Ілюстративне фото: ua-energy.org
"Стратегічна задача ворога – відрізати лівий берег від системи стабільного електропостачання"
Як ви оцінюєте стан нашої енергосистеми після останніх обстрілів? З крайніх повідомлень бачимо, що Херсонська ТЕЦ зупинила роботу через інтенсивні російські удари. А вночі 4 грудня ворог вкотре обстрілював енергетику та цивільну інфраструктуру в Одесі. Отже, що маємо станом на зараз, де найбільші виклики?
На сьогодні, на жаль, в першу чергу внаслідок обстрілів, енергосистема суттєво розбалансована. Енергетики, особливо ремонтні бригади, працюють 24/7. Сьогодні в електроенергетиці і в комунальній теплоенергетиці задіяна рекордна кількість ремонтних бригад, які відновлюють те, що пошкодив нам ворог. У ворога є стратегічна задача, про яку говорить постійно і військове командування, і військові експерти, – це відрізати лівий берег і Причорномор'я від системи стабільного електропостачання. Ми бачимо, що дуже цілеспрямовано ворог руйнує об'єкти теплоенергетики і генерації електроенергії на сході України, на Лівобережжі. Це в першу чергу стосується мого рідного Харкова, де централізована електро- і теплогенерація або суттєво пошкоджена, або повністю зруйнована. І ми бачимо сьогодні коментарі від Харківського міського голови Ігоря Терехова, що місто продовжує триматися лише завдяки тій програмі, яку впроваджує місто – перехід мільйонного міста в режим енергетичного острова за рахунок децентралізованої генерації електроенергії, децентралізованого теплопостачання мешканцям і забезпечення резервного живлення водовідведення та водопостачання.
Достатньо складна ситуація в прифронтових громадах Сумської області і в місті Суми. Є суттєві проблеми з електропостачанням у Чернігівській області, оскільки ворог там розбив або суттєво пошкодив усі потужні тягові і транзитні підстанції НЕК "Укренерго". Ворог постійно б'є по підстанції "Ніжинська" біля Ніжина. Декілька разів ворог завдавав удари по підстанції "Славутич", яка територіально розташована в Чернігівській області, а адміністративно належить до Київської. Цим самим знеструмив і місто Славутич, яке сьогодні заживлено за аварійними схемами, і навіть Чорнобильську АЕС.
На Полтавщині ситуація для обласного центру відносно стабільна, але є достатньо складною для двох міст – Кременчук і Горішні Плавні. Там ворог вже більше 10 разів за період повномасштабного вторгнення бив по Кременчуцькій ТЕС і заводив ці міста фактично в блекаут. Там не було ні водопостачання, ні електропостачання. Також складна ситуація в Павлограді і безпосередньо в Дніпропетровську.
"Найскладніша ситуація на Запоріжжі"
І якщо ми говоримо про Лівобережжя, то найскладніш ситуація, звичайно, на Запоріжжі і місті Запоріжжя. Там проблема тому, що місто живилося від двох об'єктів – Запорізької АЕС, яка наразі тимчасово окупована, і теплоелектростанції міста Енергодар, яка забезпечувала балансування атомної електростанції. Відповідно, місто заживлено за аварійними схемами від Дніпропетровської області, тому ворог постійно перебиває ці лінії електропередач, роблячи певні аварійні ситуації безпосередньо в Запоріжжі.
Крім того, як ви вже зазначали, ворог суттєво пошкодив теплову станцію в Херсоні. Це не вперше, вона нещодавно лише була відновлена. Крім того, був удар сьогодні вночі по Одесі. Там є також влучання в об'єкти розподілу електроенергії, тобто в підстанції обленерго. Миколаївська область також перебуває під постійними обстрілами. Там ворог цілить не лише в об'єкти теплогенерації і великі підстанції, а й в промислові сонячні електростанції.
