Олена Шуляк. Фото: facebook/ShuliakOlena
"17-го грудня буде новий очільник партії"
17 грудня відбудеться з’їзд партії "Слуга народу", на якому буде обрано нового очільника політичної сили. Ви очолювали її два терміни і за внутрішніми правилами вже не можете брати участь у виборах. Наразі обговорюються різні кандидатури в інформаційному просторі, зокрема, називають першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка. Які розклади перед з'їздом?
Усе вірно ви говорите. 17 грудня буде з'їзд. Я дійсно два терміни поспіль обіймала цю посаду, чотири роки, які припали якраз на період повномасштабного вторгнення. Я думаю, що не буду розкривати секрети, попри те, що вже є певна інформація в медіа. Треба дочекатися з'їзду. Будуть обов'язково вибори, буде обов'язково і моє звітування, тому що нам важливо проводити таке звітування і перед партійцями, і перед своїми виборцями. І вже 17-го грудня буде новий очільник партії.
"Кадрів на цьому тижні не буде, а будуть закони"
У Кабінеті міністрів з 19 листопада вакантні дві важливі посади: міністра енергетики і міністра юстиції. Серед можливих кандидатів теж називають певні прізвища, зокрема, Андрія Геруса, Дениса Маслова. Щоправда, в останнього незрозуміла ситуація із тестем, в якого нібито є російські зв'язки. Чи побачимо ми нових міністрів цього тижня і чи можете ви назвати найімовірніші кандидатури?
Кадрових змін не побачимо на цьому тижні, тому що в нас досить великий перелік законопроєктів, які потрібно ухвалити. Вони напряму пов'язані з фінансуванням українського бюджету. Тому кадрів на цьому тижні не буде, а будуть закони, які стосуються виконання українського плану Ukraine Facility і виконання наших зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом (МВФ), перед Світовим банком. На кадрові рішення можна буде розраховувати вже в новому 26-му році.
"У даному випадку справедливість повинна стояти над усіма речами"
Для "Слуги народу" останні пару місяців були непростими, особливо в світлі, напевно, найбільшого за весь час корупційного скандалу, який охрестили "Міндічгейтом". Відбулося звільнення голови Офісу президента Андрія Єрмака. Які загалом настрої в партії і фракції зараз, які позиції висловлюються вашими колегами?
Будь-які корупційні скандали у суспільстві, а фракція також є частиною суспільства, сприймаються вкрай негативно. Звичайно, на такі корупційні скандали повинна бути дуже швидка реакція. Ми бачили цю реакцію стосовно звільнення міністрів, наскільки швидко і уряд подав відповідне подання, і як зреагувала Верховна Рада. Звичайно, це максимально неприємно. Тут тепер велике зобов'язання лежить на органах, які розслідують ці корупційні правопорушення. І найголовніше, щоб відбулася справедливість і було невідворотнє покарання. Я думаю, це очікує кожна людина в Україні. Для того, щоб всі причетні до цього "Міндичгейту", до розкрадання українських грошей, щоб вони обов'язково понесли покарання. Кожний повинен бути покараний. І ми, як Верховна Рада, навіть ухвалювали відповідну постанову. Ми зверталися до урядів інших країн для того, щоб допомагати і з розшуком, і з депортацією тих людей, які причетні до цієї справи. Тому що в даному випадку, я повторюсь, справедливість повинна стояти над усіма речами.
"Поки що це більше схоже на популізм, ніж на конкретні пропозиції"
Ваш колега Микита Потураєв 19 листопада заявив про необхідність формування "уряду національної стійкості". Я правильно розумію, що зараз уже не на часі ця пропозиція?
