. Про це сказав перший віце-прем'єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров на брифінгу, присвяченому запуску системи Е-нотаріату. Очільник відомства пояснив, що саме тестували тоді і як покращили захист реєстрів після кібератаки:
"Тоді ми на віртуальному середовищі Мінʼюсту запустили електронотаріат, щоб тестувати. Насправді ми сьогодні виходимо на етап того, щоб долучити зовнішніх користувачів. Тоді ми відтестовували все всередині самими розробниками. І тоді ці віртуальні машини не працювали, тому ми не змогли продовжувати процес тестування. І лише коли всю інфраструктуру відновили, тільки потім ми продовжили сам процес тестування.
Щодо захисту, після цього випадку з НАІС дуже багато було змін в полісі, всередині Мін'юсту. Була зміна і організаційна, і, скажімо, керівник змінився, і поліси нові з'явилися, залучили приватний сектор для аналізу того, що відбулося, і змінилася політика адміністрування цих даних. Я не можу говорити публічно, що конкретно змінилося, але тепер, скажімо так, з точки зору адміністрування немає суперадміна, через якого можна будь-що зробити в будь-якій інформаційній системі. Це було важливо.
Плюс в Мінцифрі вперше за всі роки після запуску міністерства з'явився профільний заступник, тому що Мінцифра не є суб'єктом кіберзахисту в країні, незважаючи на те, що ми будуємо активну цифрову державу. Але ми все-таки розуміємо, що в цьому повинна бути і наша відповідальність, тому у нас з'явився профільний заступник. Він перейшов з найбільшої приватної компанії в нашій країні, де він відповідав за кібербезпеку. І зараз його задача, першочергово, — розробити профілі безпеки для всіх реєстрів. Тобто, щоб правила гри, які зараз в Мінʼюсті впроваджуються до адміністрування реєстрів, поширювалися на всі реєстри в нашій країні.
Ми в Мінцифрі давно вже залучаємо для аудитів приватний сектор, ми проводимо багбаунти, коли ми виплачуємо мільйони гривень за те, що хтось знайде вразливість. І в нас є правила адміністрування, які ми давно вже провадили найбільш сучасні, в наші інформаційні системи. Те саме зараз впроваджується в Мін'юсті і буде впроваджено в інших міністерствах.
Тому все буде добре, і електронний нотаріат в Україні буде одним з найкращих в світі".
"Підробки неможливі"
Начальник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кирило Міненко вважає, що на сьогодні система електронного нотаріату вже є достатньо захищеною та безпечною, та впроваджувати цифровізовані послуги варто поетапно:
"Перший етап запуску має бути щось нескладне, тобто це заяви або афідевіт. Це прообраз нашої заяви, яка стверджує певні факти. Там є підпис виключної особи, наприклад, те, що ви зареєстровані десь за місцем проживання, або ви одружені або ні, наприклад. Ці документи важливі, тому що у нас зараз 7 мільйонів людей знаходиться за кордоном, і, наприклад, щоб одружитися за кордоном, потрібно підтвердити, що особа не одружена. Щоб це підтвердити, потрібен саме афідевіт в формі нотаріальній. Частіше легше буває зробити це в Україні, ніж потрапити до іноземного нотаріуса і там вже отримувати цю послугу на незнайомій мові, з незнайомою практикою, як і що воно робиться. Тому це досить таки важливо.
Так само і довіреності. Мати право довірити, вчиняти від своєї імені певні дії в будь-якій іншій країні світу, в Україні, якщо, наприклад, вимушено зараз мама з дітками знаходиться за кордону, а не їздити шукати консульство. Консульства України, як правило, є тільки в великих містах, там, де велика кількість наших українців, черги досить значні.
Стосовно іноземних нотаріусів, це може бути висока оплата, а, як правило, є частина соціально незахищених людей, для яких 200 євро абстрактно за довіреність – це великі кошти. В Україні це коштує значно дешевше.
Тому, в принципі, впровадження електронного нотаріату і якраз вчинення віддалених нотаріальних дій, як заявлено з 2026 року, зможе цьому всьому допомогти, в першу чергу, нашим громадянам. А далі вже будемо бачити, як воно буде працювати, і від цього вже можна буде розширити функціонал.
Зараз у нас працює онлайн-одруження. І, в принципі, онлайн є нотаріат, і віддалені нотаріальні дії будуть працювати вже на тій самій базі. Тобто через WebEx, це захищена система, через "Дію", через електронний підпис, що зовсім унеможливлює якимось чином підробку документів або щоб це зробила інша особа. Тому що ви будете бачити людину на екрані смартфона або комп'ютера, якщо ви нотаріус, і ви будете бачити її електронні документи через ID-банкінг, через "Дію", через РНОКПП. Вона мусить обов'язково мати або закордонний паспорт, або ID-карточку. І все. Тож підробки неможливі в даній ситуації.
Але якщо людина не користується смартфоном або не хоче, наприклад, вчиняти електронно-нотаріальні дії, не виключається звичайний порядок — це візит до нотаріуса і вже там підписання довіреності, заяви, вчинення таких нотаріальних дій безпосередньо у нотаріуса. Це все залишається по вашому бажанню".