"Ворог б'є і по глибокому тилу"
Однак, не лише ці регіони зазнають обстрілів. У Києві ми теж це відчували буквально місяць тому, коли лівий берег понад пів доби був у режимі блекауту і навіть тривалий час не працювала гілка метрополітену. Це були удари по підстанціях біля ТЕЦ-6. Минулого тижня ворог намагався завдати удари по ТЕЦ-6, ТЕЦ-5 і Дарницькій теплоелектроцентралі. І за словами певних народних обранців, є удари і по електричних підстанціях, які живлять місто Київ від Рівненської АЕС, тому нещодавно ми мали дефіцит у певних районах.
Також ворог б'є і по західних областях, по глибокому тилу. Постійно під обстрілом Бурштинська ТЕС, яка є основою Бурштинського енергоострова і поєднує нас з нашими європейськими партнерами. Якраз через Бурштинський енергоострів ми можемо імпортувати 2,1 ГВт-год електроенергії. І з 1 грудня ще 200 МВт-год додалось потенційної можливості, завдяки активній роботі "Укренерго". А це вже більше, наприклад, ніж генерує Хмельницька АЕС.
Є ще теплоелектростанція біля міста Ладижин на Вінниччині. Ворог туди також намагається постійно влучити. Це одна з найстаріших теплоелектростанцій Заходу України, тому там є суттєві пошкодження.
"Захистити такі великі об'єкти достатньо складно"
Також ворог нещодавно здійснив обстріл великих розподільчих підстанцій, які з'єднують нашу атомну генерацію з магістральними електромережами "Укренерго". Це підстанції біля Хмельницької і Рівненської АЕС, внаслідок чого більше двох тижнів ці об'єкти генерації працювали не на повну потужність, через якраз неможливість передати згенеровану електроенергію. На жаль, захистити такі великі об'єкти достатньо складно, оскільки відкриті розподільні пристрої розташовані на десятках гектарів. І там є дуже крихке обладнання, наприклад, ізолятори з промислового скла або з фарфоро-фаянсової продукції. Це достатньо цупкий матеріал, але він все одно крихкий для осколків від "шахедів" і ракет. Ворог розуміє це прекрасно, що навіть за 3 роки ми не зможемо ці роботи в повному обсязі виконати, тому страждають якраз такі потужні підстанції.
Станіслав Ігнатьєв. Фото: uifuture.org
"Є три основних сценарії розвитку ситуації"
Вочевидь дива чекати не варто, що найближчим часом ці обстріли припиняться, але що може статися в разі повторної атаки? Нам вдасться зберегти ситуацію в енергосистемі в контрольованих межах і за рахунок чого вона все ж таки здатна витримувати додаткові навантаження цієї зими?
Впевнений, що агенти ворога нас також, на жаль, слухають і конспектують, тому будемо говорити обережно і тільки те, що є в публічному просторі. Є три основних сценарії розвитку ситуації.
Перший – оптимістичний сценарій. Ворог якимось дивом нас перестає обстрілювати, принаймні об'єкти електроенергетики, у нас є певний запас запчастин, певний ресурс міцності і ми бачимо сьогодні на прикладі Києва вже є достатньо "лагідні графіки", хоча погода не сонячна і сонячна енергетика не рятує нашу енергосистему. Вона працює десь на 2% від встановленої потужності, це взагалі не відчутно для нашої енергосистеми. Але разом із тим ми маємо дуже "лагідні графіки" обмеження побутових споживачів. І якщо диво триватиме, не буде сильних морозів, не буде ніяких аварійних ситуацій, то ми можемо поступово забувати про ці графіки. Але якщо будуть морози, засніжить сильно, то графіки будуть повертатися для стабілізації енергосистеми.
Але диво навряд чи відбудеться, тому другий сценарій – ворог продовжує нас обстрілювати з невисокою інтенсивністю. Цілить в ті ж об'єкти, що й цілив, але будемо відновлюватися. Будуть певні точкові аварійні обмеження побутових і промислових споживачів, але можуть бути і певні тривалі відключення – на пів дня, може, до доби. І буду сподіватися, що не буде сильних морозів, щоб ми достатньо легко цей період могли пережити. Але ресурси і запаси для відновлення є. Певні об'єкти ми достатньо непогано захистили. Ворог туди намагався влучити, в нього особливо нічого не вийшло. Тобто, тут певний запас міцності є.