Заява пана Микити була з двох частин. Перша частина стосувалася нашої оцінки корупційних діянь і якраз вимагання справедливого покарання для учасників цих схем. А друга частина, і тут уся фракція, весь парламент підтримує цю заяву, стосувалася того, що Микита пропонував формувати уряд "національної стійкості" чи "гідності". Але проблема в тому, що… А що таке "уряд національної стійкості"? Це уряд, в якому буде претендувати, наприклад, на прем'єрський портфель хтось із "Європейської Солідарності", можливо, пан Петро Порошенко, чи хтось із "Батьківщини", можливо, пані Юлія Тимошенко. І це знову зайде в такий кут перемовин, який для країни не принесе нічого доброго. Поки що від опозиційних сил ми не почули жодного прізвища. Кажуть про технократичний уряд, але нам не пропонували жодної кандидатури. І навіть зараз на вільні посади міністрів енергетики та юстиції я не чула пропозиції від опозиції, кого б вони рекомендували на ці складні посади в такі складні часи для України. Тому мені здається, що коли ми говоримо про формування національного уряду стійкості чи гідності, ми повинні чітко усвідомлювати, що це таке і яким чином це буде виглядати, за якими критеріями, хто саме, з якими задачами. Поки що це більше схоже на популізм, ніж на якісь конкретні пропозиції.
"Не завжди "Слуга" може дати 226 голосів на табло"
В якийсь момент склалося враження, що не немає вже такої єдності в середині монобільшості. Наприклад, за бюджет на 2026 рік проголосували 257 депутатів, але "Слуги народу" дали тільки 193 голоси. І це вже не перше таке голосування. Чи можна говорити про створення якоїсь неформальної коаліції для ухвалення важливих рішень?
Можна говорити, що різні депутатські фракції і групи підтримали бюджет на 2026 рік. Дійсно, якщо подивитись на різні голосування за різними напрямками, починаючи від економічних законів і закінчуючи законами, які пов'язані з підтримкою Сил безпеки і оборони, то ми бачимо, що різні групи та фракції голосують і підключаються. Не завжди "Слуга" може дати 226 голосів на табло. Це не є новиною чи секретом. Але говорити, що саме ці групи і фракції складають таку неформальну коаліцію, мабуть, неправильно. Це більше говорить про те, що саме ці народні депутати, які входять до різних депутатських груп і фракцій, підтримують те чи інше рішення. Поки що в "Слуги народу" залишається 229 членів фракції, яка є основою монобільшості сьогодні. Де-юре – це зафіксовано.
Щодо виборів: "Дискусія буде інклюзивна"
Зараз активно обговорюється питання можливих виборів. Ще пів року тому в країні панувала загальна думка, що це неможливо під час війни, і не швидко це можна організувати після її закінчення. Але тепер про це говорить і сам президент України, який попросив навіть депутатів підготувати законодавчі пропозиції щодо можливості зміни законодавства для проведення виборів під час воєнного стану. Цей заклик, очевидно, адресований в тому числі і вашому комітету. Що потрібно підготувати і чи можливо це в принципі?
Під час повномасштабного вторгнення ми дуже обережно вели дискусії стосовно того, що потрібно буде змінювати у виборчому законодавстві, тому що виглядало трохи не на часі. Коли ти починаєш навіть якусь проблему піднімати, обговорювати, в суспільстві йде обурення, що там готуються до виборів тощо. Але про проблематику наш профільний комітет разом із партнерами, з експертним середовищем говорив неодноразово. Я нагадаю, що 24 лютого 2022-го року Центральна виборча комісія закрила Реєстр виборців. Цей реєстр 4 роки не оновлювався. І ми бачимо, що за ці роки відбулося – в нас понад 6 млн українців зараз за кордоном, майже 5 млн тільки офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб.
►Тому перше, що потрібно робити – оновити Реєстр виборців для того, щоб чітко розуміти, хто де пербуває, хто буде голосувати, на якій виборчій дільниці. Щоб людина могла також перевірити відомості про себе тощо.
►Друге питання стосується того, що нам Росія фізично зруйнувала величезну кількість дитячих садочків, шкіл, інших закладів, які були своєрідною інфраструктурою для проведення виборів. І зараз нам також потрібно чітко розуміти, де буде розташована ця виборча інфраструктура. Це таке величезне питання.