Чому варто було починати з чогось менш складного, як, наприклад, довіреності і документ для виїзду за кордон? Пояснює начальник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кирило Міненко:
"Ми бачимо просто більшу затребуваність саме в цьому, наприклад, там, де людина не може з якихось причин звернутися до нотаріуса. Або територія небезпечних дій зараз. У людини може бути доступ до смартфона, але їй небезпечно виїжджати з того чи іншого регіону, тому що там або зараз ведуться військові дії, або вони потенційно можуть вестися. Коли людина з-за кордону не може у нотаріуса в Україні посвідчувати довіреність і, наприклад, зібрати тут той пакет документів, який вам потрібен. Допустимо, отримати копію вашого диплому, щоб ви змогли працевлаштуватись за кордоном на ту роботу, яку хочете.
Тому, як ми бачимо, це найзатребуваніші нотаріальні дії. І зараз, коли більше 7 мільйонів громадян за кордоном, всі мають зв'язок з Україною. І всім час від часу потрібно вчиняти певні дії в Україні. І для того, щоб можливо було полегшити це, зберегти кошти, не мати проблематики і залишати дітей за кордоном, якщо це неможливо, коли мама сама, наприклад, з ними виїхала, то це набагато полегшить життя нашим громадянам, в першу чергу тим, які не можуть звернутися до нотаріуса особисто.
Тобто це не буде така ніби як фан-процедура, що я не хочу йти ніжками, я знаходжуся на вулиці Хрещатик, і мені просто не хочеться вийти з будинку, я можу вчинити дію онлайн. Так, зможете, але вона не для цього зроблена, вона в першу чергу зроблена для тих, хто зараз знаходиться в тих умовах, коли отримати звичайним чином нотаріальні послуги є проблемно".
"Створення Е-нотаріату – це запит суспільства, а не бажання держави зробити те, що для когось не потрібно"
Чи є такі нотаріальні дії, які буде найважче перевести в онлайн формат? І чому?
"Все, про що ми зараз говоримо, має бути врегульовано на законодавчому рівні. В ідеалі це внесення змін в закон України про нотаріат, передбачення якраз вчинення віддалених нотаріальних дій. Тобто щодо цього законодавець і загалом держава буде ще працювати. Однак з тим, як буде відбуватися імплементація безпосередньо електронного нотаріату, будемо бачити, які саме дії можливо буде переводити в цифру, які ні. Наприклад, договори купівлі-продажу, чи там, де є розпорядження майном, потрібно з'ясувати повну волю особи. Є дві сторони. Вони мають мати переговорний процес. От, наприклад, при відчуженні нерухомості це складніше, тому що в нотаріальній дії задіяний покупець. Тому така процедура є важчою.
Гіпотетично це все можна вирішити, але ми спочатку мусимо починати з чогось, що може мати певну уніфікацію стосовно часу і стосовно типу вчинення дій, а далі вже їх розширювати в залежності від попиту суспільства. Тому що, можливо, ви не хочете продавати вашу квартиру онлайн, навіть думати про це не хочете. І тому, якщо суспільству ця дія не є потрібна, її не буде. Тому що все, що відбувається, все, що переводиться в цифру, існування і створення безпосередньо самого Е-нотаріату – це запит суспільства в першу чергу, а не бажання держави зробити те, що для когось не потрібно. Це дуже потрібно і це зараз дуже вагомо", — зазначив начальник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кирило Міненко..
Директорка департаменту нотаріату Міністерства юстиції України Віра Бондаренко наголосила на тому, що цифровізація нотаріату допоможе захиститися від шахрайських дій. Зокрема, завдяки тому, що нотаріуси перевірятимуть справжність документів у єдиному державному демографічному реєстрі:
"Ми знаємо, що є багато історій щодо майна людини, що здійснюються по підроблених документах, особливо, коли є паспорти-книжечки, не ID-картки, де дуже легко приклеїти фотокартку. Тобто злоумисники використовують такі паспорти звертаються до нотаріуса, а нотаріус оглядає на сьогоднішній день паспорт візуально. Йому пред'явили оригінал документу він візуально подивився що до нього звернулася ця особа, співставив з фотокарткою в паспорті і на цьому встановлення особи закінчилося. Від підробки документа це не захищає.
Коли нотаріуси отримають доступ до демографічного реєстру, вони зможуть отримати реальні дані, чий це паспорт. І демографічний реєстр буде навіть показувати фото цієї особи. Кількість шахрайських дій, те, що вони зменшаться, це 100%, а ми сподіваємося, що навіть такого вже не буде, що до нотаріуса будуть звертатися з підробленими паспортами-книжечками. Таким чином ми турбуємося про громадян, щоб вони були впевнені, що з їхньою нерухомістю нічого не станеться і що вони в один прекрасний день не залишаться на вулиці.
В цьому реєстрі будуть також ті громадяни, у яких є закордонні паспорти, тобто ті, у кого є ОНЗР, номер в демографічному реєстрі. Таким чином ми будемо поглинати значно більшу кількість людей. У більшості наших громадян все-таки є закордонні паспорти, тому ці громадяни також будуть перевірятися за даними демографічного реєстру".