Ну і песимістичний сценарій – це, коли ворог буде активно бити по наших об'єктах і це об'єднається з сильними морозами. А сильні морози – це середньодобова температура для України -10°C. І ось тоді нам буде достатньо важко, оскільки буде збільшуватись споживання електроенергії. В кращому випадку ми просто не зможемо її видати з об'єктів генерації, передати і розподілити. Тому тут уже треба буде звикати до більш тривалих графіків відключення і до цього треба суттєво готуватися. Не будемо лякати українців, треба завжди думати позитивно, але варто готуватися до найгіршого сценарію і це дозволить нам пройти цю зиму відносно спокійно.
Навесні графіки відключень потенційно можуть зникнути, якщо не будуть суттєвих обстрілів. Але влітку вони повернуться, оскільки "Енергоатом" буде перезавантажувати ядерне паливо і по 2 енергоблоки одночасно будуть виводитися в ремонт. Тому графіки, на жаль, можуть повертатися.
"З атомною генерацією ситуація непогана"
Тобто зараз ми зі світлом здебільшого завдяки АЕС. Із того, що можна сказати, наскільки все гаразд з нашою атомною генерацією?
З атомною генерацією ситуація непогана. Є обмеження по видачі. По Хмельницькій АЕС це стара проблема, яка пов'язана з тим, що не були проведені ремонтні роботи на певному обладнанні, яке перетворює пару в електроенергію, і, відповідно, знижена видача ХАЕС до 85%. З цим ми живемо з початку повномасштабного вторгнення. Але є також зниження, які пов'язані з відновлення відкритих розподільчих пристроїв як на Хмельницькій, так і на Рівненській АЕС. Працює в повному режимі Південноукраїнська АЕС, але вона забезпечує електроенергією південь України та Кіровоградську і частково Черкаську області. Західні області живуть за рахунок залишків теплогенерації, за рахунок Хмельницької і Рівненської АЕС. Плюс там постійно зростають обсяги "зеленої генерації". А атомні енергоблоки – це великі потужні споруди, вони проектувалися в період "холодної війни", мають великі захисні споруди, залізобетонні стіни і вони були розраховані на те, щоб на дах міг впасти невеликий літак і руйнування захисної споруди не відбулося. Ворог це прекрасно розуміє, тому, в принципі, він лише нас залякує. Але він б'є по відкритих розподільчих пристроях і великих підстанціях "Укренерго", який розташовані поруч, щоб ми не могли видавати згенеровану АЕС електроенергію.
Імпорт електроенергії – тимчасовий захід
Яка ситуація в нас з імпортом електроенергії? Ми можемо ще збільшити обсяги її поставок з-за кордону?
Це така пігулка, яка тимчасово знімає біль у хворої людини. Тобто це тимчасовий захід. В принципі, в перші дні повномасштабного вторгнення ми приєдналися і синхронізувалися з європейською об'єднаною енергосистемою з нормативами ENTSO-E. Це європейський регулятор, який встановлює чіткі нормативи, він розробляє і прогнозує, скільки електроенергії можна продати в Україну, щоб не розбалансувати європейську енергосистему. Крім того, встановлюється максимальна гранична можливість передачі. Спершу вона була на рівні 1,8 ГВт, потім її збільшили до 2,1 ГВт, а на сьогодні перемовини "Укренерго" з ENTSO-E допомогли підняти її ще на 200 МВт. Це граничний обсяг, більше ми не можемо забрати електроенергії. Там є можливість буквально на декілька десятків хвилин запросити аварійно-диспетчерську допомогу, але в часі це не може тривати довго.
"На ранок 4 грудня ми мали дефіцит на рівні 3,2 ГВт-год"
Який дефіцит електроенергії у нас зараз?
На ранок 4 грудня ми мали дефіцит на рівні 3,2 ГВт-год. Ми купляли 1,8 ГВт-год у європейців. А на цю різницю – 1,4 ГВт – ми якраз вводили погодинні графіки планових відключень для наших побутових і промислових абонентів для того, щоб розвантажити енергосистему. Збалансувати її і дати можливість у тих регіонах, де є відключення, енергетикам працювати над відновленням об'єктів генерації, передачі і розподілу електроенергії.