►Третє питання – це наші виборці за кордоном. Як вони будуть голосувати? У нас досить невелика кількість консульств, де можна проголосувати. А враховуючи ту кількість українців, які перебувають за кордоном, цілком очевидно, що навіть пропускної спроможності цих консульств замало, щоб всі ці люди змогли виконати своє волевиявлення.
►І найголовніша річ – у нас зараз на фронті майже 800 тисяч військових. Усі ці люди повинні мати можливість реалізувати два права: бути обраними і, звичайно, обирати. Яким чином це зробити, коли триває повномасштабне вторгнення? Як цим людям забезпечені можливість, наприклад, бути кандидатом, вести якусь агітаційну діяльність, коли людина воює? Це дуже-дуже складно.
►І головне питання, яке дуже часто обговорюється і дискутується – це питання безпеки. Яким чином під "шахедами" і ракетами проводити вибори на відповідних територіях. Ми розуміємо також, що будуть такі території, де через безпекові критерії, можливо, не стоятиме питання проведення виборів. Якщо це буде так, то хто буде визначати, на якій саме території не буде виборів, за якими безпековими факторами тощо. Тому всі ці питання більш-менш відомі, вони дискутуються, але якогось простого рішення по жодному з цих питань, звичайно, немає. Тому роботи буде точно багато, проблем, які потрібно вирішувати, точно багато. Я думаю, що дискусія буде інклюзивна.
Пленарне засідання Верховної Ради України. Фото: facebook/verkhovna.rada.ukraine
"Видатки на безпеку і оборону – майже 30% від ВВП"
Державний бюджет на 26-й рік ухвалений, хоча він викликав серйозні дискусії в парламенті. Ви вважаєте його достатньо збалансованим, прийнятним чи це була просто така необхідність, бо кращий неможливий?
Бюджет 26-го року дуже схожий на бюджет 25-го року, як і на бюджет 24-го і 23-го років, тому що головна частина наших видатків – це фінансування Сил безпеки і оборони. І це абсолютно нормально, тому що під час війни всі можливі кошти потрібно направляти саме на фінансування нашого війська. І є одна деталь. Справа в тому, що наші міжнародні партнери не фінансують український бюджет у тій частині, яка стосується, наприклад, зарплат наших військовослужбовців. Усі зарплати нашого війська – це фактично податки, які сплачує український бізнес, який залишився в Україні і намагається робити все можливе, щоб тут працювати. І саме ці гроші – це якраз те, що фінансує зарплати наших Збройних сил та інших сил, які дотичні до безпеки і оборони.
Якщо подивитись на структуру цих видатків, то загалом на безпеку і оборону в бюджеті 26-го року передбачено понад трильйони гривень. Із них майже 800 млрд гривень – гроші, які підуть на озброєння, в тому числі на закупівлю відповідної техніки. Майже 200 млрд гривень сформований резервний фонд Міністерства оборони, бо ми розуміємо, що можуть бути різні види видатків і на це обов'язково повинні бути зарезервовані кошти. І понад 1,3 трлн гривень – це зарплата тих, хто захищає нашу країну. В жодної європейської країни немає таких бюджетів. Видатки на безпеку і оборону – майже 30% від ВВП. Це величезна цифра. Навіть в країн-членів НАТО видатки на безпеку і оборону набагато менші. А ми, на жаль, вимушені, тому що в нас війна, у нас "скажений сусід", який постійно нас обстрілює і ми повинні захищатися. В нас іншого бюджету в цих умовах просто не може бути. Тому продовжуємо фінансувати саме видатки, які пов'язані з безпекою і обороною. І так буде до того часу, поки не настане гідний, справедливий мир, який сьогодні всі очікують в Україні.
"Закриття "Національного кешбеку" не дасть можливості підвищити зарплати військовослужбовцям"
Але незважаючи на такі величезні насправді суми, найбільше критики в опозиції було саме до цієї оборонної частини бюджету, зокрема, щодо зарплат військових. Звісно, виникає питання, де брати ці гроші. Потенційні джерела представники опозиції озвучували у нашій студії – серед них "Національний кешбек", "Марафон", гральний бізнес, інші малоефективні програми. Що думаєте ви?
