Фото надане гуртом Скрябін
Бажаєм, щоб усі лелеки повернулися додому і пішли спати
Хлопці, привіт!
Олексій Зволинський: Привіт, привіт!
Сокіл чомусь… Де він?.. Олексію, поки до нас Сокіл долучається, давай все-таки поговоримо з тобою…
Сокіл: … Бажаю здоров'я!
Все, всі тут, всі живі! Ми знаємо, що коли ви оновлювали пісню "Птахи-лелеки", то був так званий конкурс демок. Про що йдеться? Чому демки, хто брав участь, кого залучали в цьому конкурсі і як робили вибір?
Олексій Зволинський: Так, в листопаді 24-го року ми проводили тур разом з фондом "Небесні очі", коли збирали кошти на навчання пілотів і БПЛА-системи для ТРО. Тоді з'явилася ідея записати пісню "Птахи", але разом з військовим – з військовим пілотом.
Тому ми оголосили конкурс. І якщо ви подивитесь відео, ви побачите, чому ми обрали Сашка. Тому що побачите світлу, яскраву музичну, дуже добру людину.
Сокіл: Так. Я дуже добра, світла людина (сміється).
Всі світяться, всі підсвічуються. Сьогодні, знаєте, це фокус тема в нас.
Сокіл: Скажу чесно, що мене запалили ці професійні розбишаки – рокери з гурту Скрябін та Юрко Юрченко. Вони фантастичні. Це в мене був такий перший експіріенс, коли я потрапив до них на студію. І вперше вживу взагалі вони грали, і ми співали разом. Це щось неймовірне, мурашки по шкірі. Такий фантастичний вайб від цих хлопців, енергетика неймовірна.
От відчувається, що вони прожили фантастичне таке, круте музичне життя. І продовжують дарувати ці свої музичні твори людям. Ви круті, ребята! Скрябін, Yurcash – ви супер.
Олексій Зволинський: Наразі вже і я засвітився (сміється).
Ну слухай, тут ми можемо долучитись до слів Сокіла і підтримати у тому, що дійсно "світлі люди", так склалося, що зараз в зв'язку з війною замінили частково інструменти на зброю. Хоча інструменти і культура, як ми вже всі чудово переконалися, – теж іще та зброя сповільненої дії стратегічно… А між тим, Сашко, чи була в тебе музична кар'єра до повномасштабки?
Сокіл: Музичної кар'єри в мене не було, звісно. Але в мене були бенефіції в частині, а саме навіть в зоні бойових дій. Тому що гітара у нас присутня з пацанами. І періодично, коли є час, ми намагаємося собі трошки помузицирувати. Я такий локал-музикант був, дворовий.
Фото: Юрко Юрченко і Сокіл
Ой цей фольклор під гітарку! "Я сьогодні в полі чистім застрелив сепаратиста" (всі сміються).
Сокіл: Так, такий фольклор військовий присутній. У мене багато, насправді, авторських пісень. Я ні в якому разі не рівняюся з такими аксакалами, як Олексій, як хлопці з гурту Скрябін. Вони фантастичні, дійсно. А ми там собі, так, щось пишемо. Із матюками, звісно. Таке життя.
Олексій, розкажи, будь ласка, про свій досвід. Ти все-таки, як легенда, глиба, аксакал і культ, можна сказати, в українській музиці, – що було для тебе нового і найцікавішого в цій колаборації?
Олексій Зволинський: Та, напевно, все. Цей запис з Сашком для мене був якийсь фантастичний. Існують такі люди, яких я ще не бачив. І один з них – Сашко. Дуже приємно і легко було працювати. Все йшло як по маслу.
Наша Аня теж декілька років тому пройшла курс навчання пілотки БПЛА. Щоб приносити користь, якщо дійде до неї черга… Ну що ж, думаємо, ми заінтригували наших слухачів максимально для того, щоби всі загуглили зараз це відео, подивились, почитали, послухали, пригадали цю легендарну пісню в новому прочитанні.
Наостанок, перш ніж вам ще раз подякувати і відпустити в безпечний, дай Боже, день, хочемо попросити, щоб ви звернулись до наших слухачів з тим, що зараз найважливіше нам всім сказати.
Олексій Зволинський: Вам і нам усім світлого, мирного, класного життя. Щоб ця дебільна війна закінчилась і Сашко пішов до нас співати. Щоб лелеки повернулися усі додому і пішли спати (гра слів: Лелека-100 – український безпілотний літальний апарат, призначений для ведення розвідки, – прим.ред.)
Сокіл: Війна закінчиться – це 100%. Єдине що, друзі, – нам треба трошечки ще раз з'єднатися всім разом. Отак, як це було на початку повномасштабки, коли всі включились і так далі. Зараз як військовий скажу: цей градус спав. І нам цього саме і не вистачає для того, щоб фінальну жирну точку поставити і добити цього гада. Тому нам треба фінальний раз всім зібратися, об'єднатися, у кого є можливості – долучитись до війська, і вдарити по Москві, знищити раз і назавжди, і жити щасливе українське майбутнє.
Дай Боже, дякуємо дуже!
Слава Україні!
Героям слава! Друзі, від себе бажаємо об'єднатися і не роз'єднуватись. Тому що коли ми єдині – ми сильніші. І щоб цей ворог та інші вороги ніколи на нашу землю не повертались, нам цю єдність бажано зберігати. Як оцю єдність ми пропонуємо зараз і відчути, прослуховуючи сьогоднішній наш трек Промінь рекомендує.
Слухати пісню Скрябін "Птахи-лелеки (за участі Yurcash і Сокола)", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
