Ілюстративне фото: facebook/verkhovna.rada.ukraine
"Витрати на армію наступного року — 2,8 трлн гривень"
Цього тижня Верховна Рада України ухвалила вже п'ятий бюджет воєнного часу з урахуванням того, що бойові дії триватимуть увесь 26-й рік. Є такі песимістичні прогнози. Але попри сценарій війни документ передбачає не лише рекордні оборонні видатки, а й підвищення соціальних стандартів, які торік були заморожені. І зараз ми спостерігаємо нищівну критику ухваленого бюджету з боку значної частини військових і суспільства. Вона полягає в тому, що Верховна Рада не спромоглася знайти кошти на підвищення зарплат військовим. Сьогодні міністр оборони Денис Шмигаль говорив про те, що буде додано і змінено структуру контракту, там буде підвищення закладене. Але на цьому тлі депутати підвищили собі зарплату до 200 тисяч грн і це той момент, який найбільше болить і не дає багатьом спокою. Яке ваше ставлення до цього?
Людям дійсно дуже важко і цим користуються, в принципі, і популісти, і політична наша опозиція, зокрема, що стосується зарплат. Кажуть, що бюджет не потрібно було ухвалювати, або він не такий. Але давайте спрогнозуємо і змоделюємо ситуацію. Зрозуміло, є речі, які мені, як людині, теж не подобаються. Я прямо про це говорив і зазначав у своїх соціальних мережах, що потрібно деякі речі прибирати, деякі перенаправляти в інший напрямок. І зрозуміло, що через брак часу або недопрацювання Міністерства фінансів ці речі поки не виправлені. Але ж умовно 95-99% бюджету – це бюджет наших Збройних сил, це бюджет наших соціально незахищених верств населення, це бюджет наших пенсіонерів, вчителів і медиків. І якщо ми беремо навіть військових, то військовий бюджет і витрати на армію наступного року – близько 2,8 трлн гривень. Тобто, зараз ми розмовляємо з вами про ті статті, які викликали у людей і в опозиції критику, – це 2-3 або до 10 мільярдів, а тут мова йде про трильйони. І ми розуміємо, що якщо ми цей бюджет не ухвалимо, то будуть такі речі, що з 1 вересня пенсії немає, вчителям коштів немає, підуть затримки військовим і так далі.
"Наша основна задача зараз — внутрішньо переміщені особи"
Ми ж розуміємо, що це як людина приходить до лікаря, коли болить серце і болить палець на нозі. При всій повазі, але ми спочатку лікуємо серце, бо без пальця якось можна буде прожити в майбутньому, а без серця дуже важко. А нас спонукають до того, що ми при хворому серці і пальці повинні відмовлятися від допомоги лікаря, якщо це не можна зробити відразу. Тому є речі, які потрібно змінювати. Я впевнений, що в майбутньому при першому коригуванні ми обов'язково на це звернемо увагу. Наша основна задача зараз — це внутрішньо переміщені особи. І ми точно будемо працювати для того, щоб ті кошти, які ми бачимо, в першу чергу направити на допомогу нашим військовим. Це або зарплатня, або засоби для їхньої постійної і безперервної роботи з захисту наших кордонів. А друге — це наші внутрішньо переміщені особи, це збільшення житлових програм. Тобто тих програм, які повинні дати відповідь нашому населенню, де люди будуть жити в майбутньому. Тому що при всій повазі з 2014 року не працює в повному режимі державна політика в цьому напрямку і це викликає дуже багато питань у людей. Зрозуміло, що з 14-го року до 24-го дуже багато часу спливло, але зараз людей максимально велика кількість. Тому нам потрібно вже всі ці розпорошені програми якось зібрати докупи, систематизувати і мати протокол руху тієї чи іншої людини з моменту евакуації до моменту, поки ми допоможемо їй знайти роботу, дамо житло і людина максимально швидко повинна адаптуватися або облаштуватися в тій чи іншій громаді, куди вона переміщується. Це, зокрема, потрібно для того, щоб використовувати її потенціал. Наприклад, давши їй робоче місце, де вона буде працювати на нашу економіку, сплачувати податки, а це підтримка наших Збройних сил. Або, якщо це соціально незахищені верстви населення, то допомагати їм знайти місце, де вони зможуть отримати фахову медичну допомогу і в тому числі підтримку. Тому бюджет потрібно було ухвалювати.