На жаль, це точно не вирішить проблему. Фінансування "Національного марафону" набагато менше, ніж фінансування Суспільного мовника. Але це ж не говорить про те, що не потрібно фінансувати Суспільне. Тут навіть питання так не стоїть. Так, можна якісь програми переглянути, пов'язані з "Національним кешбеком" чи з іншими речами. Але навіть якщо закрити програму "Національного кешбеку", то все одно це не дасть можливості підвищити зарплати військовослужбовцям.
Податки. Як тільки ти скажеш щось про підвищення податків, так одразу ти будеш отримувати великий спротив від бізнесу і це буде абсолютно нормальним. Так, дуже багато популістських заяв, але не всі хочуть говорити, що інколи доводиться ухвалювати непопулярні рішення, тому що гроші на військо самі не знайдуться. Їх ніхто не принесе, не подарує, їх потрібно десь шукати із внутрішніх резервів країни. Тому сьогодні в нас велике сподівання на те, що буде зроблена і реформа митниці, і всі інші речі. Ми, до речі, дуже багато робили речей, які пов'язані з детінізацією. Вони завжди болісно проходять, особливо для тих, хто працює в тій чи іншій сфері. І якщо виводити економіку "з тіні", то точно можна буде знаходити додаткові кошти.
"90% орендного житла перебуває "в тіні"
Я навіть по собі скажу. Ми в комітеті зараз розглядаємо питання, які пов'язані з житловою політикою і торкнули невеликий напрям, який стосується здачі в оренду житла. І, коли ми почали рахувати, дивитись, то 90% орендного житла перебуває "в тіні", тому що українці не хочуть його показувати. Не підписують офіційний договір, тому що 23% (18% – ПДФО і 5% – військовий збір) це досить високе навантаження на таку орендну плату. Тому, якщо ми хочемо зараз попрацювати над тим, щоб вивести "з тіні" ринок оренди житла, то не потрібно робити обов'язкову реєстрацію цих договорів, а потрібно працювати над тим, щоб знизити податковий тягар і тоді ринок буде виходити "в сіру", а потім і "в білу" зону.
Скільки приблизно можна зібрати таким чином?
Я думаю, що це сотні мільйонів гривень. На сьогодні ми бачимо досить невеликі надходження від здачі в оренду, але потрібно з цим обов'язково щось робити, тому що незахищені права ні тих, хто надає в оренду, ні тих, хто орендує.
Соціальні видатки
Соціальні виплати – ще одна величезна витратна частина. Що в бюджеті на 26-й рік передбачено в цьому плані?
На першому місці – видатки на безпеку і оборону, на другому місці – соціальні видатки. Звичайно, значна частина – це пенсійне забезпечення наших пенсіонерів. Воно потрохи зростає, кожного березня ми проводимо індексацію пенсій. Нам говорять, що це дуже маленька цифра, якісь там 300 грн. Але 300 грн до кожної пенсії і зрештою саме пенсійне забезпечення, наприклад, в бюджеті 26-го року – це понад 270 млрд грн. І незважаючи на війну, з 22-го року кожного березня така індексація проводиться. І люди отримують пенсії. Звичайно, хочеться, щоб сума пенсії була більша. Потрібно знаходити можливості і змінювати взагалі пенсійну систему, переходити до більш прогресивних пенсійних систем, які зарекомендували себе найкраще, але поки що в умовах повномасштабного вторгнення виходимо з того, що є.
У нас у цьому році передбачено на підтримку внутрішньо переміщених осіб досить велика частина бюджету – майже 40 млрд грн. Ми передбачили, щоб люди отримували відповідні житлові ваучери. Це програма Міністерства розвитку громад і територій. На перший погляд, 14 млрд грн для внутрішньо переміщених осіб, які отримують по 2 млн грн на житло, це начебто багато. Але якщо порахувати, то це лише 3,5 тисячі сімей. І, звичайно, міністерство вимушене вводити пільгову категорію. Передусім це будуть учасники бойових дій і люди з інвалідністю, які отримали її в результаті війни. Якщо говорити про інше забезпечення, то в наступному році 5,7 млрд грн буде направлено на те, щоб житло отримували безпосередньо ветерани. 7 млрд грн буде направлено на програму "єВідновлення". Підтримка "єОселі" буде проводитись. І якщо отак це все порахуєш, ці всі мільярди складеш, то бачиш, що ці видатки вимірюються вже, на жаль, трильйонами гривень. І коли формувався бюджет на 26-й рік, дуже важливо було збалансувати і знайти можливості, щоб кожна програма не залишилася поза увагою.