"Це не зарплата, а на виконання депутатських повноважень"
А щодо коментарів, що депутати підняли собі зарплату, я не буду зараз вдаватися в цифри і казати, скільки це в коштах, але повірте мені… По-перше, це не зарплата, а на виконання депутатських повноважень. Депутатські повноваження – це ті функції, які направлені депутатам для роботи в округах зі своїми людьми. І я можу сказати за себе і своїх колег. Якщо цих коштів у нас буде більше, то повірте, більшій кількості населення ми допоможемо. Ви це можете побачити і в моїх соцмережам, і в мережах моїх колег. Це і Максим Ткаченко, і Руслан Горбенко – наше міжфракційне депутатське об'єднання, і громадська організація "ВПО України". Ми постійно їздимо по країні. Тобто це ті речі, де нам потрібна і логістика, і потрібно шукати партнерів, які будуть допомагати нашим людям, і ми точно зможемо зробити більше. Тому всіх закликаю – долучайтесь, ставайте поруч, створюйте громадські організації, давайте працювати. Тому будуть кошти – допоможемо більше, не буде – будемо працювати тим, що є.
Сергій Козир. Фото: facebook/sergij.kozir.87451
В бюджеті 26-го року для ВПО закладено майже 73 млрд грн
Одне з дразливих місць цього бюджету – соціальна орієнтованість. Вона теж викликає багато питань. Чи не вважаєте ви соціальну орієнтованість бюджету чисто популістським рішенням? Адже, поряд із недофінансуванням важливих статей, там залишилися деякі неефективні ініціативи уряду. Наприклад, той же "Національний кешбек". Ваш погляд.
Стосовно соціально-орієнтованого бюджету, то основні наші, в тому числі, правки дійсно були спрямовані на те, щоб деякі кошти перенаправити на ту чи іншу програму. Щодо програми "кешбеку" виходила прем'єр-міністр і заявляла, що вона не працює. Ми зі свого боку також казали, що є така ж програма і по внутрішньо переміщених особах. Це програма щодо компенсації за оренду житла. Тобто ми бачимо, що ті люди, які здають квартири, не хочуть виходити ("з тіні" – ред.), тому ця програма не працює. Там кошти не великі, але їх точно можна використати в іншому напрямку, перекинувши їх на іншу програму, яка буде забезпечувати, наприклад, придбання житла в селі або на іншу якусь програму, яка в першу чергу направлена на забезпечення людей житлом. Тому що ми бачимо статистику і кредити або інші програми, які потребують від людей вкладення великих коштів у мінімальні строки, на жаль, не дуже ефективно працюють. І про ці речі ми також казали. Що той же "кешбек" не працює, давайте кошти з цієї програми перенаправимо в потрібне русло. І не лише переміщеним особам. Там дуже багато потреб. У мене не вистачить пальців на двох руках перелічити всі програми, які є для внутрішньо переміщених осіб. В бюджеті 26-го року на цих людей закладено майже 73 млрд грн. Але, на жаль, немає системи, системного підходу в забезпеченні цих людей таким системним способом. Тобто ми повинні дати людині розуміння, хто, коли і як зможе отримати житло. І сказати, це потрібно чесно – це буде через рік, через два, три чи через 10 років. Тобто, в такому обсязі фінансування – це буде така історія. Якщо завтра будуть репарації, якщо будуть інші джерела фінансування або після закінчення військових дій, війни і нашої перемоги будуть вивільнятися кошти, які ми можемо перенаправити, то людина буде розуміти. В тому числі потрібно подумати, поставити це як запобіжник, щоб людям, наприклад, літнього віку, які втратили житло, можна було дати гарантію, що цей документ – сертифікат, ваучер, вексель, як завгодно його можна назвати, але це буде той документ, який вона може залишити у спадок, використовувати як перший внесок чи для виплати відсотків тощо.