У нас були шалені дискусії стосовно наших освітян. Але в нас була консолідована позиція фракції стосовно підняття зарплат освітянам і Мінфін переглянув свої пропозиції, які він уже вносив до Верховної Ради. І в наших освітян з 1 січня буде підвищена заробітна плата на 30%, а з 1 вересня вони отримуватимуть щонайменше 2,5 мінімальні заробітні плати. Нагадаю, на 26-й рік вона зафіксована в розмірі 8 634 грн. І це лише невелика частина того, де ми могли допомогти саме нашим освітянам, але дискусій було море. Дуже складний процес був. Але дуже добре, що народні депутати долучені до цього процесу, беруть участь в дискусіях з міністерствами і намагаються шукати рішення. Тому, якщо будуть конкретні пропозиції від опозиції, яким чином збалансувати, то я думаю, що і Мінфін, і ми всі будемо радо дослухатися.
"Ці реформи передусім потрібні Україні"
Ця частина видатків фінансуються фактично за кошти наших партнерів, які для цього планують, зокрема, використовувати заморожені російські активи. Чи є, по-перше, чіткі гарантії від наших партнерів, що ці кошти надійдуть і чи є план "Б" у влади, якщо щось піде не так?
У нас є різні програми, які на сьогодні діють для того, щоб підтримувати український бюджет. Перш за все, це український план Ukraine Facility. Я нагадаю, що до 27-го року Україна отримує 50 млрд євро, коли вона виконує, здається, десь 150 різних індикаторів, серед яких і ухвалення законів. І ми рахували, що якщо ухвалення закону є індикатором Ukraine Facility, то воно може коштувати від 350 до 600 млн євро за кожний ухвалений законопроєкт. І звичайно, що такі закони потрібно ухвалювати, бо вони не просто приносять гроші до українського бюджету, а й наближають Україну до Євросоюзу. І ці реформи передусім потрібні Україні, а не міжнародним партнерам. Тому наше завдання, як парламентарів, в цій частині свою роботу обов'язково виконувати.
Друга програма — це програма Міжнародного валютного фонду. До речі, ухвалення українського бюджету на 26-й рік було напряму пов'язано з виконанням тих чи інших вимог. Згідно з цією програмою, Україна має отримати більше 8 млрд доларів. І таким чином оцей дисбаланс видатків і доходів буде знівельований.
"Ці гроші повинні бути в Україні"
Стосовно заморожених російських активів величезна ведеться робота. Пам'ятаєте, спочатку все починалося з доходів від заморожених російських активів, які повинні були направлятися до України. А зараз уже йдеться про самі російські активи. Звичайно, з точки зору справедливості, ці гроші повинні бути в Україні і передусім витрачатися на те, щоб забезпечувати наших людей, які вже нічого не мають. Роботу вони втратили, їхнє житло в тимчасовій окупації, домівок у багатьох взагалі немає, люди залишаються без нічого. Таких людей потрібно підтримувати і це може бути тим джерелом коштів, які будуть основою підтримки українців. А українцям, насправді, треба три речі: перше – безпека, друге – робота з гідною оплатою праці, і третє – це житло. Ми так ментально налаштовані, що нам дуже важливо мати свою домівку. Оці три речі — безпека, житло і робота — дають основу для гідного проживання в нашій державі.
Читайте також: "Я так розумію, що цей держбюджет влада хотіла під свої вибори зробити" — Ар'єв
Читайте також: "Парламент України живий і здатен працювати у нових складних умовах" — Констанкевич
